Висвітлено питання соціально-філософського дослідження взаємодії людини та суспільства, тип якої визначено як інформаційну цивілізацію, її зміст та співвідношення з іншими поняттями у системі філософських категорій. Розглянуто методологічний аспект дослідження генезису інформаційної форми зв'язку у соціальному світі. Осмислено специфіку взаємодії людини та суспільства на сучасному етапі переходу до нового способу відтворення соціальності людини. Проаналізовано детермінанти переходу до інформаційної фази розвитку і механізм взаємодії людини та суспільства у процесі становлення соціального організму країни, функціонування якого базується на соціальному метаболізмі переважно інформаційного характеру. Вирішальна роль у становленні нового типу цивілізації належить особистості, розвиток сутнісних сил якої перетворюється на її нагальну потребу, обумовлюючи тим самим трансформації у способі організації соціального життя, де на першому місці знаходиться духовне виробництво як спосіб здаволення духовних потреб людини. Поширення даних тенденцій в Україні зустрічає певні перешкоди, пов'язані з перехідним характером сучасного стану українського суспільства. Висвітлено основні напрямки оптимізації становлення соціального організму країни з урахуванням особливостей її історичного розвитку, менталітету українців та їх домінуючих цінностей.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію розвитку віртуального феномену та його поширення на усі сфери життя за умов інформаційно-комп'ютерної революції та наступу інформаційної цивілізації. Розкрито механізми, форми, наслідки даного процесу на глобальному та індивідуальному рівні. Зроблено історико-філософський та методологічний аналіз процесів віртуалізації через лінгво-семантичний, онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти. Доведено, що перехід інформаційної цивілізації на віртуальний рівень є домінантною тенденцією розвитку людства. Зроблено висновок, що феномен віртуалізації є технічною апеляцією до природних властивостей людини - волі, віри, уявлення. Встановлено, що за умов розгортання інформаційної цивілізації віртуалізація усіх сфер буття стає глобальною цінністю та товаром. Акцентовано увагу на проблемі людини у віртуальній реальності та її відчуженні за умов віртуального простору.

  Скачати повний текст

Осмислено категорію знання у світоглядно-методологічному ракурсі як важливого ресурсу на етапі постіндустріальної трансформації суспільства. Простежено динаміку якісної зміни ролі знання в нинішніх інноваційних моделях соціально-економічного розвитку, чинники та складові інтелектуального потенціалу суспільства та засоби реалізації означеного потенціалу, розкрито суть, особливості вияву та дії нових форм і механізмів використання знання у процесі соціальних трансформацій. Проаналізовано різні види та рівні інформаційних технологій, умови та засоби їх дійового застосування. Конкретизовано зміст понять інтелектуалізації та інформатизації суспільства, розглянуто світоглядно-методологічні засади подальшого вдосконалення національних і локальних програм інформатизації як форм безпосередньої участі знання у житті суспільства та його розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено основні соціокультурні підходи щодо дослідження онтології техніки у соціокультурному контексті. Розглянуто особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки та соціуму. Проаналізовано основні тенденції становлення сучасного онтологічного технічного простору. Виявлено засоби та шляхи впливу техніки на становлення соціального типу характеру. З'ясовано значення відношень, сформованих у сфері технічного простору, для перспектив розвитку людського суспільства.

