Розвинуто теоретико-математичну модель картографування та районування агроландшафтних систем локального і регіонального рівнів. Автоматизоване агроландшафтне районування базується на поєднанні методів традиційного картографічного аналізу, алгоритмів автоматичного районування й аналітичних можливостей сучасних геоінформаційних систем (ГІС). Вибір і створення базової ландшафтної основи складає центральну задачу в системі автоматизованого агроландшафтного районування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та удосконалено теоретико-методологічні засади регіональних досліджень висотної диференціації ландшафтів, виділено етапи та чинники розвитку палеовисотної диференціації ландшафтів Поділля. Розроблено класифікацію висотно-ландшафтних комплексів, складено схему фізико-географічного районування сучасних ландшафтів регіону з урахуванням їх висотної диференціації. Поділля віднесено до Правобережного височинного лісостепового та Поліського рівнинного лісового висотно-ландшафтних країв. В їх структурі виділено 4 висотно-ландшафтні області: Подільську, Придніпровську, Придністровську та Малополіську та 10 висотно-ландшафтних районів. Обгрунтовано напрями поліпшення використання сучасних ландшафтів Поділля та їх охорони.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію дослідження історії географічного краєзнавства України (ГКУ). Здійснено аксіоматичне узагальнення його теоретико-методичних засад. Проведено систематизацію наукових знань, за якими певні теоретичні твердження приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші положення теорії виходять з них шляхом логічних міркувань-доведень. Базуючись на синергетичному підході, досліджено генезис і еволюцію ГКУ. Розроблено методику дослідження, згідно з якою визначено його періодизацію, проаналізовано етапи історії розвитку від витоків до утвердження як наукової дисципліни. Визначено суть, зміст, функції, об'єктно-предметне поле, основні наукові школи та центри ГКУ. Розкрито головні напрями їх діяльності, рівень інституціалізації. Всі ці чинники розглянуто на тлі культурно-історичного процесу духовного життя України. Висвітлено творчу спадщину декількох поколінь видатних діячів українського краєзнавчого руху, чиї імена протягом тривалого часу замовчувалися тоталітарною системою. Розкрито їх роль у становленні та розвитку географічного краєзнавства - невід'ємної складової культурно-освітнього та наукового простору України.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розкриттю основних закономірностей організації найдрібніших ландшафтних систем - геотопів. Запропоновано нове трактування такого напрямку ландшафтознавства як топологія ландшафта. Виявлена оригінальна внутрішньотопічна структурна будова і показані механізми її просторово-часового формування. Встановлено, що в кожний конкретний проміжок часу топічні ландшафтні системи функціонують під постійним контролем свого ландшафтного оточення, яке не задає їм певного фізіономічного вигляду, але вимагає підтримувати з ним масенергетичний та інформаційний обмін в чітко визначеному діапазоні. Показано, що внутрішньотопічні структурні складові функціонують згідно принципу співвідношення, який регулює величини їх площ і просторове розташування. Запропоновані конструктивні варіанти антропогенного використання геотопів, які дозволяють реалізувати вимогу співтворчості людини з природою.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади та комплекс методів дослідження сприйняття ландшафтів, регіонів, геоекологічних проблем, наукових географічних понять. Показано, що сприйняття цих феноменів пов'язане між собою і знайдено форми, в яких людина їх сприймає. У сприйнятті ландшафту провідну роль відіграють його базові перцепційні риси: складність, загадковість, узгодженість, просторовість, ідентифікованість. За цими рисами людина визначає привабливість ландшафту, якій надається значення його інтегральної перцепційно-когнітивної характеристики. Індивідуальне сприйняття регіональної диференціації території відображається картою ментального районування, а групове (колективне) сприйняття - картою вернакулярного районування. У сприйнятті людьми геоекологічних проблем простежується залежність між оцінкою ступеня її гостроти і ступенем її образності. Ефективними інструментами врахування закономірностей сприйняття людиною географічних феноменів є ландшафтне планування, формування позитивного іміджу регіонів, визначення пріоритетів регіональної екологічної політики.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні дослідження геоекотонів як своєрідних феноменів ландшафтів земної кулі й окремих її регіонів, доповнено та вдосконалено теоретичні засади дослідження антропогенних ландшафтів та антропогенних геоекотонів у перехідних міжзональних зонах. Обгрунтовано визначення геоекотону як своєрідного та складного натурального, натурально-антропогенного або антропогенного утворення, яке формується в ландшафтному просторі-часі на контакті різноманітних природних середовищ. На прикладі міжзонального геоекотону "лісостеп-степ" Правобережної України розглянуто натуральні межі, природні умови та природні ресурси, ландшафти, а також типологічні особливості виділеної території. Визначено місце геоекотону в структурі типологічної класифікації: за площею, походженням, віком, морфологічною виразністю, функцією, динамічними процесами. Розглянуто просторово-часові особливості формування, виділено етапи розвитку та досліджено сучасну структуру антропогенних ландшафтів, виокремлено їх специфічні ознаки. У структурі фонових сільськогосподарських і лісових антропогенних ландшафтів, а також ландшафтів техногенного походження досліджено процеси формування антропогенних геоекотонів - селитебних, промислових, сільськогосподарських, дорожніх та інших, запропоновано шляхи їх оптимізації та раціонального використання у майбутньому.

