Висвітлено певні аспекти вивчення етичних ціннісних орієнтирів європейськими, російськими, українськими та кримськотатарськими вченими. Своєрідність періоду 1960 - 1980-х рр. досліджено на прикладі творчості яскравих особистостей - Ш.Алядина, Ю.Болата, Р.Муедина, М.Лієва, Дж.Аметова, І.Паші, Черкез-Алі, А.Османа, У.Едемова, Е.Аміта, Е.Умерова, які привнесли до кримськотатарської прози нове бачення світу, оригінальність мислення. На підставі аналізу творів періодів підвищення національної свідомості, розпаду царської імперії, радянської доби та департації розглянуто взаємодію та взаємопроникнення етичного й естетичного начал. Досліджено етичні універсалії у творчості письменників післядепартаційного періоду, найбільший розвиток творчості яких відбувся за років стагнації. Описано модифікації дихотомії "етичне-естетичне" у кримсько-татарському літературознавстві. Розкрито проблему трансформації фольклорних мотивів у творчості письменників. Показано взаємопроникнення літературних і фольклорних традицій у художній прозі тюркомовних народів Середньої Азії. У ретроспективі кримськотатарської літератури висвітлено проблему етико-естетичного ідеалу. Показано мотиви й ідейне підгрунтя його формування. Визначено етичні цінності й етнічні пріоритети. Виявлено аксіологічні аспекти етичного й естетичного, а також їх матеріалізацію за різних рівнів художньої структури (сюжету, фабули, композиції, системи персонажів, жанрових і мовно-виражальних засобів), що дозволило дослідити традиції та новаторство кримськотатарської прози зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень висвітлено аспект зародження кримськотатарської історіографії у контексті золотоординської літератури, її розвитку у складі придворної літератури Кримського ханства та поступового загасання в Османській імперії наприкінці XVIII - XIX ст. Досліджено проблему фольклорних коренів письмової історичної традиції Золотої Орди та форм участі фольклору у розвитку історичної прози Кримського ханства. Виявлено паралелі між історичною прозою та сучасною їх кримськотатарською придворною поезією, історичною прозою інших народів (турецькою, узбецькою, перською, російською). Приділено увагу проблемам літературного канону та вияву авторської індивідуальності у творах національної історіографії. Здійснено спробу наукової періодизації розвитку кримськотатарської історичної прози XV - XVIII ст. Виділено три періоди, відповідно до яких розглянуто літературно-культурний процес у Кримському ханстві. Охарактеризовано основні особливості поетики національних історичних творів. Проаналізовано зміни, що відбулися у даній прозі протягом XV - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Розкрито значення ліричної пісні у жанровій системі національного фольклору, осмислено особливу роль у ній пісні кохання. Досліджено тематичні мотиви й особливості поетики кримськотатарської фольклорної любовної лірики. Розглянуто макам - старовинний фольклорний жанр, в якому превалюють тужливі любовні мотиви та зрідка означаються світлі надії. Доведено, що глибинна емоційність зразків цього жанру поєднується з філософічною медитативністю. Проаналізовано найбільш поширений у кримськотатарському пісенному фольклорі жанр легкої ліричної пісні, в якому також превалюють любовні мотиви. З'ясовано, що для цих пісень характерна жвавість, часто грайливість, яка ефективно контрастує з відчутною у них елегійною тональністю. У легких ліричних піснях виділено три основні цикли - пісні сумного кохання, долання тривог і скрут, щасливої любові. Зроблено висновок, що характерними особливостями поетичного світу кримськотатарської народної любовної пісні є проникливе осягнення печалей і радостей кохання, передача широкої гами почуттів, тонких настроєвих відтінків, інтонаційне багатство, мальовнича метафоричність і символічна сконденсованість лаконічної образності, динамічний розвиток ліричного сюжету, за яким нерідко вгадуються обриси сюжету фабульно-оповідного, стрункість і вигадливість композиції (лінійної, ретроспективної, мозаїчної, система експресивних повторів, яка посилює орнаментальність і чітку злагодженість викладу, вишукана звукова та ритмічна організація.

