Наведено результати соціально-філософського дослідження проблеми формування громадянина (громадянськості). Визначено теоретико-методологічні засади вивчення феномену грамадянськості як процесу та результату формування громадянина, висвітлено підходи до її осмислення у соціальній філософії та соціально-гуманітарних науках. Обгрунтовано взаємозв'язок особистого та суспільного як закономірність формування громадянина, розглянуто особливості його прояву на різних етапах розвитку суспільства. Виявлено причини деструкції громадянськості у сучасному українському суспільстві та детермінанти оптимізації взаємозв'язку особистого та суспільного у формуванні громадянина суверенної України.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні детермінанти, які обумовлюють форми взаємодії особистості та громадянського суспільства. Показано, що головною передумовою виникнення громадянського суспільства є свобода особистості, яка реалізується у вигляді цілераціональної "свободи від" і понадраціональної "свободи для". Суперечлива єдність форм особистісної свободи дозволила проінтерпретувати сутність об'єкта як цілісність його індивідуальних і колективних характеристик, а процес індивідуалізації представити безпосередньо у вигляді форм і засобів особистісного буття, що понад особистістю не існують, хоча реалізуються виключно у спільноті. Наголошено, що індивідуалізм та індивідуалізація особистості можуть розглядатися як своєрідні "полярі форми" впливу на громадянське суспільство і визначають напрямок його розвитку. У постіндустріальну добу реалізація особистісної "свободи для" суттєво змінюється, внаслідок чого індивідуалізація особистості стає короткочасною, а сучасне суспільство позбавляєтья єдиної культури та грунтується на недержавних колективних утвореннях, які будуються за принципом "флеш-мобів". На прикладі сучасної соціально-економічної ситуації в Україні з'ясовано, що для подальшого формування ознак українського громадянського суспільства конче необхідно усвідомлене державне керівництво соціальними тенденціями громадянської консолідації, завдяки яким вдасться сформувати новий тип креативної особистості, що бере активну участь у соціальному бутті.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософське дослідження екзистенціалів як духовно-практичних феноменів, що характеризують емоційно-психологічне переживання особистості у граничному стані її соціального буття. Визначено науково-теоретичні основи соціально-філософського аналізу екзистенціалів людського буття, наведено їх основні характеристики, статус і атрибути. Обгрунтовано висновок, що міра свободи є мірою прояву екзистенціалів буття. На підставі вивчення внутрішньої та зовнішньої організації екзистенціалу запропоновано ввести до наукового обігу поняття "тіло екзистенціалу". Розроблено класифікацію екзистенціалів людського буття, а як її критерій визначено діяльність людини. Проаналізовано вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на життєдіяльність людини за умов глобалізації. Досліджено особливості формування екзистенціального поля українця.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність поняття "життєвий потенціал особистості" як системи особистісних якостей і можливостей, які реалізуються особистістю в її суспільній та індивідуальній діяльності; основи проектування людиною свого життєвого шляху, її успіху та самоствердження. Охарактеризовано структурні компоненти життєвого потенціалу особистості (здров'я, інтелект, почуття та воля). Розкрито місце та роль професійних знань, практичного досвіду, освіти та виховання, працездатності у системі життєвого потенціалу особистості, описано його культурні та моральні компоненти. Проведено дослідження духовної енергії особистості. Показано значення здорового способу життя, освіти та культури, виховання та самовиховання у процесі формування життєвого потенціалу особистості. Доведено, що кризові процеси сучасного суспільства та загальнотрансформаційний характер його розвитку негативно впливають на життєвий потенціал особистості, але, водночас, викликають своєрідний опір обставинам, спонукають людину до активних дій, творчості та самореалізації. Визначено складники життєвого успіху, наведено загальну характеристику успішної людини як феномену щасливого суспільства. Розкрито сутність поняття та критерії успішного здійснення життя особистості. Розглянуто технології життєтворчості особистості, досліджено відчуття самореалізації та не реалізації. Наведено пропозиції щодо оптимізації життєвого процесу, формування життєвого потенціалу особистості, її творчої реалізації, досягнення успіху та свободи.

  Скачати повний текст

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз становлення феномену особистісно орієнтованої освіти. Розроблено цивілізаційну концепцію даної освіти як засобу відтворення та розвитку особистості та культури за умов сучасності. Визначено, що освіта - процес розвитку особистості як суб'єкта діяльності та соціальних відносин з усталеною системою гуманістичних цінностей. Розроблено інтегративну концепцію особистості, яка є спробою здійснити узагальнення теорії та концепції особистості, утворити "новий шар" несуперечливого знання про особистість. Надано характеристику методологічних засад особистісно орієнтованої освіти. Висвітлено праксеологічні аспекти цього феномену. Визначено детермінанти оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти.

  Скачати повний текст

Визначено роль особистості в процесі побудови громадянського суспільства та найістотніші складові сучасної концепції особистості як цінності громадянського суспільства, досліджено тенденції щодо її реалізації в соціумі перехідного періоду. Обгрунтовано необхідність становлення загальносуспільної ціннісної парадигми в контексті перехідного періоду, яка об'єднає людство та перетворить його на нову глобальну цілісність, якій властива єдність комунікаційних та інформаційних чинників. Зазначено, що основою такої парадигми має бути творення суспільства нового типу, під яким розуміється глобальна спільність громадян, які утворюватимуть поліцентроване, комбіноване суспільство, схоже на єдиний організм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано фундаментальну значимість історичної соціально-філософської спадщини у трактуванні головних аспектів феномену особистості для поглибленого концептуального усвідомлення процесу самореалізації особистості у контексті нових соціальних практик. Виокремлено основні парадигмальні модуси особистості, що мають класичне філософське обгрунтування. Доведено, що ці модуси є загально-методологічною засадою новітніх соціально-філософських і психологічних інтерпретацій особистості, особливо в пошуках її загально цивілізованих вимірів. Висвітлено історичну та сучасну філософсько-літературну полеміку щодо підставових вимірів особистості та її структури. Шляхом цілісного філософського дискурсу феномену становлення особистості визначено та розкрито його провідний констатуючий і детермінуючий вимір - смисл життя. Обгрунтовано, що смисл життя є процесом і результатом активного буття особистості через ідеально-рефлексійну та предметну діяльність. Виявлено, що смисл життя є універсальною детермінантою та загальною формою буття особистості, її екзистенцією. Установлено необхідність створення комплексної системи виховання.

  Скачати повний текст

Розкрито основні теоретико-методологічні підходи до дослідження філософсько-правових проблем девіантної поведінки людини. Проаналізовано аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі, зокрема, досліджено людину як діалектичне поєднання соціального й індивідуального, як об'єкт рефлексії філософської наукової думки. Розглянуто існуючі соціально-філософські та правові погляди щодо поведінки людини як діяльності. Обгрунтовано становлення людини як фундаментальної проблеми буття індивіда в традиційних суспільствах. Висвітлено тезу про існування девіантної правосвідомості, як формозмістовного феномена перехідного буття права та досліджено мотивацію агресивної поведінки суб'єкта через аналіз причин злочинної поведінки людини в європейській правовій думці.

  Скачати повний текст

На основі звернення до індивіда як частинки-подоби цілого в системі соціум - індивід наведено механізм самоорганізації соціальної системи як взаємодію цілого з його елементами, коли ціле здатне передавати активно-діяльні властивості, застосовувані його елементами (індивідами) у миследіяльній активності. Доведено, що результати цієї життєдіяльної активності викликають, у свою чергу, зміни в організації цілого, і така взаємодія триває циклічно як нове перетворення елементів, здатних до подальшої динамічної активності. Висвітлено розуміння соціальної реальності, яке у контексті системно-синергетичної моделі постає як таке, що встановлюється, і виявляє свою здатність до самопородження й самоподоби. Уточнено уявлення про комплексне функціонування складних систем, найважливішою характеристикою яких виступає їх цілісність. Обгрунтовано можливість експоляції знання з природничих наук на гуманітарні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальний та соціальний виміри свободи сучасної людини. Встановлено, що реалізація свободи особистості досягається в результаті діалектичної єдності "особа - суспільство", "індивід - спільнота", найбільш яскравим проявом яких є діалог між філософіями та ідеологіями сучасного лібералізму та комунітаризму. Досліджено взаємозв'язок індивідуального й соціального, який досягається за допомогою індивідуалізму, приватності, автономії, соціальності, публічності, спільноти. На підставі вивчення індивідуалізму як світоглядної позиції обгрунтовано зміст поняття комунітарного індивідуалізму, що дає змогу гармонійно узгоджувати індивідуальне й соціальне в особі. Здійснено грунтовний і всебічний аналіз приватності та її зв'язку з ідеями публічності та свободи. Запропоновано концепцію приватності, встановлено різницю між формами самоприватності та міжприватності, відповідно до яких можна характеризувати стосунки людини з собою та іншими. До наукового обігу введено два нові підходи щодо встановлення значення приватності в житті сучасної людини: інструментально-функціональний та ціннісно-сутнісний. Проведено детальне вивчення ідеї автономії у контексті взаємодії людей між собою та взаємодії людини й соціальної групи, розглянуто інструментальний та емоційно-афективний аспекти даного процесу. Доведено суттєву роль феномену автономії особи не лише в житті окремої людини, а й у формуванні якісно важливих соціальних зв'язків з іншими людьми у соціумі. Розкрито зміст поняття автономії в соціально-філософському контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено суть і специфіку соціального управління й особистісного самоврядування. З'ясовано проблеми їх взаємодії та шляхи вирішення. Розкрито безперспективність використання силового соціального управління та згубність розповсюдженого лінійного уявлення про нього. Запропоновано й обгрунтовано нову конфігурацію соціального управління, яка базується на філософії ненасильства. Обгрунтовано, що особистісне самоврядування є основою саморозвитку особистості. У такому контексті запропоновано та проаналізовано нову парадигму людини Homo villicus (людини управляючої). Подано історичний і логічний аналіз проблем взаємодії соціального управління та особистісного самоврядування. Обгрунтовано теоретичні положення автоантропосоціоекономіки як нового управлінського синтезу. Проведено змістовий та історичний аналіз суспільного самоврядування та доведено, що воно є вищою формою управління, за якої соціальне управління та особистісне самоврядування знаходить благодійний розвиток.