  Скачати повний текст

Розвинуто конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів, їх різноманіття та класифікації. Проаналізовано натуральні й антропогенні чинники, що зумовлюють розвиток небажаних антропогенних мікроосередкових процесів. На прикладі Подільського Побужжя розглянуто мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах. Обгрунтовано заходи щодо стабілізації та раціональної організації функціонування мікроосередкових процесів у сучасних ландшафтах Подільського Побужжя.

  Скачати повний текст

Розглянуто моделювання радіоекологічних процесів у схилових і гірських екосистемах. Для аналізу екологічної безпеки у типових схилових і гірських екосистемах створено блок-схеми екосистем. На підставі аналізу результатів проведених досліджень вибрано параметри швидкостей переходів полютанту (Cs-137). Змодельовано процеси міграції та перерозподілу радіонуклідів у екосистемах за методом камерних моделей. Показано, що схилова та гірська екосистеми активно та досить швидко перерозподіляють радіонукліди. Відзначено, що найбільшу екологічну небезпеку зумовлюють випадки, коли початково забруднюється значна частина схилу. За цього за допомогою моделювання можна оцінити та спрогнозувати динаміку розподілу радіонуклідів у таких екосистемах і встановити можливі дозові навантаження на людей, що використовують ці екосистеми. Для аналізу ефективності контрзаходів щодо захисту екосистем від радіоактивного забруднення створено блок-схему схилової екосистеми. Проведено моделювання процесів міграції радіонуклідів у схилових екосистемах за методом камерних моделей з використанням контрзаходів. Результати моделювання дозволяють оцінити й обрати оптимальний алгоритм вибору контрзаходів. З використанням розроблених камерних моделей типових схилових екосистем оцінено колективну дозу та радіаційні ризики для населення, що використовує ці екосистеми. На цій основі проведено розрахунок очікуваних збитків від дозових навантажень й оцінювання колективних та індивідуальних ризиків і збитків. Запропоновано алгоритм і схему страхового захисту населення для даного типу екосистем. Показано, що даний алгоритм може бути застосований для страхового захисту людей в екосистемах інших типів і за різних радіаційних ситуацій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні основи оптимізаційного ландшафтно-екологічного аналізу (наукові підходи, принципи, базові поняття) та його методику, яка пройшла апробацію у Державному парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва "Качанівка". Визначено ландшафтно-екологічні принципи оптимізації заповідних територій, розроблено методики аналізу джерел та обсягів забруднення території, аналізу та оцінки її рекреаційного потенціалу, оптимізаційного (функціонально-режимного) зонування природоохоронних територій. На основі ландшафтно-екологічного аналізу парку "Качанівка" та прилеглих територій визначено його рекреаційний потенціал, розраховано рекреаційну ємність та запропоновано схему оптимізаційного зонування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні геоекологічні дослідження ділянки басейну р. Сіверський Донець у межах Харківщини у районі розташування нафтогазовидобувних і переробних підприємств. Установлено особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення у компонентах басейнової геосистеми. З використанням конструктивно-географічного підходу досліджено вплив абіотичних і біотичних факторів на розподіл нафтопродуктів у грунтах, поверхневих і підземних водах. Здійснено комплексну оцінку геоекологічного стану території басейну з використанням хімічних і біологічних, зокрема токсикологічного, показників. Визначено найбільш забруднену нафтопродуктами територію р. Сіверський Донець та запропоновано природоохоронні заходи з метою відновлення її геоекологічного стану. Розроблено та впроваджено нормативний документ, що регламентує порядок функціонування регіональної мережі спостережень і контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну даної ріки як складового елемента системи екологічного моніторингу Харківщини.

  Скачати повний текст

Розроблені принципи вивчення і якісного оцінювання здатності агроландшафтів до самоочищення. Викладена методика укладання середньомасштабної карти ландшафтно-геохімічних систем для вивчення здатності ландшафтних комплексів до самоочищення (на прикладі басейну р.Росі). Проаналізована просторова ландшафтно-геохімічна структура басейну р.Росі. Охарактеризовані фактори, що визначають здатність агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення. За сукупністю факторів виділені й проаналізовані ландшафтно-геохімічні райони басейну р.Росі для трьох груп процесів самоочищення. Проведено якісне оцінювання здатності агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення від пестицидів, свинцю, кадмію, міді та цинку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст