Висвітлено соціально-філософський аспект гуманізації процесу впровадження інформаційних освітніх технологій у суспільстві, що трансформується. Проаналізовано специфіку, сучасний стан і соціальні чинники активізації гуманістичної спрямованості інформаційних технологій у вітчизняній освіті. Розглянуто особливості інтенсифікації гуманістичної складової шляхів і засобів їх впровадження у навчальний процес.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження особливостей процесу навчання, який здійснюється у межах інституціоналізованої освіти, як спеціально організований, цілеспрямований та керований процес взаємодії вчителя та учня, спрямований на засвоєння знань, умінь і навичок. Визначено принципову необхідність формування уміння критичного ставлення до поцесу засвоєння знань, умінь і навичок, в результаті якого людина здатна усвідомлювати, перевіряти, вносити уточнення, не змінюючи його змісту. Така здатність визначає володіння інтерсуб'єктивним відношенням. Процес, що розгянуто, суттєво розширив роль і значення освіти за умов глобалізації, що є чинником соціалізації та світоглядної орієнтації особистості. Охарактеризовано зв'язок легітивних соціальних функцій освіти зі змістом освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему мистецтва жити у суспільстві ризику та на цій підставі розроблено її теоретичну модель. Визначено екзистенційні та соціокультурні вимоги й освітні можливості оволодіння особистістю мистецтвом жити у суспільстві ризику. Охарактеризовано основні складові мистецтва жити у суспільстві ризику, такі як "культура себе" та культура жити разом з іншими, культура свободи, культура мислення, культура ризику, темпоральна культура, "мистецтво жити екологічно". Обгрунтовано доцільність залучення мистецтва жити як ціннісно-смислової основи до особистісної освітньої парадигми. Узагальнено ризики життєтворчості у добу глобальних цивілізаційних зрушень і визначено філософсько-освітні перспективи їх мінімізації.

  Скачати повний текст

Визначено освіту як особливий тип предметної реальності, яка за допомогою комунікації формує та модернізує культурні способи опредмечування вироблених наукою знань. Вона є соціально-ціннісним процесом суб'єктно-суб'єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб'єкта теоретичних уявлень про сутність та закономірності розвитку природної та соціальної дійсності. Моральний вектор освіти розкриває моральні цінності соціуму як смислотвірні начала освіти, а останнє - як найдієвіший та ефективний канал трансляції моральних цінностей. У даному діалектичному зв'язку розкрито їх комунікативну природу, визначено сучасний імператив моральності. У контексті раціоналізму проаналізовано зміст освіти та моральності, обгрунтовано схематику побудови морального імперативу освіти інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз освіти у контексті ціннісних орієнтацій. Обгрунтовано необхідність її осмислення як найважливішого об'єкта соціальної дійсності у проблемному полі соціальної філософії. Зазначено переваги системного підходу як найбільш релевантного предметові дослідження. Висвітлено процедуру застосування системного підходу до освіти. Розглянуто сутнісно-атрибутивні характеристики освіти у спектрі соціокультурних системних зв'язків. Виявлено причини, зміст, динаміку трансформацій освіти у зв'язку з комплексом духовних детермінант діяльності людей - ціннісних орієнтацій. Надано аналіз факторів концептуальних зрушень в освітніх системах, які виявляються у динаміці зміни парадигми освіти. Проаналізовано процес функціонування вищої школи у країнах Північної Європи, а саме: Швеції, Норвегії, Данії та Фінляндії. Доведено необхідність реформи освіти в Україні.

  Скачати повний текст

Проаналізовано суть та механізми професійного самовизначення особистості, основні чинники цього процесу, а також цілеспрямовану й системно твірну роль освіти. Доведено необхідність модернізації сучасної освіти у контексті підвищення ефективності її впливу на професійне самовизначення особистості у системі ринкових і демократичних трансформацій. Обгрунтовано висновок, що професійне самовизначення особистості доцільно здійснювати під час спеціально організованої науково-практичної діяльності - професійної орієнтації, розглянутої як система рівноправної взаємодії (на базі системи освіти та виховання) особистості та суспільства на певних етапах розвитку людини, що оптимально відповідає особистісним особливостям та потребам ринку праці стосовно конкурентоспроможних кадрів.

  Скачати повний текст

Розкрито культурно-історичну динаміку процесу освіти, визначено основні вектори модернізації її ціннісно-цільових основ. Досліджено сутність комунікативної раціональності, основу якої становлять дві фундаментальні сутності - інформація та взаємозв'язок. Встановлено, що дана сфера раціональності представлена як вектор взаємодії суб'єктів освітнього процесу щодо пізнаваної проблеми, у результаті якого встановлюється розуміння. Визначено, що основним засобом вираження комунікативної раціональності є мова як ціннісно-семіотичний канал освіти, яка формує специфічне "мовне світобачення" реальності суб'єктів освітнього процесу.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняному суспільствознавстві сформульовано узагальнюючу, побудовану на міждисциплінарному дослідженні, концепцію освітньої політики. Розкрито особливості дії суспільного механізму трансформації соціальних інтересів в освітню політику. Наголошено, що освітня політика є уособленням та кінцевим результатом взаємодії існуючих соціальних сил, політичних інститутів, індивідів як між собою, так і з оточуючим середовищем - економічною, соціальною, правовою системами, політичною культурою, її різноманітними сегментами. Запропоновано авторське визначення освітньої політики, що розглядається як поле взаємодії різних соціальних груп, індивідів з приводу використання владних інституцій задля реалізації своїх інтересів і потреб в одній із найважливіших сфер суспільного буття - освіті. Встановлено критерії типологізації освітньої політики, приділено значну увагу висвітленню діяльності її конкретних акторів, насамперед держави, діяльність якої розглядається під кутом зору нової для вітчизняного суспільствознавства дисципліни - аналізу політики (Policy Analysis). Значну увагу приділено проблемі створення моделей освітньої політики як необхідної теоретичної основи реформування існуючої системи політичного керівництва та управління системою освіти в Україні. Визначено шляхи подальших доліджень освітньої політики в трансформаційних суспільствах, обгрунтовано деякі практичні рекомендації.

  Скачати повний текст

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми розвитку та загибелі цивілізацій як природного історичного процесу. Зауважено, що неоднозначність і багатомірність історичного процесу призводить до різноманітних класифікацій цивілізацій, а критеріями цих класифікацій можуть слугувати матеріально-технічні, культурні, національно-етнічні, економічні, географічні, релігійні, ідеологічні та інші чинники. Здійснено аналіз історії існування цивілізацій з використанням на історико-порівняльних, соціально-філософських, структурно-функціональних, феноменологічних, синергетичних, футурологічних та інших методів дослідження, які дозволяють у відносно цілісній цивілізації побачити світогляд та дії різних страт, груп, дії влади та інституцій громадянського суспільства, оцінити роль системи виховання й освіти особистості. Зазначено, що особистість у розколотій цивілізації відчуває на собі різновекторні впливи, її ціннісні орієнтації формуються за ситуації більш складного вибору, а свідомість і дії постійно зазнають корекції через складні об'єктивні та суб'єктивні обставини, які обумовлюють ідентифікацію, самовизначення особистості, взаємопов'язані з розв'язанням суперечливих культурних, релігійних, ідеологічних, етнонаціональних та інших проблем. Як наслідок, особистість переживає постійні стреси, здійснює переорієнтацію. Відповідно у розколитих цивілізаціях системи виховання відносно нестійкі, піддаються різнобічним політичним та ідеологічним впливам. Зроблено висновок, що держава може брати на себе більшу регулятивну роль у системах виховання особистості, ніж у відносно цілісних цивілізаціях. Роль освіти у цивілізаційному становленні особистості розглянуто у контексті кардинальних соціальних трансформацій, які у сукупності складають зміни в діяльності людини та супільства, у філософії життя, філософії освіти. Відзначено, що генеза освітньої парадигми детермінується змінами в економіці, політиці, культурі України, глобалізацією та інформатизацією світу. Розглянуто шляхи та засоби реформування систем виховання та освіти, роль філософії освіти у визначенні цілей і завдань її розвитку в Україні.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз становлення феномену особистісно орієнтованої освіти. Розроблено цивілізаційну концепцію даної освіти як засобу відтворення та розвитку особистості та культури за умов сучасності. Визначено, що освіта - процес розвитку особистості як суб'єкта діяльності та соціальних відносин з усталеною системою гуманістичних цінностей. Розроблено інтегративну концепцію особистості, яка є спробою здійснити узагальнення теорії та концепції особистості, утворити "новий шар" несуперечливого знання про особистість. Надано характеристику методологічних засад особистісно орієнтованої освіти. Висвітлено праксеологічні аспекти цього феномену. Визначено детермінанти оптимізації розвитку особистісно орієнтованої освіти.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз особливостей розвитку особистості за умов інформатизації освіти. Висвітлено нові погляди щодо інформатизації й інтернетизації освіти. Виділено філософський аспект наукового терміну "інтернетизація". Розкрито вплив інформатизації й інтернетизації на розвиток та саморозвиток особистості. Визначено психологічні та педагогічні фактори її розвитку за умов інформатизації освіти. Проаналізовано явище "хакерство" та виявлено його подвійну природу. Показано наявність прагнення до розширення світогляду в особистості, її ціннісних орієнтацій та установок.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз педагогічної антропології як комплексної науки про формування людини, що базується на досягненнях досліджень соціальної філософії, соціології, фізіології, психології, антропології, етнології, етнографії та інших дисциплін. Наведено характеристику особистості як об'єкта соціально-філософського та педагогічно-антропологічного осмислення. Простежено взаємозв'язки педагогічної антропології з соціально-психологічною, культурною та іншими різновидами антропології як науки. Висвітлено роль К.Ушинського, К.Вентцеля, М.Пирогова, а також В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі та інших відомих українських і російських педагогів у розвитку педагогічної антропології. Проаналізовано соціальні ідеали особистості у контексті педагогічної антропології. Досліджено їх вплив на світогляд і поведінку молоді, проявом якого є її активна участь у політичних протестах і боротьбі за соціальні права та свободи, які часто наближаються до тероризму та жорстокості. Акцентовано увагу на значенні науково-інформаційних і мотиваційних ресурсів у структурі антропологічних чинників формування особистості за сучасних умов науково-технічного прогресу. Відзначено, що у сучасній українській науці педагогічна антропологія поки що не досягла належного рівня свого розвитку як окрема галузь педагогічних знань про формування особистості.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуально-методологічний апарат сучасної соціальної філософії стосовно аналізу проблем освіти, що входять у коло питань філософії освіти. Обгрунтовано, що вирішення даних проблем може бути найбільш ефективним у разі комплексного підходу до них. Показано, що комплексність підходу полягає в плідному співробітництві соціальної філософії та філософії освіти та права. Зазначено, що даний підхід має велике практичне значення, тому що пов'язаний із конституюванням даних дисциплін як загальнообов'язкових для вищої школи України та можливістю використання їх для налагодження зв'язків між наукою, навчально-педагогічним процесом і практикою, зокрема промисловою.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення феномену освітнього потенціалу, розглянуто питання його формування та реалізації в особистості. Розкрито сутність освітнього потенціалу особистості та викладено підходи до осмислення в суспільствознавстві. Визначено духовно-діяльнісний феномен освітнього потенціалу особистості в контексті інформаційно-енергетичної природи та складної внутрішньої структури з закладеним в людині комплексом потенційних здібностей, що проявляються в освітньому процесі та життєдіяльності.

  Скачати повний текст

Базуючись на міждисциплінарному підході, досліджено феномен регуляції навчально-пізнавальної діяльності студентів за умов використання інноваційної освітньої моделі. Запропоновано визначення цього феномену. Специфіку регуляції обгрунтовано на підставі діалектичної природи самої навчально-пізнавальної діяльності у ВНЗ. Показано відмінності механізмів її регуляції у традиційній (класичній) та інноваційній системах освіти. Доведено регулятивну роль гуманістичних і ліберальних цінностей відносно характеру, змісту та цілей навчально-пізнавальної діяльності студентів. Визначено складові механізму регуляції даної діяльності в інноваційній моделі освіти, які відображають складну діалектичну єдність керованих і некерованих процесів у ході навчання, вільних і детермінованих вчинків суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності, взаємодію духовних і тілесних аспектів спілкування її суб'єктів. Запропоновано принципи регуляції цієї діяльності студентів. Доведено, що практична реалізація цих принципів найбільшою мірою є ефективною за умов впровадження інноваційної концепції вищої освіти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади "людина - суспільство - освіта (ЛСО)" з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості, продуктивної компетентності громадян України XXI ст. Виявлено і досліджено понад 60 визначних явищ у сучасній еволюції ЛСО, зокрема, людина "природна", людина в соціально-суспільному вимірі, організація й умови стійкого розвитку соціуму, модернізація засад виробництва і життєдіяльності, оборона і національна безпека, розвиток науково-виробничого комплексу, освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Доведено, що за сучасних умов в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель освітніх реформ. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано авторський курс з порівняльної педагогіки. Створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу. Досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук. Викладено концепцію програми фізики у 12-річній школі з урахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Представлено авторську інноваційну й інтегральну дисципліну "Природознавство - XXI".

