Проведено дослідження історично-культурних і художніх особливостей керамічних виробів гончарських осередків Кульчина та Рокити у контексті розвитку народної кераміки Волинського Полісся кінця XIX - XX ст. Проаналізовано передумови виникнення та виділено основні етапи становлення та розвитку гончарства на даній території. У мистецтвознавчому аспекті розглянуто локальні відмінності технології виготовлення гончарних виробів Кульчина та Рокити, розроблено типологію форм і здійснено класифікацію композиційних схем декорування поліського глиняного начиння. Вперше розглянуто проблему спадковості гончарних традицій у даному регіоні, зокрема, у науковий обіг введено нові імена провідних гончарів, висвітлено їх творчість і показано внесок у формування художніх особливостей народної кераміки Кульчина та Рокити кінця XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено питання формування своєрідності храмової архітектури, принципи та методи зведення храмових споруд Волині XVII - XVIII ст. Визначено межі історико-етнографічного регіону Волині, простежено зв'язок історичних та етно-культурних умов розвитку краю з храмовим будівництвом і традиції волинської школи дерев'яного та мурованого храмового будівництва. Розроблено періодизацію будівництва дерев'яних і кам'яних храмів Волині у XVII - XVIII ст., класифікацію волинських храмових споруд щодо їх об'ємно-просторового та планувального вирішення. З урахуванням містобудівельних, об'ємно-просторових, конструктивних і художньо-мистецьких характеристик виділено типи дерев'яних і кам'яних церков і костьолів, найбільш поширених у волинському храмовому зодчестві XVII - XVIII ст. Проведено кількісну та якісну характеристику особливостей розташування дерев'яних, мурованих храмів і монастирів у системі міської забудови. Досліджено особливості конструктивно-технічних характеристик волинських храмів, архітектурно-мистецькі засоби виразності у храмовому будівництві. Встановлено масштаби та пропорції дерев'яних і кам'яних культових пам'яток, проаналізовано художньо-конструктивні матеріали, які використовувались під час будівництва дерев'яних та мурованих храмів на Волині у XVII - XVIII ст. Розглянуто творчість народних майстрів та професійних зодчих на Волині, простежено процес формування і розвитку школи релігійного малярства у регіоні. Проаналізовано методи зведення дерев'яних і кам'яних храмових споруд на Волині у XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Висвітлено музичне життя Волині 20 - 30-х років XX століття як частки спільноукраїнського музично-історичного процесу. Зроблено порівняння його покажчиків у різних музичних сферах, естетичних та технологічних тенденціях з відповідними покажчиками регіональної музичної культури. Охарактеризовано музичну та публіцистичну спадщину волинських композиторів М.Тележинського (1886 - 1939 рр.) та А.Річинського (1892 - 1956 рр.). Визначено чинники професіоналізації регіонального музичного середовища, а також взаємозв'язок ренесансних тенденцій у мистецтві з національним піднесенням.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено виявленню та дослідженню основних передумов, напрямків та закономірностей розвитку палацово-паркового будівництва на Волині у другій половині XVIII-XIX ст. Простежено процес формування палацово-паркових ансамблів Волині як просторово впорядкованої цілісності, що утворилась в результаті дії комплексу чинників суспільно-економічного та естетико-культурного плану. Встановлено, що зведення та розбудова ансамблів стали якісно новим явищем у резиденціональному будівництві в цілому. Залучення до існуючого фактологічного матеріалу значної кількості віднайдених першоджерел дало змогу створити цілісну картину еволюції цього виду архітектурної діяльності в регіоні.

  Скачати повний текст

Уперше системно відтворено ретроспективу шкільної музичної освіти правобережного регіону України, що відбувалася за особливих соціокультурних умов. Проаналізовано вплив загального культурного фону музичної освіти у вищій та професійній школі на розвиток шкільної музичної освіти у досліджуваний період. Виявлено провідні тенденції її розвитку протягом тривалого історичного проміжку часу. До наукового обігу вперше введено декілька архівних джерел.

  Скачати повний текст