Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено наукові методи та підходи з класичного й антропогенного ландшафтознавства. Розкрито особливості функціонування природно-господарських територіальних систем і закономірності антропогенної трансформації компонентів ландшафтів. Визначено стабілізувальну трансформацію, дестабілізувальну трансформацію, трансформацію в межах окремого компонента, загальну трансформацію. Запропоновано аналіз трансформації компонентів з метою визначення рівня їх освоєння й антропізації та шляхів щодо оптимізації території дослідження.

  Скачати повний текст

В дисертації проаналізовано різні види антропогенних навантажень на ландшафтні системи західної частини Волинського Полісся та отримані результати, що вказують на масштаби та глибину антропогенної трансформації. Удосконалена методика визначення інтегрального антропогенного навантаження на ландшафтні системи, за допомогою якої встановлена ступінь трансформованості ландшафтів. Проведено районування території щодо гостроти екологічної ситуації, на основі якого зроблені рекомендації для зменшення антропогенного впливу на ландшафтні системи та для впровадження на території регіону екополітики.

  Скачати повний текст

Узагальнено досвід вивчення антропогенної трансформації ландшафтів, вдосконалено методичні підходи до їх вивчення, викладено базові поняття, запропоновано алгоритмічну схему дослідження. Проаналізовано ландшафтно-морфологічну структуру 30-ти км зони впливу ХАЕС як основний чинник просторової диференціації забруднювальних речовин, виявлено зони розподілу та перерозподілу забруднювальних речовин. Вивчено та проаналізовано впливи атомної електростанції на навколишнє середовище й інші види антропогенних навантажень в межах зони впливу. Обчислено величину впливу АЕС та виконано оцінювання ступеня антропогенної трансформації природно-господарських систем, а також здійснено оптимізаційне районування та обгрунтовані рекомендації з регулювання природокористування в зоні впливу ХАЕС.

  Скачати повний текст

На базі теоретичних засад антропогенної геоморфології та суміжних дисциплін, даних фондових, літературних джерел і власних польових досліджень, за допомогою запропонованої методики в історичному, аналітичному, синтетичному та прогностичному аспектах встановлено особливості антропогенної трансформації рельєфу міста Хмельницького. Розкрито значення досліджень антропогенної трансформації рельєфу міст серед напрямів і галузей геоморфологічної науки. Розроблено методику дослідження антропогенної трансформації рельєфу міст. Встановлено історичні закономірності та соціально-економічні передумови появи природно-антропогенних й антропогенних форм рельєфу, розвитку геоморфологічних процесів. З врахуванням рельєфотвірних чинників проаналізовано, типізовано та класифіковано спектр природних, природно-антропогенних, антропогенних форм рельєфу, рельєфотвірних процесів і відкладів, виявлено закономірності їх поширення на території Хмельницького. Визначено ступінь і характер антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького на підставі комплекса синтетичних показників. Зроблено прогнозування подальшої антропогенної трансформації рельєфу Хмельницького. Надано рекомендації щодо використання одержаних результатів у дослідженнях інших великих міст.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням теорії, історико-географічному аналізу, районуванню і оптимізації антропогенних ландшафтів. Обгрунтована періодизація історії комплексних природничих досліджень природи території Правобережної України, становлення на їх основі антропогенного ландшафтознавства. Проведена класифікація антропогенних ландшафтів, досліджена їх структура, взаємозв'язки, зональні типи і регіональні структури. Складена схема природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуті можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10-15 років.

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та удосконалено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи та чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля. Розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з урахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. В їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обгрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірність розподілу антропогенних ландшафтів за висотно-ландшафтними рівнями та типами місцевостей, зв'язок ландшафтного різноманіття з явищем висотної диференціації. Встановлено кількість ландшафтних комплексів різних ієрархічних рангів та обраховано показники топологічного та хорологічного ландшафтного різноманіття на натурних ділянках. Визначено, що показники сучасного ландшафтного різноманіття суттєво переважають показники відновлених натуральних ландшафтних комплексів. Розроблено заходи щодо оптимізації та раціонального використання антропогенних ландшафтів з врахуванням їх висотної диференціації та різноманіття на прикладі Вінниччини.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі темно-каштанових грунтів Криму експериментально визначено вертикальну динаміку кількісного та якісного складу солей, міграцію гумусу і NPK у зв'язку зі зрошенням їх водами різної мінералізації. Встановлено об'єми дренажно-скидних вод і причини її формування на зрошуваних землях Кримського Присивашшя. Наведено методику геохімічного вивчення міграції речовин під впливом зрошення ландшафтів у Кримському Присивашші, з використанням якої з'ясовано сезонну динаміку вмісту солей в грунтах. Виділено головні закономірності міграції солей в горизонтальному напрямі. На підставі послідовного, часового вивчення горизонтальної міграції солей виділено ландшафтно-геохімічні райони території досліджень. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації природокористування в Кримському Присивашші.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм взаємодії гірських ландшафтних структур із магістральними трубопроводами. В результаті запропоновано карти поширення шкідливих природно-географічних процесів та стійкості природних комплексів. На цій основі розроблені ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації антропогенно-порушених територій Карпатського регіону.

