Проаналізовано теорію управління, влади та держави в історії філософії, зокрема в роботах філософів. Здійснено методологічний аналіз взаємодії управління, влади та держави, розглянуто три рівні управління - технологічний, прагматичний і морально-світоглядний. Досліджено роль природних і соціальних законів в управлінні, діалектику необхідності та свободи в управлінській діяльності, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Показано творчу визначальну роль інтелігенції (еліти) в ефективному управлінні різними сферами суспільства, у визначенні соціальних моделей суспільного розвитку та соціальних ідеалів суспільства. З'ясовано сутність й основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Проаналізовано управлінські проблеми в сучасній Україні в історико-філософському контексті з часів античності до сьогодення.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз девіантності творчої особистості. Висвітлено погляди сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників на проблему девіантності. Розглянуто феномен творчої особистості у межах художньої діяльності як середовища й умови її самореалізації. Визначено загальні характеристики девіантності як соціального явища. Виявлено, що девіантність є відхиленням від конвенційної за своїм характером соціальної норми як необхідного елемента соціальної практики, інструмента соціального регулювання та контролю, що історично встановлена як межа дозволеності у суспільстві. Простежено особливості прояву девіантності творчої особистості у соціокультурному дискурсі. Наведено визначення та розглянуто різні форми позитивної девіантності (геніальність, талант, обдарованість) творчої особистості у художній діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження теоретичних основ модернізації системи суспільного управління на засадах соціально-філософської комунікативної парадигми. Основну увагу акцентовано на проблемах управління розвитком європейських метрополій як складних соціально-економічних систем, особливості функціонування, структурна побудова та статус яких обумовлюють необхідність запровадження на їх рівні новітніх управлінських моделей. Запропоновано нове тлумачення поняття "управління" через призму інтерсуб'єктивності, визначено й обгрунтовано сутнісні ознаки комунікативної парадигми в суспільному управлінні. Розроблено практичні рекомендації щодо імплементації положень комунікативної парадигми у вітчизняну політико-адміністративну практику в напряму розвитку партнерської взаємодії між державою та територіями, містом і передмістям.

  Скачати повний текст

Створено світоглядно-ідеологічні засади теорії менеджменту як складової загальної теорії керування, що за родо-видовими ознаками, у сукупності з теорією керування технічними системами та теорією керування біологічними системами, утворює онтологічне поле сучасної науки кібернетики. Запропонована теорія як предмет дослідження має суб'єкт-суб'єктні відносини. Згідно з нею людиноцентризм визначено як провідну ідеологему. Наведена теорія грунтується на доктрині людських відносин. У морфологічному вимірі її подано як систему специфічних органів функціонального походження, що інституалізується у вигляді держави та міждержавних утворень - ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, різноманіття політичних систем і систем місцевого самоврядування, об'єднань профспілок, громадських рухів і організацій. У функціональному вимірі запропонована теорія має прояв як цілераціональна організаційна діяльність, що детермінується організаційною свідомістю людини та регулюється ціннісно-смисловим чинником. Зміст теорії має реалізуватися як прийняття управлінських рішень у царині соціального життя, вона має оригінальні атрибутивні властивості (стохастичність, відкритість, демократизм, гуманізм, децентралізацію), а також стилі, принципи та методи, що відрізняють її від інших інгредієнтів кібернетичного знання.

  Скачати повний текст

Визначено конформізм і нонконформізм в якості полярних способів соціального вибору індивіда та векторів самоактуалізації особистості за умов системної суспільної кризи, визначальними рисами якої є мінливість соціокультурного простору, соціальна аномія, знецінення загальнолюдських цінностей, транформація аксіосфери. Показано, що в окресленій ситуації нонконформізм виступає в якості конструктивного напряму самоактуалізації особистості, а конформізм, як полярний вектор соціального вибору, є фактором, каталізуючим розвиток і поглиблення кризового стану суспільства. Доведено, що за певних умов нонконформізм можна розглядати як одну з форм соціальної творчості. Проаналізовано соціальний протест і контркультуру в якості експлікації нонконформізму. Досліджено феномен естетизації соціального протесту й особливості реалізації творчих інтенцій нонконформізму в ситуації перформативного повороту в культурі. Охарактериховано нонконформізм і конформізм як вектори соціальної адаптації студентської молоді за умов трансформації освітнього простору.

  Скачати повний текст

Досліджено суть і специфіку соціального управління й особистісного самоврядування. З'ясовано проблеми їх взаємодії та шляхи вирішення. Розкрито безперспективність використання силового соціального управління та згубність розповсюдженого лінійного уявлення про нього. Запропоновано й обгрунтовано нову конфігурацію соціального управління, яка базується на філософії ненасильства. Обгрунтовано, що особистісне самоврядування є основою саморозвитку особистості. У такому контексті запропоновано та проаналізовано нову парадигму людини Homo villicus (людини управляючої). Подано історичний і логічний аналіз проблем взаємодії соціального управління та особистісного самоврядування. Обгрунтовано теоретичні положення автоантропосоціоекономіки як нового управлінського синтезу. Проведено змістовий та історичний аналіз суспільного самоврядування та доведено, що воно є вищою формою управління, за якої соціальне управління та особистісне самоврядування знаходить благодійний розвиток.

