У контексті драматичних і науково-публіцистичних праць Василя Пачовського, на матеріалах розвитку раннього українського модернізму досліджено поетику ліричної творчості письменника. Проаналізовано збірки поета, розглянуто творчю еволюцію митця, а також фольклоризм як стильову домінанту ранньої лірики поета. Розглянуто його мариністику, виділено символістські та національно-патріотичні мотиви лірики "закарпатського" етапу творчості. Визначено рівень засвоєння та інтерпретації поетом фольклорного, легендарно-міфологічного та біблійного матеріалів, кращих творів української літератури та західноєвропейського символізму. Досліджено тему Закарпаття в творах письменника.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному аналізові творчості Н.Левицької-Холодної (представленої збірками "Вогонь і попіл", "Сім літер", "На грані", "Перекотиполе", "Остання дія"), вихідним критерієм для якого служить присутність еротичного лейтмотиву. З'ясовується різниця між еротичним і порнографічним елементом у поетичній тканині, тлумачеться поняття "еротичний роман у віршах". На основі методу інтерпретації художнього тексту, психологічного і біографічного методів розглядаються проблеми філософії кохання і трагедії самотності у творчості Н.Лівицької-Холодної - творчості, що засвідчила повноправний розвиток еротичної лінії в українській поезії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поетичний доробок письменника української діаспори Василя Барки 1940 - 1970-х рр. Досліджено формування сучасного критичного осмислення його поезії, що полягає у відмові від неокласичних традицій розуміння структури художнього твору. Розглянуто питання про співвідношення зовнішньої та внутрішньої форми творів поета, вивчено естетичну природу та визначено параметри його поетичного мислення, простежено зв'язок поезії Барки з національними філософсько-світоглядними традиціями символізму, літературними традиціями бароко. Досліджено систему символів другої частини ліричного збірника "Океан". Проаналізовано естетичні функції лексичних новотворів поета, базуючись на естетичному та компаративному методах. До наукового обігу залучено недруковані архівні матеріали поета, зокрема, листи, есеїстика, виступи, нотатки.

  Скачати повний текст

Дослідженоо формування та еволюцію світоглядних та естетичних позицій Є.Маланюка, їх зв'язок з художньою творчістю. Визначено основні етапи творчої еволюції письменника з їх ідейно-стильовими домінантами. Розглянуто життєдіяльність письменника крізь призму самоусвідомлення його життєвого покликання. Розкрито феномен української політичної еміграції. Висвітлено історичний та соціо-культурний контексти епохи, виявлено їх формотворчий вплив на особистість митця, простежено витоки та визначено суть його історіософської концепції творчості. Досліджено історію художньої творчості Є.Маланюка, "біографію" окремих творів як шлях до пізнання його внутрішньої біографії. Проаналізовано художній доробок письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильову специфіку прози Василя Барки. Висвітлено її зв'язки з його поетичною творчістю в контексті української літератури та на тлі трагічної дійсності ХХ ст. Особливу увагу надано аналізу роману "Жовтий князь", художній інтерпретації голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні. Обгрунтовано адекватність застосування жанру. Простежено здійснене митцем переосмислення культурологічних і літературних джерел, що сприяє виникненню багатопланової синкретичної структури епічного твору.

  Скачати повний текст

Доведено, що у другій половині XX ст. паронімічна атракція (семантичні зближення на грунті фонетичної подібності являла собою засадничий принцип розвитку поетичної мови, зокрема української поезії в діаспорі періоду 1960 - 1980 рр. Відзначено, що лексико-семантичні поля та лексико-тематичні групи є важливими конституентами мовно-поетичної системи діаспорної поезієї. Здійснено детальний аналіз текстового функціонування та розвитку домінантних лексико-семантичних полей "людина", "Україна", "мова - слово" та лексико-тематичних груп "назви природних стихій", "назви рослин", "назви птахів", "звук", "час", "sacrum", "назви кольорів" тощо. Описано систему їх традиційно-поетичних (наприклад фольклорних) та контекстуально-семантичних (індивідуально-авторських) функціонально-естетичних модифікацій.

  Скачати повний текст

Досліджено трансформацію міфологічних сюжетів та образів в контексті національної ідеї у драматичних творах В.Пачовського. Вперше визначено розуміння письменником поняття "українська національна ідея" та шляхи її реалізації. Конкретизовано та узагальнено трактування образу Марка Проклятого як ключової постаті-репрезентанта основних колізій української національної історії, що постає як національний міф. Грунтовно досліджено образи слов'янської міфології (бога Світовида, Вія, Змія, Смерті), за допомогою яких у творчості письменника простежено опозицію "минуле - сучасне - майбутнє" як своєрідну інтерпретацію опозиції "хаос - космос". Наведено детальну типологію жіночих образів у поезії та драматургії В.Пачовського.

