Проведено аналіз цінностей громадянського суспільства та досліджено базові цінності, в основі яких - архетипи культури становлення громадянського суспільства в Україні. Розкрито сутність понять "цінність", "соціально-антропологічна цінність", "громадянське суспільство" як соціально-філософських категорій. Представлено розвиток понять "цінність", "громадянське суспільство" в історії філософської думки, досліджено концептуальні підходи до них. Показано взаємозв'язок цінностей як феноменів культури з архетипами культури як основою для формування цінностей. Охарактеризовано критерії структуризації цінностей, механізми формування соціальних цінностей, розглянуто цінності як детермінанти людської поведінки. Показано перспективи розвитку соціально-антропологічних цінностей в сучасну добу, досліджено актуалізацію та трансформацію цінностей громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Встановлено, що громадянське суспільство не може елімінувати зі сфери своїх інтересів впливовість релігії як однієї з форм суспільної свідомості та церкви як специфічного соціального інституту, з яким змушене постійно шукати шляхи оптимізації відносин засобами державно-правового регулювання та соціокультурного компромісу. Доведено, що у XXI ст. за умов глобалізації та прискорення світових інтеграційних процесів роль релігії як універсального світогляду неухильно зростатиме. Обгрунтовано твердження про суттєвий вплив релігії на всі сфери життєдіяльності світової цивілізації взагалі та українського суспільства зокрема. Показано позитивний вплив релігії на розвиток духовної сфери, економіки та соціально-політичних відносин. Встановлено, що релігія сприяє підтримці стабільності та духовно-морального клімату, утвердженню духовної самобутності народу, формуванню трудової етики громадян та активно взаємодіє з політикою на рівні інституціональних і правових відносин. Розкрито значення релігійного фактора у вирішенні міжетнічних проблем на державному та регіональному рівнях. З'ясовано, що толерантність і діалог є основою взаємодії й інституціонального співробітництва представників різних релігій, а також віруючих і невіруючих громадян.

  Скачати повний текст

Розроблено модель формування громадянського суспільства. Доведено пріоритетний вплив стану розвитку громадянського суспільства на процес гармонізації українського соціуму. З використанням синергетичного підходу розкрито сутність поняття "громадянське суспільство", визначено внутрішнє джерело його розвитку. Розглянуто сучасні уявлення про громадянське суспільтво, показано специфіку моделей аристотелівської та боденівської традицій. Розкрито сутність взаємозв'язку економіки та політики як закономірності розвитку громадянського суспільства, а взаємодії громадянського суспільства та держави - як закономірності розвитку соціуму. Досліджено вплив на державу та соціум громадянського суспільства як універсальної форми суспільної самоорганізації. Доведено небезпечність для України ліберальних моделей громадянського суспільства. Встановлено, що основною умовою гармонізації суспільного розвитку України є забезпечення системного підходу щодо оптимізації розвитку громадянського суспільства, держави та соціуму.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні детермінанти, які обумовлюють форми взаємодії особистості та громадянського суспільства. Показано, що головною передумовою виникнення громадянського суспільства є свобода особистості, яка реалізується у вигляді цілераціональної "свободи від" і понадраціональної "свободи для". Суперечлива єдність форм особистісної свободи дозволила проінтерпретувати сутність об'єкта як цілісність його індивідуальних і колективних характеристик, а процес індивідуалізації представити безпосередньо у вигляді форм і засобів особистісного буття, що понад особистістю не існують, хоча реалізуються виключно у спільноті. Наголошено, що індивідуалізм та індивідуалізація особистості можуть розглядатися як своєрідні "полярі форми" впливу на громадянське суспільство і визначають напрямок його розвитку. У постіндустріальну добу реалізація особистісної "свободи для" суттєво змінюється, внаслідок чого індивідуалізація особистості стає короткочасною, а сучасне суспільство позбавляєтья єдиної культури та грунтується на недержавних колективних утвореннях, які будуються за принципом "флеш-мобів". На прикладі сучасної соціально-економічної ситуації в Україні з'ясовано, що для подальшого формування ознак українського громадянського суспільства конче необхідно усвідомлене державне керівництво соціальними тенденціями громадянської консолідації, завдяки яким вдасться сформувати новий тип креативної особистості, що бере активну участь у соціальному бутті.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена аналізу феномена громадянського суспільства. Предметом дослідження є детермінанти становлення і функціонування громадянського суспільства. На підставі узагальнюючого огляду історії розвитку громадянських ідей та еволюції форм громадянського суспільства від античності до сьогодення встановлюється теоретична сутність та практичне значення цього соціального інституту. Доводиться загальноєвропейський характер громадянських процесів в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний процес взаємодії людини з довкіллям, відокремлено способи впливу людини на природу, що характеризують сутнісні ознаки стану суспільства та самої людини. Базуючись на понятті джерела соціального існування та його визначення як специфічного соціоприродного процесу, що розвивається за участю людини, висвітлено принципово значущі сторони та аспекти взаємодії людини та природи, взаємний вплив соціальних і природних процесів, в т. ч. процесів "іншої природи". На підставі визначення джерела соціального існування та способу екзистенціальної взаємодії соціума та природи розроблено концепцію основних періодів (чи епох) в історії людства, з характерними для них універсальними типами суспільств. Вперше введено поняття "залежне суспільство", "обумовлене суспільство" і "автономне суспільство" до категоріального обігу дослідження процесу соціально-історичного розвитку людини. З урахуванням характеру взаємодії людини та природи подано визначення екологічного імперативу, який означає вплив (і в окремому сенсі - повеління) умов (екологічного) довкілля на організацію соціальної діяльності людини та реалізацію її соціальної свободи в процесі такої діяльності. Сформульовано поняття екологічних параметрів, як показників або величин, які характеризують основні властивості соціоприродної системи та дозволяють визначити можливості реалізації сутнісних властивостей особистості, її соціальної свободи в процесі діяльності за умов конкретного екологічного довкілля.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язок громадянського суспільства й етнонаціональних феноменів. Досліджено соціально-філософський аспект поєднання етнічної спільноти та раціонального характеру громадянського суспільства у процесі національної інтеграції. Розглянуто зв'язок між реалізацією механізмів громадянського суспільства (комунікативно-дискурсивної практики, взаємодії на горизонтальному рівні, соціальної солідарності) та гармонізацією міжетнічних відносин. Визначено, що досягнення взаємопорозуміння між різними за етнічними та культурними орієнтаціями індивідів передбачає активну соціальну взаємодію та повагу до свободи і цінностей кожної особистості. Досліджено місце та роль громадянського суспільства у процесі творення європейських і української націй. Обгрунтовано, що усвідомлення цінності свободи, формування громадських інституцій, досвіду всезагального волевиявлення доповнює етнокультурні зв'язки спільноти у ході утвердження нації. Відзначено необхідність залучення громадянського суспільства до вирішення міжнаціональних проблем на глобальному рівні. Доведено, що дотримання правових відносин у національній сфері є важливою засадою оптимізації розвитку громадянського суспільства в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто концепції свободи на рівних підставах і за чітко визначеними критеріями. Визначено поняття соціальної свободи як совокупність проектів, розкрито механізми їх виникнення та внутрішню структуру. Обгрунтовано поняття практик звільнення та наведено спосіб її класифікації. Досліджено особливості виникнення проектів соціальної свободи та їх реалізації шляхом визвольних практик. Встановлено, що різні соціальні групи висувають свої проекти свободи залежно від тієї соціальної ситуації, в якій вони знаходяться й яку хочуть подолати, конструюючи водночас нову соціальну ситуацію. Описано історичну боротьбу за свободу в будь-якій країні в різні епохи як реалізацію конкетного певного проекту шляхом практик перетворення, побудови, самовиховання, збереження або відходу.