  Скачати повний текст

Простежено джерела виникнення в кримськотатарській літературі жанру оповідання, показано вплив фольклору на розвиток жанру. На підставі наративного аналізу творів І. Гаспринського, А. Одабаша, А. С. Айвазова, У. Іпчі, Дж. Сейдамета окреслено загальну картину зародження та розвиток жанру кримськотатарського оповідання. Охарактеризовано головні тенденції розвитку жанру оповідання 1970 - 1980-х рр. Проаналізовано наративну структуру оповідань Е. Аміта, Е. Умерова, А. Османа, Р. Муедіна, Т. Халілова, С. Сеутової, У. Едемової, Ю. Алієва. Проведено спробу з'ясувати наративні стратегії кримськотатарських письменників: типи гетеро- та гомодієгетичної оповіді, прийоми "потоку свідомості" та невласне пряму мову. З'ясовано функцію психологічного аналізу як елементу драматургічної будови в гетеродієгетичному наративі кримськотатарських письменників. Проаналізовано деталі-символи, з якими пов'язані багаті фольклорні, міфологічні, літературні традиції кримськотатарського народу.

  Скачати повний текст

Досліджено тематику, семантику та лінгвостильові особливості творчості Дж. Керменчіклі на підставі зібраних і вивчених рукописних і друкованих джерел його творчості (автографів, листів, літературних текстів і записів, матеріалів видавничих і цензурних установ, першодруків творів, бібліографічних покажчиків і довідників). Проведено їх класифікацію та критичний аналіз. Розкрито помилки та неточності, редакторські та цензурні нашарування під час публікацій творів письменника, його художню тематику, семантику, художню майстерність. Охарактеризовано суб'єкт художнього світу як особистість і носія кримськотатарської лінгвокультури. Транслітеровано з арабської на кирилицю та перекладено з старокримськотатарської значну кількість поетичних і публіцистичних матеріалів Дж. Керменчіклі. За функціональними, мотиваційними та структурними ознаками проаналізовано заголовки його поезій. За методом наскрізного порівняльно-аналітичного аналізу творів Дж. Керменчіклі, класиків тюркських і слов'янських літератур XIX - XX ст. (Б. Чобан-заде, А. Гирайбайя, А. Лятиф-заде, У. Іпчі, А. Кадрі-заде, І. Франка, Лесі Українки, П. Тичини, М. Рильського, В. Маяковского, З. Гіппіус, І. Шинасі, Н. Кемаля) виявлено "музичні" назви творів. Визначено головні концепти та культурні коди творів Дж. Керменчіклі. Обгрунтовано причетність письменника до становлення європоцентричної тенденції кримськотатарської літератури першої третини XX ст. Висвітлено перспективи для продовження досліджень поетичної, прозової та публіцистичної спадщини письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено історію та закономірності розвитку тюрко-українських фольклорних зв'язків у пісенній творчості. Аналіз генетичного, контактного й історико-типологічного аспектів фольклорної взаємодії дозволяє твердити, що фольклорна взаємодія проходить етапи соціокультурної спільності, сформованої на території Східної Європи до епохи пізнього середньовіччя, метисациії та пасіонарного поштовху XV - XVI ст., а також відносно пізнього етапу XVIII - XIX ст. Кожний з видів фольклорної взаємодії досить повно репрезентований у народній пісенній творчості кримських татар та українців. Важливими результатами тюрко-слов'янської взаємодії є формування нового типу музичного мислення, традицій народного виконання, проникнення в народне мистецтво образів і сюжетних мотивів, з іншої етнічної культури. Паралелізм образів, пов'язаних зі світом природи, принципи зображення дійсності, особливий історизм свідчать про типологію творів кримськотатарської й української пісенної творчості.

  Скачати повний текст