  Скачати повний текст

Доведено закономірний характер впливу інформаційної сфери суспільства та глобального інформаційного простору на здійснення державної політики в галузі освіти. Розроблено теоретичні основи побудови єдиного інформаційного простору освіти України та виявлено конкретні способи його врахування в реформуванні освіти та побудові суспільства знань. Визначено вплив інформаційних і телекомунікаційних технологій на формування інноваційного суспільства, знаннєвої економіки, модернізацію національної системи освіти. Вдосконалено європейський досвід освітньо-інформаційної політики та проаналізовано основні напрями її впливу на країни-учасниці ОБСЄ й особистість.

  Скачати повний текст

Виділено типи суб'єктів освіти (учень і вчитель) і проаналізовано їх сутнісні характеристики у класичній, некласичній і постнекласичній освітніх парадигмах. Досліджено історико-генетичні та структурно-функціональні зв'язки між хронотипом освітнього простору та соціально-філософськими характеристиками суб'єкта, показано історичну мінливість категорій "освіта" та "суб'єкт освіти". Побудовано філософсько-теоретичну модель сучасної освіти. Досліджено суттєві особливості й нові виміри сучасного (постнекласичного/постмодерного) освітнього простору (віртуальність і мультикультурність), проаналізовано аксіологічні засади сучасної освіти (свободу і творчість). Показано нові характеристики таких суб'єктів у сучасному освітньому просторі, як учень і вчитель (тьютор), описано соціально-філософський контекст процесів взаємодії вказаних суб'єктів.

  Скачати повний текст

Актуалізовано проблему есхатології у контексті нових дискурсивних соціокультурних умов та визначено її культуротворчий потенціал. Здійснено теоретичне узагальнення філософських досліджень та запрпоновано оригінальні підходи щодо вирішення проблеми побудови нових життєвих смислів особистості. Доведено, що разом із змінами умов соціокультурного життя, формуванням нових загальнолюдських перспектив втрачається залежність сенсу освіти від попередніх детермінант світоглядної орієнтації та виникає потреба у її перспективному моделюванні на основі принципу створення необхідних умов для саморозвитку, самоактуалізації, самореалізації особистості. Показано суттєвий вплив результатів проведеного дослідження на зміну традиційних уявлень філософсько-освітянської думки про можливості освітньо-культурної сфери у трансформації есхатологічного пізнавального підходу, обгрунтовано їх значення як одного з варіантів перегляду її соціально-філософських положень і когнітивно-аксіологічних можливостей.

  Скачати повний текст

Проведено філософський аналіз феномену "героїчної особистості" в творах художньої літератури ХХ ст. Е.Хемінгуея, А.Камю, Ф.Кафки, Дж.Фаулза, Х.Кортасара, М.Кундери. Викладено основні підходи до розуміння теорії героїзму в історичному аспекті. Сформульовано характеристики "героїчної особистості" ХХ ст., висвітлено їх розвиток та трансформацію. Розглянуто питання про здатність перебороти відчуження сучасної "героїчної особистості", філософію модерністської та постмодерністської особистості, історію теорії героїзму, а також категорії героїчного як естетичного поняття, трансформацію "героїчної особистості" в ХХ ст. Визначено основні концепції особистості в літературному процесі ХХ ст. Відзначено роль закладів освіти у формуванні стійких цінностей та корегуванні теорії героїзму та "героїчної особистості".

  Скачати повний текст