  Скачати повний текст

Осмислено містичний компонент світогляду та світовідчуття. Досліджено принцип міфологізування в побудові й реалізації авторської моделі буття, провідними ідеями якої є: ідея космотворення та світоустрою, мотив гріхопадіння й кари та концепція оновлення дійсності. З'ясовано, що головними для світогляду Є.Маланюка були концепти та сюжетно-образний матеріал християнської міфосистеми. Використано прийом алюзії й ремінісценції, цитати та парафрази. Створено авторські символи. Розглянуто випадки переходу символів у міф. Введено до наукового вжитку ряд поетичних творів і щоденникових записів, які представлено в Українській Вільній Академії Наук у США.

  Скачати повний текст

На підставі широкого матеріалу, що включає опубліковані й неопубліковані, рукописні, варіанти поезій, прозу, епістолярій, спогади, розглянуто художній світ Т.Осьмачки з погляду символізації образів. Встановлено, що художні образи переходять у символи у насиченій консистенції міфологічного (нерівномірного, циклічного), історичного, який базується на фактах соціального, політичного, культурного життя або календарного, а також екзистенційного (індивідуально-, моментально-вічного) часопросторів, що постали унаслідок розгортання фольклорного, націанально-соціального та літературно-мистецького дискурсів. Доведено, що конфлікти, які виникають у разі зіткнення даних дискурсів, долаються у художньому світі Т.Осьмачки на сакральному рівні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито своєрідність і новаторство художніх пошуків письменника у творенні образу тоталітарного світу (жанрово-стильові особливості, часопросторові елементи та зв'язки, специфіку розгортання конфлікту, аспекти поетики та світоглядне підгрунтя художнього мислення автора, типологію персонажів і філософську мотивацію їх буття). Визначено місце митця в українському історико-літературному процесі та його внесок у розвиток жанру роману. Зазначено, що осягнення формозмістової єдності "Раю" і "Жовтого князя" вимагало звернення до деяких позалітературознавчих дисциплін - культурології, соціології, психології, що збагатило понятійний категоріальний апарат дослідження, сприяло введенню у сферу наукових зацікавлень архівних матеріалів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві здійснено комплексний аналіз стильових домінант поезії Т.Осьмачки у контексті європейського модернізму із застосуванням системно-аналітичного підходу, історико-функціонального, порівняльно-типологічного та біографічного методів дослідження. Доведено, що головні складові ідіостилю Т.Осьмачки - домінанти різних типів творчості (експресіонізму та сюрреалізму), органічно поєднані з ознаками українського фолькльору. З'ясовано характер та еволюцію експресіоністичних і сюрреалістичних тенденцій у ліриці митця, розглянуто своєрідність вияву у ній апокаліптичних візій, інтерпретації образу міста як онтологічного феномена. Вперше наведено механізми моделювання сюрреалістичних образів у поезії Т.Осьмачки, оригінальність рецепцій та трансформації традиційного матеріалу (українського фолькльору) на жанрово-стильовому, а також на рівні мотивів, образів і ритміки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток творчості О.Кобця (Варавви) в аспекті еволюції проблематики та поетики від 1910-х до 1960-х рр. Проаналізовано поєднання традиціоналізму та рис літертурного модернізму (збірка "Ряст"), становлення лірики й епосу письменника як художньої індивідуальної системи ("воєнна" й табірна творчість). Розкрито антитолітарний, національно-патріотичний пафос, екзистенційну проблематику збірок "Під небом чужим", "З великих днів", драматичного етюду "В Тарасову ніч". Висвітлено засоби їх художнього втілення, оригінальність Шевченкіани Кобця. Розкрито новаторство письменника у романі "Записки полоненого" (в тематиці, характеротворенні, стилі та ін.), історичну ідентичність і біографізм твору. Охарактеризовано генезу, жанрову природу, психологічне мотивування у "малій прозі" О.Кобця 1920 - 1960-х рр., підкреслено її ліро-драматизацію, самобутність манери автора, константність її філософської та релігійної основи. На підставі різностороннього аналітично-синтетичного дослідження, мікроаналізу сформульовано висновки щодо особливостей розвитку О.Кобця-лірика й епіка, точність його історіософських прозрінь, глибину символіки державницького та людинознавчого характеру.

  Скачати повний текст

Здійснено спробу проаналізувати світоглядну основу творчості У.Самчука, який у своїй творчій лабораторії поєднав домінантні ознаки реалізму з елементами хронікально-літописного та документального письма. Стильової єдності та естетичної цілісності надає індивідуально-неповторному почерку У.Самчука постійне звертання до традицій давнього українського письменства, органічне вплетення у тексти романів і повістей ("Волинь", "Ост", "Чого не гоїть огонь", "Юність Василя Шеремети", "Марія") мотивів та образів, культивованих у літописній літературі.

  Скачати повний текст

Комплексно осмислено художній простір і час як модель поетичної світобудови та параметри вияву в цій моделі суті людської екзистенції. Зауважено, що поетичний простір В. Барки є простором поетичного переживання світу, основна антиномія його поетичного мистецтва - антиномія предмета та простору, динаміки та статики, енергії та спокою. Розглянуто проблему художнього часу, виявлено його онтологічну природу, досліджено співвідношення часових площин, сакральний і профанний час, значення пам'яті для людини, проблему збереження миті. Значну увагу приділено проблемі Вічності як категорії буття поза часом.

  Скачати повний текст