  Скачати повний текст

Визначено імперативні засади життєдіяльності людини як сукупності світоглядно-регулятивних принципів та показано можливості їх використання для ліквідації суперечностей техногенного суспільства на його постіндустріальному етапі розвитку. Доведено, що екологічний імператив є базовим принципом етики виживання людства та систематизуючим для інших імперативів суспільного розвитку. Сформульовано зміст імперативу економічної збалансованості як необхідної умови практичної реалізації екологічного імперативу. Розкрито зміст імперативу незаангажованості науки, який розкривається в деполітизації наукової сфери, а також визнанні принципу наукової альтернативи. Обгрунтовано значення імперативу толерантності як необхідного принципу подолання інертності та стереотипності мислення, культивування неупередженого ставлення до "інакших" індивідуальних проектів буття. Встановлено значення імперативності дії "етнічного" як позитивно-консервативного чинника культурного поступу за умов пронизуючого всі сфери буття людини технократизму як певної сукупності світоглядно-ціннісних настанов. Визначено, що імператив рівноцінності культур є регулятивним принципом толерантного цивілізаційного співбуття, умовою підтримки гетероетнічної природи людства.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження сучасних теорій та моделей інформаційного суспільства в контексті глобальної парадигми. Проаналізовано теоретико-методологічні засади розвитку та основні системи індикаторів та критерії його визначення. Розглянуто загальні риси становлення інформаційного суспільства на світовому рівні. Показано вплив національних і регіональних особливостей країн на специфіку його побудови та розвитку. Досліджено дві основні моделі становлення інформаційного суспільства - "західну" та "азійську". Доведено необхідність, визначено перспективи та умови становлення інформаційного суспільства в Україні. Обгрунтовано, що феномен інформаційного суспільства є не лише предметом дослідження на теоретичному рівні, а й глобальним політичним, ідеологічним та соціально-практичним явищем.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність, особливості формування та структурні засади інформаційного суспільства, показано перспективи його розвитку в Україні. Удосконалено визначення поняття інформаційного суспільства, розкрито його зміст. Розглянуто існуючі теоретичні концепції інформаційного розвитку. Здійснено компаративний аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства у розвинених країнах. Визначено структурні засади інформаційного суспільства, проаналізовано особливості його політико-правової, економічної та соціокультурної сфер. Охарактеризовано основні етапи розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні, розглянуто позитивні та негативні чинники його становлення. Обгрунтовано пріоритетні напрямки оптимізації інформаційного розвитку України.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз формування феноменів маргінального ряду за умов генезису сітьового глобального суспільства. Досліджено структурний і культурний маргінальні стани соціальних суб'єктів, що виникають у процесі трансформації соціальної структури та соціокультурної сфери суспільства в обставинах переходу до нового способу структурної стійкості - інформаційного капіталізму, який реалізується за умов глобальної економіки та політики. Висвітлено питання зміни принципів соціальної стратифікації та наступності соціальних структур під час становлення сітьового суспільсва з урахуванням регіональної специфіки. Здійснено порівняльний аналіз методологічних підходів, які склалися у дослідженнях маргінальності протягом індустріального періоду, а також методологічних принципів рефлексії сітьової реальності, вписаної у постнекласичну картину світу. Запропоновано новий підхід щодо дослідження маргінальності в сітьовому суспільстві. Сформульовано визначення концептів маргінальності. Проаналізовано маргінальні наслідки "сітьовизації", що відбувається на стику глобалізаційних і локалізаційних процесів. Розроблено практичні рекомендації щодо профілактики маргіналізації, яка за умов генезису сітьового глобального суспільства може призвести до розколу єдиних соціокультурних просторів і хантінгтоновського "зіткнення цивілізацій".

  Скачати повний текст

Розкрито сутність і проаналізовано особливості становлення та розвитку феномену технократичної свідомості на підставі вивчення творчої спадщини провідних європейських філософів, ідеї яких складають концептуальні засади сучасної соціальної реальності. Доведено, що методологічно коректна постановка даного питання вимагає переосмислення класичної теорії технократичної свідомості з урахуванням нових онтологічних умов і форм соціального буття. Здійснено феноменолого-онтологічне вивчення природи, структури та універсальності технократичної свідомості. Обгрунтовано твердження, що дана категорія виражає іманентне існування і тенденцію переваги технічного начала у людській свідомості за сучасних умов техногенного розвитку. Сформульовано визначення технократичної свідомості як сукупності уявлень, ідей, настанов і цінностей, що утверджують значення науково-технічного фактора як інтегративного елемента суспільної свідомості та домінанти розвитку суспільства. Доведено, що стратегія соціального розвитку повинна виходити за межі технічного, визначатися позатехнічними цілями та більш широкими соціальними стратегіями: екологічним імперативом та етикою людських взаємовідносин.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження девіантної поведінки особистості за умов комп'ютеризації суспільства. Відхилення у поведінці індивіда розглянуто як одну з соціальних проблем сучасності, вивчення якої є одним з важливих завдань. Розглянуто різні концепції девіантності та підходи до її визначення, зокрема, соціогенетичний, біогенетичний, психогенетичний, релятивістський, позитивістський. Розкрито правові аспекти проблеми девіантної поведінки. Особливу увагу приділено аналізу процесів комп'ютеризації суспільства та їх впливу на відхилення у поведінці індивідів. Комп'ютеризацію життєдіяльності людини розглянуто як соціальний феномен, який обумовив виникнення нового виду девіантності у поведінці особистості - комп'ютерної та інтернетної залежності. Охарактеризовано соціальні детермінанти комп'ютерної залежності особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено процес глобалізації на сучасному етапі загальнопланетарного соціального розвитку. Виділено основні сутнісні аспекти глобалізації як об'єктивного й невідворотного соціально-історичного процесу загальнопланетарного значення. Здійснено їх соціально-філософський аналіз засобами комплексного системного підходу, а також у контексті міждисциплінарного підходу та "інтерпарадигмальної рефлексії". Дослідження процесу глобалізації здійснено з урахуванням здобутків основних теоретико-концептуальних досліджень глобалізації у роботах провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Встановлено, що глобалізація як процес внутрішньо неоднорідний і суперечний, різноспрямований і багаторівневий і має власну внутрішню динаміку, яка обумовлює не лише його подальший розвиток, але й призводить до певних негативних наслідків.

  Скачати повний текст

Висвітлено світоглядні та методологічні засади основних концепцій особистості. Розглянуто питання щодо суті особистості. Розкрито суть і зміст процесу соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Досліджено його особливості й об'єктивну необхідність. Вивчено систему детермінант формування особистості та розкрито специфіку детермінації соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Показано суперечливість впливу розбудови інформаційного суспільства на даний процес. Визначено суть механізму формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Обгрунтовано основні напрямки діяльності щодо оптимізації процесу соціального формування особистості за даних умов.

  Скачати повний текст

Наведено соціально-філософський і методологічний аналіз становлення та розвитку інформаційної цивілізації. Описано процес формування інформаційного суспільства як початкового етапу становлення нового типу цивілізації. Визначено закономірності становлення та розвитку інформаційної цивілізації за умов інформаційно-комп'ютерної революції. Відзначено, що під час появи інформаційної цивілізації віртуалізація всіх сфер життєдіяльності - глобальна цінність людства. Доведено, що перехід до інформаційної цивілізації змінює парадигми пізнання та діяльності, суспільство та взаємозв'язки з людиною, висвітлено основні напрямки розвитку інформаційної цивілізації в Україні.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність звернення до дослідження соціально-субстанційної природи людини у культурі техногенного світу на тлі процесів глобалізації, соціальних змін, технологічних зрушень, імперативів раціональності, ситуації екологічної та духовної криз. Визначено структурні елементи, ціннісні орієнтири та детермінанти розвитку техногенної цивілізації, окреслено становище людини в її координатах. Розкрито особливості соціально-атрибутивних рис людини за умов техногенного суспільства, які насамперед пов'язані з феноменом доцільної, предметно-перетворювальної діяльності як важливого модусу людського буття у культурі техногенного світу. Обгрунтовано засадничі принципи "етики відповідальності", що полягають у нівелюванні споживацького ставлення до природи, ствердженні відповідальності як морально-етичного принципу самозбереження й утвердження гуманістичних цінностей. Окреслено спроби подолання духовної кризи внаслідок звернення до діалогічної концепції інтерсуб'єктивності людського буття ("суб'єкт-суб'єктні", "Я-ти"-відносини); виокремлено внутрішньо-іманентні, духовні виміри особи: категорії "суб'єктності", співчуття, співпереживання, взаємності, відкритості, процесу участі, ситуації зустрічі.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження соціалізації індивіда за умов інформаційного суспільства та виявлено особливості зазначеного процесу. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми соціалізації даний феномен визначено як складний, багатоаспектний процес засвоєння індивідом соціально-культурного досвіду шляхом його багаторівневого включення до суспільних відносин з метою формування індивідуальності як суб'єкта подальшого розвитку соціальної системи. Обгрунтовано, що культурно-історичний тип суспільства визначає специфіку процесу соціалізації. В інформаційному суспільстві особливості соціалізації зумовлені кризою традиційних інститутів соціалізації, а включення індивіда до системи суспільних відносин доповнюється використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що спричинює тенденції переходу до креативної моделі соціалізації та до збільшення можливостей маніпуляції свідомістю людей. Визначено специфіку та суперечності соціалізації індивіда у сучасному українському суспільстві. Запропоновано можливі шляхи оптимізації даного процесу.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну концепцію еволюції технократизму як соціального явища, висвітлено його генезис, семантичну природу, сутність і форми (об'єктивовану та суб'єктивовану), описано механізм самовідтворення засобами освіти. Визначено місце та роль технократизму у процесі суспільного розвитку. Досліджено протистояння технократизму та гуманізму в індустріальній парадигмі розвитку світової спільноти й обгрунтовано шляхи гармонізації їх взаємодії в освітній сфері розколотої цивілізації. Доведено, що технонаука утворює не тільки новий дискурс, а й новий чинник управління суспільством знань та освітою - ноократію або меритократію, що має бути опанований філософією освіти як фактор формування симбіозу науки й освіти (магістратури та PhD). На підставі парадигмальної ідеї про визнання особистості фундаментальною цінністю обгрунтовано необхідність розробки та впровадження якісно нової гуманістичної парадигми освіти, що базується на індивідуалізації форм освіти, розгалуженні дистанційної форми навчання, впровадженні електронної педагогіки, самоосвіті та самовихованні, а також безперервній освіті.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми суб'єкт-суб'єктних відносин в економічних структурах за умов кризи техногенної цивілізації. На засадах філософської антропології вивчено феномен відчуження людини та запропоновано шляхи його подолання. Зроблено висновок про необхідність пошуку нових підходів до питань стосовно людини. Стверджено, що нові підходи вимагають розширення філософського інструментарію за рахунок включення у філософсько-антропологічний дискурс понять і концептів суміжних галузей знань, зокрема психології соціології та теорії управління. Проаналізовано діалектично протилежні тенденції технократичного та гуманістичного підходів до людини у процесі виробництва матеріальних благ. Показано перевагу технократизму в суб'єкт-суб'єктних відносинах в економічних структурах. Доведено, що побудова постіндустріального інформаційного суспільства має здійснюватися за умов гармонізації гуманістичної та технократичної складових у сфері виробництва матеріальних благ і надання послуг.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію соціальної пам'яті у контексті інформаційного суспільства у аспекті її взаємозв'язку з проблемами інформатизації, комп'ютеризації, нових технологій і віртуальної реальності, яка змінює конфігурацію соціальної пам'яті, що призводить до її перетворення в глобальну інформаційну систему. Відзначено, що соціальна пам'ять у інформаційному суспільстві є дихотомією трдиції/новації, втрачає інтерпретацію розповідного наративу про минуле. Зауважено, що комп'ютер сприяє появі нової конфігурації соціальної пам'яті - фрактального наратива. Віртуальна реальність, яка втілює в собі соціальне та симоволічне, зумовлює конфігурацію соціальної пам'яті та призводить до появи викривленої соціальної пам'яті, одним з варіантів якої є картулярії. Нові типи фіксації, трансляції та репродукція інформації - інтернет, голографія, супутникове телебачення - сприяють появі нового типу соціальної пам'яті, яка становить засаду нового наукового напряму в соціальній мнемології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено формування антропологічного образу постнекласичної науки й її функціонування за умов сучасної цивілізації, основною ознакою якої є глобальні трансформації. Обгрунтовано залучення особистісних цінностей до аксіологічної структури феномену науки, з цією метою використовуються методологічні принципи філософської антропології та персоналізму. Проаналізовано дегуманістичну сутність сучасного наукового процесу та визначено його людиновимірні можливості за умов поєднання ціннісних екзистенційних та антропологічних філософських параметрів. Досліджено потенціал позитивного взаємовпливу наукових та особистісних цінностей у процесі самоідентифікації людини в контексті філософії освіти.

  Скачати повний текст