Обгрунтовано соціально-філософський підхід до дослідження феномену переговорів. Розкрито значення даної наукової роботи для аналізу особливостей комунікативних процесів сучасного суспільства. Визначено місце переговорної проблематики у соціальних і гуманітарних науках. Особливу увагу приділено дослідженню історико-філософського знання. Запропоновано новий підхід до інтерпретації переговорів як виду соціальної взаємодії та типу міжособистісних стосунків і зв'язків, які реалізуються вербально та посідають особиве місце у сучасній комунікаційній системі. Виявлено характерні риси та відмінні особливості переговорів як відносно самостійного соціального явища. Розкрито сутність переговорів як організованої й упорядкованої системи, що регулюється морально-етичною імперативністю й етикетом, зокрема мовленнєвим. Визначено роль особистісного потенціалу у переговорному процесі. У структурі мовленнєвої діяльності, що супроводжує переговорний процес, виділено вербальну та нонвербальну складові. До вербальної, яка припускає мовленнєву активність, віднесено мовленнєвий контакт, аргументації й оцінні думки, до нонвербальної, яка означає відмову від будь-якої активності, виправданої стратегією переговорів - мовчання та його модифікації - умовчання та паузу.

  Скачати повний текст

Визначено суть, структуру, критерії, показники та рівні сформованості культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування цього спілкування. Розроблено поетапну методику формування культури ділового спілкування студентів у процесі вивчення спецкурсу "Культура ділового спілкування міжнародників-аналітиків" та проведення занять з іноземної (англійської) мови. Доведено важливу роль вивчення іноземної мови як другої фахової дисципліни у формуванні даної культури у майбутніх міжнародників-аналітиків.

  Скачати повний текст