  Скачати повний текст

Розроблено пізнавальну концепцію аналізу статусу особистості як соціального феномену, який є рушійною силою в соціумі, його функцій та чинників формування та реалізації. Визначено, що соціальний статус особистості є суспільно-усвідомленим легітимним інституціалізованим еталоном поведінки індивіда в сучасному структурованому та ієрархізованому суспільстві, результатом досягнення конкретної позиції та реалізації певної соціальної ролі, водночас він є специфічною формою відображення соціальної структури суспільства та окремих інституцій, а також формою відтворення відповідних очікувань і домагань індивідів. Зазначено, що соціальний статус особистості як один з конститутивних моментів у процесі формування соціальної структури стабільного суспільства в перехідні періоди, постає найбільш ефективним засобом його переструктурування та є чинником динамізації суспільного розвитку. Відмічено, що інституційними механізмами стабільного суспільства, які здійснюють тестування, селекцію та розподіл індивідів у межах системи статусних відносин, забезпечують соціальну мобільність, є сім'я, система освіти, професійні, політичні та громадські організації. Особливістю процесів статусної ієрархізації соціального простору є формування корпоративних спільнот, функціювання яких значною мірою нівелює дію традиційних соціальних інститутів та спричиняє деструктуризацію, маргіналізацію суспільства та виникнення соціальних "мутантів".

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади "людина - суспільство - освіта (ЛСО)" з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості, продуктивної компетентності громадян України XXI ст. Виявлено і досліджено понад 60 визначних явищ у сучасній еволюції ЛСО, зокрема, людина "природна", людина в соціально-суспільному вимірі, організація й умови стійкого розвитку соціуму, модернізація засад виробництва і життєдіяльності, оборона і національна безпека, розвиток науково-виробничого комплексу, освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Доведено, що за сучасних умов в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель освітніх реформ. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано авторський курс з порівняльної педагогіки. Створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу. Досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук. Викладено концепцію програми фізики у 12-річній школі з урахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Представлено авторську інноваційну й інтегральну дисципліну "Природознавство - XXI".

  Скачати повний текст

Здійснено всебічний філософський дискурс поняття особистості. Розглянуто співвідношення природних і соціальних детермінант її формування, об'єктивні та суб'єктивні чинники, що зумовлюють особливості цього процесу в Україні. Висвітлено роль і місце суспільства та культури як основних соціальних детермінант в діалектиці перетворення властивостей індивідуума як особистості. Досліджено відмінності рушійних сил і механізмів соціалізації та культурації людини в епігенезі. Визначено цивілізаційні та етнічні особливості формування особистості. Проаналізовано характерні риси цього процесу в західній та східній соціокультурних традиціях.

  Скачати повний текст

Висвітлено цивілізаційний підхід до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. Особливу увагу приділено одній з провідних стратегій даного розвитку - формуванню цивілізаційного статусу особистості, дії принципу глобальності в цивілізаційній парадигмі її соціокультурних цінностей, з'ясуванню її культурно-історичної природи та гуманітарних засад становлення людської індивідуальності. Досліджено особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості в процесі цивілізаційних змін.

  Скачати повний текст

Висвітлено світоглядні та методологічні засади основних концепцій особистості. Розглянуто питання щодо суті особистості. Розкрито суть і зміст процесу соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Досліджено його особливості й об'єктивну необхідність. Вивчено систему детермінант формування особистості та розкрито специфіку детермінації соціального формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Показано суперечливість впливу розбудови інформаційного суспільства на даний процес. Визначено суть механізму формування особистості за умов розбудови інформаційного суспільства. Обгрунтовано основні напрямки діяльності щодо оптимізації процесу соціального формування особистості за даних умов.

  Скачати повний текст