  Скачати повний текст

Досліджено співвідношення глобалізаційних процесів у сучасному постіндустріальному суспільстві, проаналізовано нові тенденції зміни владних відносин та екологічні перспективи подальшого розвитку людства у контексті сучасної наукової картини світу. З'ясовано, що подолання фундаментального протиріччя між принципом суверенітету національних суб'єктів і необхідністю їх об'єднання для розв'язання глобальних проблем можливе за умови зміни економоцентричної парадигми глобалізації на культуродомінантну, що необхідно для подолання процесів перетворення глобалізації на вестернізацію. Доведено, що ефективне керування процесами людської діяльності за доби когнітивізації влади неможливо без використання сучасних наукових здобутків та прогресивних філософських ідей. Показано, що пріоритетність екологічних імперативів у процесі прийняття владних рішень є суттєвою умовою становлення сприятливого еко-майбутнього.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості трудової поведінки особистості як підприємницької діяльності, визначено її суть, чинники формування та реалізації. Трудову поведінку особистості розглянуто як соціально-філософську категорію в системі інших категорій соціальної філософії, її сутнісний зміст розкрито через такі поняття, як людина, соціум, діяльність, суспільні та виробничі відносини, суспільне життя, особистість та інші. Визначено поняття "трудова поведінка", яка за своєю суттю є сукупністю соціально-функціональних дій та вчинків людей, визначених професійно-кваліфікаційними потребами, обов'язками і формами суспільно-виробничої діяльності. Зазначено, що трудова поведінка є видом та формою суб'єктивної діяльності, комплексним проявом інтегрованих якостей людини, її інтелектуальних, фізичних, морально-психічних та духовних особливостей. Проаналізовано проблеми формування та поведінки "середнього класу" у трансформаційних суспільних процесах, досліджено категорію підприємництво та проблеми соціального управління та регулювання трудової поведінки особистості. Репрезентовано визначення поняття "підприємництво" та "соціальне управління".

  Скачати повний текст

Розроблено принципово нову цілісну концепцію управління як форми зв'язку та дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання (теоретичних моделей) і різновидів практичних рішень. Вперше у вітчизняній соціально-філософській літературі зміст, взаємозумовленість та функції основних детермінант і ланок механізму соціального управління як наріжної форми зв'язку суспільної науки і соціальної практики розглянуто з урахуванням особливостей і запитів українського суспільства на шляху до соціально правової держави, ринкових відносин, сталого розвитку й органічного входження в європейський простір. В аспекті соціально-філософського осягнення, тобто у контексті категоріально-понятійної системи соціальної філософії і відповідно до запитів теорії та практики управлінського сьогодення визначено специфіку та діалектичну взаємодію суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління. З'ясовано питання про необхідність розробки та використання у царині соціального управління множини кумулятивних чи комплементарних теорій і теоретичних моделей, кожна з яких має свій "діапазон кількості запитів". Проаналізовано роль соціальної інформації в управлінні, запропоновано критерії оцінки її корисності, досліджено особливості управління нею. Розкрито своєрідність і роль соціального експерименту як важливої форми зворотного зв'язку управління з практикою суспільних перетворень; визначено істотні чинники та складові (зокрема методи регулювання державою підприємницької діяльності на різних рівнях) виникнення та утвердження підприємництва як важливого явища життєдіяльності сучасного українського суспільства, основні вимоги до суб'єкта ефективної підприємницької діяльності. Запропоновано розроблені на основі теоретичних моделей конкретні наукові рекомендації щодо підвищення ефективності управління підприємницькою діяльністю в Україні.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми тлумачення понять "стиль мислення суб'єкта державно-управлінської діяльності", а також його використання під час проведення теретико-методологічного аналізу проблем державного управління. Наведено оригінальну дефініцію "стиль мислення суб'єкта державно-управлінської діяльності". Розглянуто особливості процесу формування, розвитку та змін стилів мислення у контексті історичного розвитку суспільства. На підставі дослідження генези стилів мислення проаналізовано та встановлено різноманітність даних стилів, розроблено їх класифікацію. Досліджено детермінанти процесів формування, розвитку та змін стилів мислення. Визначено конструктивні та перспективні за своїм потенціалом стилі мислення суб'єктів державно-управлінської діяльності, які сприятимуть розвитку системи державного управління в Україні. Досліджено соціальну роль досліджених стилів у процесах суспільних трансформацій і впливу їх на систему державного управління в аспекті світової глобалізації та інтеграції України.

  Скачати повний текст