  Скачати повний текст

Розглядається проблема залежності головних тенденцій в еволюції західної правосвідомості від специфічного рішення проблеми свободи. Центральним моментом дослідження є нове її розуміння, яке спонукає формуванню особистості як справжнього суб'єкту права, появі феномену правосвідомості, яка базується на цінностному підході до права. Це веде до появи норми як моделі, що накладується на соціальну реальність. Нормативна структура перестає бути чистою репресією, але навпаки - створює простір свободи особистості, привносить різноманітність в потенційні практики поведінки. Виникає внутрішня дихотомія в сприйнятті влади. Оскільки вона від Бога, їй необхідно підлягати. Але якщо вона обожувана, то є потенційно небезпечною і західна правосвідомість еволюціонує в бік необхідності її внутрішнього розподілення, який і є основою позитивного рішення проблеми свободи. Нове рішення проблеми свободи, що формується у християнському соціокультурному контексті, спонукає еволюції західної правосвідомості і практичному закріпленню її результатів, що обумовило соціальний прогрес західної цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено політичну комунікацію, її зміст, суть і особливості прояву у процесі формування громадського суспільства. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми політичної комунікації останню визначено як соціокультурний феномен, поліструктурний і складний вид взаємодії суб'єктів, за якої відбувається цілеспрямована передача повідомлення, що формується з політичних символів, притаманних певному середовищу, та зворотну реакцію, відповідно до якої може формуватися нове повідомлення-образ, який виникає з метою заволодіння, утримання владних повноважень всередині політичної системи та безпосередньо у суспільстві. Розглянуто основні форми політичної комунікації й акцентовано увагу на позитивних, а також негативних аспектах кожної з них. Показано, що особливістю політичної комунікації є те, що вона за своїм змістом і функціями є процесом продукування та поєднання владних потреб та інтересів різних соціальних сил і утворень. Доведено, що у сучасному світі роль соціальної віртуальної реальності полягає у творенні оманливого, викривленого ставлення індивіда та мас до дійсності та у конструюванні позитивного образу майбутніх соціальних процесів відповідних ідеї громадянського суспільства. Відзначено, що соціальний прогрес в Україні значно пов'язаний з розвитком всіх комунікативних систем, однак тільки завдяки конструктивно-творчому змісту політичної комунікації прктично вибудовується необхідна протилежність державі - громадянське суспільство.

  Скачати повний текст

Проаналізовано індивідуальний та соціальний виміри свободи сучасної людини. Встановлено, що реалізація свободи особистості досягається в результаті діалектичної єдності "особа - суспільство", "індивід - спільнота", найбільш яскравим проявом яких є діалог між філософіями та ідеологіями сучасного лібералізму та комунітаризму. Досліджено взаємозв'язок індивідуального й соціального, який досягається за допомогою індивідуалізму, приватності, автономії, соціальності, публічності, спільноти. На підставі вивчення індивідуалізму як світоглядної позиції обгрунтовано зміст поняття комунітарного індивідуалізму, що дає змогу гармонійно узгоджувати індивідуальне й соціальне в особі. Здійснено грунтовний і всебічний аналіз приватності та її зв'язку з ідеями публічності та свободи. Запропоновано концепцію приватності, встановлено різницю між формами самоприватності та міжприватності, відповідно до яких можна характеризувати стосунки людини з собою та іншими. До наукового обігу введено два нові підходи щодо встановлення значення приватності в житті сучасної людини: інструментально-функціональний та ціннісно-сутнісний. Проведено детальне вивчення ідеї автономії у контексті взаємодії людей між собою та взаємодії людини й соціальної групи, розглянуто інструментальний та емоційно-афективний аспекти даного процесу. Доведено суттєву роль феномену автономії особи не лише в житті окремої людини, а й у формуванні якісно важливих соціальних зв'язків з іншими людьми у соціумі. Розкрито зміст поняття автономії в соціально-філософському контексті.

  Скачати повний текст

Акцентовано увагу на детермінантах центральноєвропейської версії громадянського суспільства, її становлення та функціонування в контексті європейського теоретичного поля, соціально-філософській концептуалізації та ціннісному спрямуванні. Синтезовано базові теоретичні підходи до проблематики громадянського суспільства, історії формування та розвитку даного феномена в Центральній Європі й Україні. Висвітлено ціннісно-раціональний фундамент громадянського суспільства, підгрунтя та практичне значенні даного феномена для соціальної інтеграції суспільства, утворення вимірів солідарності та довіри. Проаналізовано субсидіарність секулярних і сакральних основ громадянського суспільства, їх вплив на відтворення горизонтальних соціальних зв'язків, моральне оновлення та "духовне зростання" різноманітних спільнот і груп. Зазначено, що процеси суспільної самоорганізації та соціального оновлення в Центральній Європі засвідчили щільну взаємопов'язаність феномена громадянського суспільства із життєвим світом конкретної людини, яка виявилася спроможною опанувати викривленій тоталітарній системі й усім формам бюрократичного адміністрування.

  Скачати повний текст

Показано сутність і особливості лібералізму як соціокультурного феномену, емансипаторської метаідеології, особливого різновиду соціального порядку, специфічної комунікативної експансії. Розглянуто природу та сутність політичних ідеологій як динамічних комплементарних систем. Викладено релятивістську концепцію лібералізму, а також оригінальну інтерпретацію сучасного лібералізму як універсального ("глибокого"). Репрезентовано антропологічне обгрунтування лібаралізму. Проаналізовано традиційні підходи стосовно його походження та сутності.

  Скачати повний текст

Розглянуто сучасні версії договірної доктрини, особливу увагу приділено вивченню способів вирішення проблеми раціонального обгрунтування моралі. Досліджено суспільно-договірну проблематику української, російської й англомовної філософських традицій. З'ясовано історичні й теоретичні передумови виникнення теорій суспільного договору у XVII - XVIII ст., встановлено причини відродження інтересу до їх вивчення у XX ст. Проаналізовано механізм реалізації суспільного договору, виявлено відмінності застосування даної філософської конструкції у класичних і сучасних варіантах контрактаріанізму. Розкрито особливості сучасних договірних концепцій. Визначено адекватність побудованої сучасним контрактаріанізмом аргументації поставленому ним завданню раціонального обгрунтування принципів соціальної справедливості. Проаналізовано "принципи справедливості", визначені у сучасних договірних концепціях як постулати суспільної моралі. Досліджено обраний контрактаріанізмом теоретичний апарат, визначено вірогідність побудованої за його допомогою аргументації. Зроблено висновок, що обгрунтування принципів справедливості виключно раціональними засобами є проблематичним.

  Скачати повний текст

Визначено зміст та двоїсту, суперечливу структуру соціальної свободи, особливості розгортання рефлексивних ресурсів цієї свободи. Проблему співвідношення свободи та соціальної свободи розглянуто в межах теоретико-методологічної моделі діалектичного розгортання категорій загального, одиничного й особливого. Абстрактно-універсальні характеристики свободи як онтологічної основи будь-якої форми людської діяльності істотно конкретизуються в понятті соціальної свободи як здатності індивіда активно соціалізуватися, адаптуючи сформовані в суспільстві форми обмеження та приймаючи до уваги міру ускладнення системних зв'язків між суб'єктами соціальної активності. Запропоновано критерії та чинники оптимізації процесів розгортання соціальної свободи в українському суспільстві, проведено цілісний аналіз тенденцій розвитку універсальних форм даної свободи.

  Скачати повний текст

Визначено та теоретично обгрунтовано взаємозв'язок і кореляцію практичного розвитку громадянської соціальності та її інтелектуального осягнення. Здійснено концептуальне пояснення онтологічних передумов єдності людей у громадянському суспільстві. З'ясовано, що відносно стійкий баланс соціальної єдності досягається за умов вивільнення індивідуальної свободи людей та її належного етико-дискурсивного забезпечення у соціальних, інтелектуальних та урядових практиках. На підставі дослідження філософії громадянського суспільства установлено взаємозв'язок між рівнями свободи та економічними, громадсько-політичними та культурно-естетичними формами її здійснення. Обгрунтовано, що сенси свободи відкриваються та продукуються у контекстах етико-дискурсивних практик і мають семіотичний характер настанови та спонуки. Доведено, що відмінність між класичними формами концептуалізації громадянського суспільства спричинена зміною загальнофілософських епістологічних парадигм - від раціоналістично-детерміністичної до інтерпретаційної. Зазначено, що детерміністична епістологічна парадигма налаштовувала розуміння соціального світу таким чином, що пропонувала завбачати у суспільних процесах економічну причиновість, зокрема, де відносини могли бути просто кореляційними.

  Скачати повний текст