  Скачати повний текст

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію дослідження історії географічного краєзнавства України (ГКУ). Здійснено аксіоматичне узагальнення його теоретико-методичних засад. Проведено систематизацію наукових знань, за якими певні теоретичні твердження приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші положення теорії виходять з них шляхом логічних міркувань-доведень. Базуючись на синергетичному підході, досліджено генезис і еволюцію ГКУ. Розроблено методику дослідження, згідно з якою визначено його періодизацію, проаналізовано етапи історії розвитку від витоків до утвердження як наукової дисципліни. Визначено суть, зміст, функції, об'єктно-предметне поле, основні наукові школи та центри ГКУ. Розкрито головні напрями їх діяльності, рівень інституціалізації. Всі ці чинники розглянуто на тлі культурно-історичного процесу духовного життя України. Висвітлено творчу спадщину декількох поколінь видатних діячів українського краєзнавчого руху, чиї імена протягом тривалого часу замовчувалися тоталітарною системою. Розкрито їх роль у становленні та розвитку географічного краєзнавства - невід'ємної складової культурно-освітнього та наукового простору України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукові засади досліджень геоекологічного стану природно-господарських систем (ПГС) вуглевидобувних районів. Розроблено алгоритм досліджень, удосконалено існуючу концепцію ПГС і програму їх моніторингу. З'ясовано особливості природних і соціально-економічних умов і ландшафтної організації Нововолинського гірничо-промислового регіону, спричинені ліквідацією нерентабельних шахт. Здійснено покомпонентне та ландшафтно-екологічне оцінювання сучасного геоекологічного стану ПГС дослідженого регіону у масштабі 1 : 25 000 та для основної ділянки "Нововолинськ" 1 : 5 000 і складено цифрові ландшафтно-екологічні моделі. Розроблено конструктивно-географічні пропозиції щодо оптимізації стану навколишнього середовища й удосконалення існуючої системи моніторингових спостережень у регіоні.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано поділ даної території Подільського Придністров'я на екологічні стани: сприятливий, нормальний, задовільний та напружений. Побудовано карту сучасної екологічної ситуації на базі відбору. Побудовано п'ять баз даних екологічної інформації та 35 поелементних і покомпонентних еколого-техногеохімічних карт. Проведено геоекологічне районування з виділенням одної геоекологічної зони та тринадцять геоекологічних смуг, які відповідають контурам ландшафту та ландшафтним місцевостям, що розробляє для кожної геоекологічної структури конкретний план природоохоронних заходів щодо покращання стану навколишнього природного середовища.

  Скачати повний текст

Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему динаміки забруднення ландшафтів важкими металами під впливом техногенного навантаження, зокрема, сільськогосподарського освоєння. Виявлено ступінь забруднення грунтів важкими металами відносно цілинного типового чорнозему "Михайлівської цілини". Визначено інтенсивність біологічного поглинання важких металів цілинним різнотрав'ям, лісовою та культурною рослинністю. З'ясовано основні закономірності динаміки вмісту важких металів у грунтах і рослинах заповідних ПТК та їх антропогенних модифікаціях. Встановлено, що сільськогосподарський вплив на ландшафти сприяє підвищенню показників динамічності вмісту важких металів у компонентах ПТК. Виявлено можливість вмісту важких металів у складі комплексних неорганічних сполук, визначених за допомогою елементного та рентгенофазового аналізів, їх сезонну динаміку у різних грунтах лісостепових вододільних ПТК.

  Скачати повний текст