Проаналізовано історичні етапи формування та розвитку антропогенних аквальних і водно-болотних ландшафтних комплексів Поділля, удосконалено та доповнено теоретико-методологічні засади їх дослідження. Розглянуто структуру та складено класифікацію аквальних, водно-болотних антропогенних ландшафтів та їх аналогів, проведено районування великих антропогенних ландшафтів. Виявлено специфіку функціонування парадинамічних взаємозв'язків між водними та суміжними ландшафтами, встановлено закономірності формування та розвитку водно-болотних екотонів. Спрогнозовано динамічні зміни у взаємодії аквальних антропогенних ландшафтних комплексів з суміжними територіями. Визначено перспективи розвитку й обгрунтовано основні напрями оптимізації та можливості рекреаційного освоєння аквальних і водно-болотних антропогенних ландшафтних комплексів.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу структурно-денудаційного рельєфу, утвореного внаслідок відпрепарування рифогенних споруд, розроблено рекомендації щодо оптимізації природокористування у межах Подільських Товтр. Проаналізовано розвиток уявлень про геологічну та геоморфологічну будову Товтр. За детальністю та тематикою виділено чотири періоди їх досліджень. Уточнено поширення викопних органогенних побудов на території Подільської структурно-денудаційної височини. Визначено морфологічні та морфогенетичні особливості головного пасма, основою якого є відпрепарований денудацією пізньобаденський бар'єрний риф, та бічних товтр, сформованих біогермами раннього сармату. Встановлено основні типи структурно-денудаційного рельєфу Товтр. Проведено геоморфологічну регіоналізацію Товтр та виділено у їх межах три підрайони, а саме: Збаразький, Медоборський, Кам'янець-Подільський і десять мікрорайонв, які відрізняються особливостями морфографії та морфмометрії рельєфу головного пасма та бічних Товтр. Визначено територіальну структуру та зміни природокористування у межах Товтр протягом XIX - XXI ст. Запропоновано заходи щодо оптимізацї природокористування у межах виділених геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр.

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст

Монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділено єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату Закарпаття з раннього баденію до раннього сармату. Виявлено корінну перебудову в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів у кінці раннього сармату. Реконструйовано кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для охарактеризування та реконструкції температур однорічного циклу застосовано модернізований тригонометричний поліном.

  Скачати повний текст

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.

  Скачати повний текст

Вперше проведено біолітомікрофаціальний аналіз верхньоюрського крабонатного комплексу Українського Предкарпаття. Визначено 19 типових мікрофацій і встановлено належність відкладів до стандартних фаціальних поясів карбонатного шельфу. Деталізовано стратиграфічну схему верхньої кори. Для оксфордського ярусу уточнено латеральні співвідношення світ та встановлено вертикальну зональність біогермів. Для кімериджського ярусу в рифовій фації моранцівської світи виділено та охарактеризовано чотири біогермних куполи потужністю до 50 м на площах буріння Коханівка, Судова Вишня, Подільці, Північні Мединичі. Вперше проведено межу між зарифованою та лагунною фаціями рава-руської світи. Для титонського ярусу уточнено вертикальні та латеральні границі Опарського рифу. Виявлено зміщення біогермних тіл на захід протягом пізньої юри. На підставі одержаних даних деталізовано палеогеографічні побудови верхньоюрського комплексу. Визначено та описано на мікроскопічному рівні залишки мікро- та макроорганізмів у рифогенних і супутніх відкладах та здійснено їх діагностику у шліфах. Простежено вертикальну та латеральну зональність викопних організмів та уточнено їх стратиграфічне поширення, що є додатковим критерієм для стратифікації. Проведено реконструкцію умов оксфордського, кімериджського та титонського палеобасейнів. Вперше для верхньоюрських відкладів Українського Передкарпаття складено атлас мікрофацій.

  Скачати повний текст

Розроблено методи підготовки базальтової сировини до вилучення саморідної міді та досліджено проблему комплексної переробки вміщувальних порід для їх подальшого раціонального використання на підставі аналізу структури, кількісного оцінювання вмісту й установлених закономірностей руйнування, класифікації та вилучення. Встановлено закономірності розподілу корисних компонентів в основних породах, що складають базальтовий масив. Досліджено закономірність тріщиноутворення в його масиві, особливості руйнування на дробильному устаткуванні та класифікації за крупністю з урахуванням процентного складу компонентів у кожному класі. Визначено параболічну залежність зростання тріщиноутворення у вибої за висотою уступу та відповідно величини у масиві, що є важливим для складання паспорту буропідривних робіт. Розглянуто та встановлено закономірності розподілу саморідної міді в різних класах крупності вміщувальних порід. З використанням методу спектрального аналізу визначено мінералогічний склад порід. Показано промислово доцільний вміст саморідної міді в базальті (0,43 %), у туфі (0,7 %) і лавобрекчії (1,74 до 5,0 %). За методом магнітної сепарації встановлено високу магнітну сприйнятливість складових базальтового масиву Рафалівського кар'єру. За цього базальт містить 55 %, лавобрекчія - 33 %, туф - 54 % магнітно-сприйнятливого продукту. Одержані результати свідчать про доцільність використання комплексної технології переробки базальтів. Відзначено, що базальт видобувають для одержання будівельного щебеню. З використанням моделі тріщинуватості уступу кар'єру розроблено методику прогнозування окремостей у вибої для Рафалівського базальтового кар'єру. Методику впроваджено для коригування паспорту буропідривних робіт. Розроблено методику визначення тріщиноутворення у трьох базальтових кар'єрах Рівненщини. Очікуваний економічний ефект від впровадження результатів роботи становить 297 тис. грн на рік.

