Здійснено філософське дослідження гендерної компоненти сучасного соціуму, зокрема гендерної системи українського суспільства. Патріархат розглянуто як тип організації гендерної системи суспільства. Досліджено механізми концептуалізації чоловічого та жіночого у європейській філософській традиції. Розвинуто типологію гендерних систем, зокрема здійснено класифікацію її базових соціальних форм. Установлено критерії патріархальності. Розглянуто гендернодетерміновані суспільні деформації та гендерованість інформаційної системи сучасного українського суспільства. Здійснено структурну систематизацію та детальний аналіз загальних практик сучасного патріархату. Визначено характер функцій і ступінь його впливу на різні складові, форми та рівні суспільної свідомості.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей використання спеціалізованих Інтернет-сайтів вищих навчальних закладів як інноваційних каналів комунікації за умов локалізації іформаційних потоків. На підставі використання теорії соціальних змін Т.Парсонса розглянуто процес переходу України до інформаційного суспільства. Встановлено, що його основними формотворчими елементами є інформаційний простір і сфера освіти, виявлено їх взаємозалежність і взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку розвитку інформаційного простору, обумовлену його ключовою роллю у процесі формування в Україні суспільства нового типу. Показано, що своєрідну основу, фундамент для його побудови забезпечує інтенсивний розвиток освіти у період активізації інформаційних потоків. Визначено функціональну структуру спеціалізованих Інтернет-сайтів вітчизняних ВНЗ, одним з пріоритетних завдань яких є реалізація інформаційного потенціалу навчального закладу. На підставі результатів проведеного дослідження підтверджено недостатній рівень розвитку Інтернет-сайтів ВНЗ України та відзначено деформацію заданої поліфункціональності.

  Скачати повний текст

Розглянуто еволюцію, зміст і пізнавальний потенціал просторової метафори та просторових концептів у соціальній теорії, зокрема соціології. Висвітлено підходи до подолання епістемологічної невизначеності за умов використання "просторових" понять у соціологічному теоретизуванні з метою зробити їх більш операціональними. Зроблено висновок, що метафора як інструмент пізнання властива для кожної дисципліни на етапі трансформації її предмета. В соціології цей процес має перманентний характер. Кризи теорій зумовлюють кризу "нормальних" понять і призводять до змін в усталеній метафориці. В історії соціального пізнання можна виділити періоди підйому та занепаду мегаметафор "машини", "організму", "системи", "ринку", "театру" і "простору". У різних теоріях і теоретичних моделях кожна з них має специфічну інтерпретацію. У 1980-ті рр. було запропоновано три найвідоміші соціологічні інтерпретації просторової метафори. Першою була метафора "соціального простору" у концепції П.Сорокіна, другою - феноменологічна інтерпретація (від А.Шюца до Ю.Габермаса). П.Бульс розвинув третю інтерпетацію - "конструктивістський структуралізм". "Просторова" аналогія є важливим аспектом фундаментальної проблеми інтерсуб'єктності. У контексті фенологічної концепції, є можливим здійснити опис різних субуніверсумів інтерсуб'єктивного досвіду та надати просторову інтерпретацію їх смислової структури. У даному контексті розглянуто життєсвіт поділеним на ієрархічні рівні множинних інтерсуб'єктивних і квазінтерсуб'єктивних реальностей. Значну увагу приділено можливостям, що їх надає соціологія соціальних просторів суспільства.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми реалізації та напрями оптимізації сімейної політики за умов сучасного українського суспільства, розкрито її сутність та зміст, обгрунтовано концептуальний підхід та проведено соціологічний аналіз. Визначено основні механізми реалізації даної політики, зокрема, соціальну роботу з сім'ями та соціальне обслуговування сімей. Розглянуто практику функціонування системи соціальних служб, що надають соціальні послуги сім'ям. Висвітлено проблеми сфери надання соціальних послуг багатодітним та неповним сім'ям на рівні територіальної громади за результатами соціологічного дослідження. Наведено рекомендації щодо вдосконалення механізмів реалізації сімейної політики.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження динаміки політичних орієнтацій пострадянського студентства та факторів, що їх обумовлюють. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сутності та структури політичних орієнтацій, специфіки їх формування і прояву серед молоді, зокрема студентства. Запропоновано систему емпіричних показників виміру політичних орієнтацій, до якої належать політичні цінності, ідентичності, установки, рівень довіри і компетентності. Досліджено феномен політичної соціалізації, його особливості у суспільствах, що змінюються. Вивчено роль вищої освіти у формуванні політичних орієнтацій студентства, його політичної компетентності. Визначено об'єктивні та суб'єктивні фактори впливу політичних орієнтацій студентства, зокрема, соціально-економічні, регіональні, культурно-мовні, ціннісні, соціально-психологічні. Висвітлено динаміку протестних орієнтацій пострадянської студентської молоді на підставі аналізу результатів масштабних соціальних досліджень, розглянуто політичні ідентичності та цінності молоді, механізми та фактори, що обумовлюють формування політичних орієнтацій студентства. Викладено рекомендації щодо підвищення ролі сучасної вищої школи у політичній соціалізації молоді.

  Скачати повний текст

Проаналізовано етногенез, сучасне становище турків-месхетинців і досліджено вплив історичних, політичних і соціальних факторів на подальшу адаптацію турків-месхетинців в українському суспільстві. Описано механізми соціальної адаптації і процеси інтеграції турків-месхетинців. Визначено фактори впливу на успішність адаптаційних процесів на основі порівняльної характеристики турків-месхетинців в Україні, Росії, країнах Середньої Азії і Закавказзя, зокрема, кооптація мігрантів до регіональних еліт, органів влади, розмивання ролі первинних груп, залучення мігрантів до діяльності у вторинних групах, секуляризація міжетнічних відносин старожилів і мігрантів, підвищення їх політичної та правової культури. Виділено фактори, які перешкоджають інтеграції, а саме: соціально-демографічний дисбаланс, що призводить до одностороннього зростання статусного становища, експорт міжетнічних конфліктів, компактне проживання, традиціоналізм, наявність екстремістських і націоналістичних організацій, особливості етнічної та міграційної історії приймаючого суспільства.

  Скачати повний текст