  Скачати повний текст

Вивчено будову диз'юнктивних порушень, їх екрануючі властивості та роль у формуванні покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Досліджено літолого-колекторські властивості порід району та розподіл покладів вуглеводнів в стратиграфічному розрізі. Уточнено трасування регіональних розривів, їх геологічну будову та історію розвитку. Встановлено причини тектонічного екранування або провідності розломів у різних стратиграфічних комплексах порід. Визначено роль Стебницького насуву у формуванні покладів вуглеводнів. З'ясовано зональність розподілу покладів вуглеводнів, яка контролюється регіональними розривами. Проаналізовано можливі шляхи міграції вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Здійснено оцінку точності побудови цифрового моделювання рельєфу (ЦМР). Встановлено, що тільки метод триангуляції задовольняє вимоги інструкцій топографічних знімань. Доведено, що метод Крайгінга дає найкращі результати під час відновлення рельєфу за картографічними матеріалами. Розроблено карти рельєфу, крутизни й експозиції схилів Івано-Франківської області та виконано аналіз точності цифрової моделі рельєфу. Запропоновано методику побудови морфометричних карт та способи розрахунку параметрів паводкового стоку на ЦМР та визначення розподілу сонячної енергії.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до тектонічних порушень й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано лексику на позначення географічних об'єктів, з'ясовано її основні лексичні, семантичні, дериваційні ознаки у взаємозв'язку із сучасною українською літературною мовою, іншими українськими говорами, а також суміжними слов'янськими мовами. На прикладі 970 термінів (у тому числі і фонетико-морфологічні варіанти), зібраних у 217 населених пунктах Волині та розподілених за трьома лексичними класами, простежено формування системи географічної термінології досліджуваного регіону, а також з'ясовано основні закономірності та особливості даної системи. Встановлено, що поданий фактичний матеріал відображає цілісну картину географічної лексики Волині.

  Скачати повний текст

Досліджено питання розломної тектоніки українського сектора Передкарпаття з застосуванням комплексного підходу, який базується на методах басейнового аналізу, структурної геології та тектонічної геоморфології. На підставі результатів дослідження створено модель гемодинаміки розломної тектоніки Передкарпатського прогину та його фундаменту. З'ясовано, що розроломи формувались за різних геодинамічних умов - від пасивної континентальної окраїни до передового прогину. Показано відмінну активність розломів протягом розвитку досліджуваної території - від кори до четвертинного часу. Визначено сили, що призводили до формування розломів, описано їх еволюцію у часі. Пояснено особливості формування та збереження покладів нафти та газу Передкарпатської нафтогазової провінції, виникнення родовищ озокериту, для вибору найсприятливіших ділянок для закладання нових газових сховищ.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив геодинамічних процесів на розвиток Українських Карпат. Визначено особливості формування піщано-конгломератових товщ у крейдово-палеогенових відкладах, досліджено розподіл їх нафтогазоносності. Обгрунтовано напрямки проведення першочергових пошуково-розвідувальних робіт у даному регіоні. Встановлено умови та закономірності формування крейдово-палеогенових флішових і неогенових нижньомоласових товщ, а також основних піщаних пластів-колекторів у даних відкладах. Описано механізм утворення багатоярусної будови Карпат. Обгрунтовано умови та закономірності формування палеоген-неогенових конгломератів за рахунок розмиву високих берегів. Визначено максимальну ширину розмиву, виявлено перспективні в нафтогазоносному відношенні зони та визначено конкретні об'єкти для пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ. Виділено перспективні ділянки для пошуків нафтових і газових покладів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано поділ даної території Подільського Придністров'я на екологічні стани: сприятливий, нормальний, задовільний та напружений. Побудовано карту сучасної екологічної ситуації на базі відбору. Побудовано п'ять баз даних екологічної інформації та 35 поелементних і покомпонентних еколого-техногеохімічних карт. Проведено геоекологічне районування з виділенням одної геоекологічної зони та тринадцять геоекологічних смуг, які відповідають контурам ландшафту та ландшафтним місцевостям, що розробляє для кожної геоекологічної структури конкретний план природоохоронних заходів щодо покращання стану навколишнього природного середовища.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику проведення регіонального геоекологічного моніторингу на прикладі Карпатського регіону України. Досліджено стан сучасної екологічної ситуації на територіях Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Закарпатської областей. Створено комп'ютерну систему регіонального геоекологічного моніторингу, побудовано геохімічні покомпонентні карти дослідженого регіону за екологічним станом приповерхневого шару атмосферного повітря, грунтових вод і грунтів, оцінено природно-техногенні екосистеми за цими компонентами. Здійснено геоекологічне районування територій з урахуванням типу екологічних ситуацій.

  Скачати повний текст

Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

  Скачати повний текст