Запропоновано комплекс біомаркерів антиоксидантної системи для кількісної оцінки стану гідробіонтів та середовища їх існування у прибережній зоні Чорного моря. Вперше виявлено роль каталази у процесі адаптації гідробіонтів до забруднення. Визначено інтервали активності каталази у гідробіонтів-індикаторів, що відповідають їх умовно нормальному функціонуванню. Визначено норму реакції процесу перекисного окиснення ліпідів в організмах-індикаторах. Виявлено діапазони зміни параметрів середовища (температури, щільності, концентрації кисню, фосфатів, нітратів і нітритів), що відповідають умовам нормального функціонування личинок риб Atherina hepsetus L., а також двох видів водоростей-макрофітів - Enteromorpha intestinalis (L.) Link. та Ceramium rubrum (Huds.) Ag. На підставі даних щодо активності антиоксидантної системи гідробіонтів виконано ранжування досліджених районів за рівнем трофності. Рекомендовано використання антиоксидантної системи гідробіонтів під час проведення моніторингових робіт у прибережній зоні Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено анатомічний склад вегетативних органів Zostera marina, Zostera noltii і Ruppia cirrhosa в Азово-Чорноморському басейні. Виявлено мінливість анатомо-метричних параметрів органів досліджених видів за різних екологічних умов (глибини та гранулометричного складу донних осадків). Розроблено методику визначення об'єму повітроносних порожнин листа для оцінювання ступеня розвитку лакунарної системи, яка забезпечує адаптацію рослини до умов середовища. На підставі функціонально-значущих параметрів визначено оптимум глибини зростання вивчених видів у Чорному морі: для Zostera marina і Zostera noltii - від 3 до 9 м, Ruppia cirrhosa - від 0,5 до 2 м. Виявлено особливості анатомо-метричної структури вегетативної сфери двох видів зостер за умов лиманів Причорномор'я та Приазов'я, а також бухти Козачої (Севастопольське узмор'я).

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

З урахуванням основних принципів екологічної фізіології, популяційної біології та концепції біокосних систем удосконалено біологічні засади розведення марикультури молюсків у Чорному морі. Вперше наведено характеристику адаптивних реакцій на найважливіші екологічні фактори, визначено ефективність росту та співвідношення між пластичним, енергетичним і генеративним обміном у мідії в онтогенезі. Виявлено кількісні закономірності процесів колонізації та динаміки чисельності популяцій мідій на різних типах штучних субстратів. Описано ефект щільності та феномен самозріджування молюсків. З'ясовано роль даних чинників у формуванні популяційних параметрів мідій. Наведено кількісні залежності між продукцією, елімінацією та стаціонарною біомасою мідій на різних типах колекторів. Обгрунтовано положення про мідієвий колектор як біокосну систему, на структуру та функції якої суттєво впливає архітектоніка штучного субстрату. Визначено ефективність трансформації речовини та енергії у популяціях культивованих мідій та роль великомасштабної марикультури у вторинному забрудненні екосистеми шельфової зони моря. Одержано нові дані щодо різних аспектів функціональної екології тихоокеанської устриці, інтродукованої в Чорне море. Висвітлено питання керування ранніми стадіями онтогенезу - одержання зрілих статевих клітин і біоенергетики личинкового розвитку устриць. Визначено добові раціони та режими личинок до стадії метаморфозу за штучних умов. Виявлено екологічні закономірності росту та співвідношення енергетичних витрат на продукцію та метаболізм даного виду у процесі вирощування в різних акваторіях Чорного моря.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та питанням практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

  Скачати повний текст

Запропоновані методи оцінки токсичності природньої морської води, донних відкладів та окремих забруднюючих речовин з використанням тест-об'єктів - лабораторних культур морських планктонних водоростей, інфузорій і наупліальних стадій ракоподібних. Проведена атестація методів біотестування в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення найбільш великих джерел забруднення.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано алгоритм розрахунку концентрацій основних оптично активних компонентів морської води, що використовує характерні особливості поглинання і розсіяння цих компонентів для підвищення точності обчислень. Вперше розроблено методику корекції супутникових вимірювань спектра коефіцієнта яскравості шляхом внесення додаткової поправки у вимірюваний спектр, яка враховує погрішність стандартних методик атмосферної корекції. Запропоновано метод, який дозволяє відновити також спектри поглинання пігментів фітопланктону за наявності безперервного спектру коефіцієнта яскравості.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано сучасний видовий склад вищих морських грибів прибережної зони моря і лиманів північно-західного регіону Чорного моря (ПЗРЧМ). Виявлено 77 видів грибів, з них 12 вперше зареєстровано у Чорному морі. Вперше за видовим складом грибів визначено подібність акваторій ПЗРЧМ. Одержано дані про кількісний розвиток грибів у воді та донних відкладеннях. Виявлено домінування облігатно морських грибів у донних відкладеннях і на целюлозомістких субстратах, факультативно морських - у водній товщі. Вперше у водній товщі акваторій ПЗРЧМ визначено кількість видів, щільність спор і сумарну частоту поширення потенційно патогенних (опортуністичних) видів грибів. Одержано докази збереження життєздатності пропагул грибів після перебування їх у донних відкладеннях сірководневої батіалі Чорного моря.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності вмісту та розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах і донних відкладах Чорного моря. Виявлено критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампінгу у північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем є критичними зонами Чорного моря. З'ясовано, що локальні джерела надходженя ПХБ в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. На підставі результатів моніторингу гексахлороциклогексану (ГХЦГ), дихлородифенілтрихлоретану (ДДТ) і поліхлорованих біфенілів (ПХБ) у воді, водоростях, молюсках та рибах встановлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС у Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

  Скачати повний текст

Досліджено участь мітілід, до живуть на поверхні гідротехнічних споруд у процесах самоочищення у прибережній зоні моря. Розглянуто можливість і показано ефективність використання гідротехнічних споруд як елемента гідробіологічного очищення прибережних вод. Основу таких таких систем становлять молюски-фільтратори - мідії та мітілястери, які утворюють масові поселення на гідротехнічних спорудах. Вивчено розмірний склад і чисельність мідій і мітілястерів на гідротехнічних спорудах різної конструкції, що функціонують в акваторії Севастополя. Оцінено фільтраційну роботу, здійснювану мітілідами даних поселень. За результатами обстеження молів виявлено, що на їх поверхні формується замулення, яке не відзначалося раніше. Товщина мулу коливалася у межах від 1 мм до 7 мм на поверхні споруди до декількох десятків сантиметрів у їх основи. Оцінено потоки нафтових вуглеводнів, які формуються мітілідами, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудах.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано безпекову політику геополітичних акторів у контексті врегулювання конфліктів на Південному Кавказі. Доведено вкорінення практики застосування провідними суб'єктами міжнародних відносин принципів подвійних стандартів до врегулювання регіональних етнополітичних конфліктів, що створює передумови для їх ескалації та поглиблення міжетнічного протистояння. Запропоновано комплексний підхід до вивчення історичних передумов виникнення етнополітичних конфліктів. Показано, що в основу еволюції південно-кавказьких конфліктів закладено процес політичного дозрівання залежних націй з перспективою їх державотворення. Вдосконалено наукове тлумачення феномену етнополітичного конфлікту та його впливу на формування регіональної системи безпеки.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий напрямок гідробіологічних досліджень функціональної ролі водних угруповань у формуванні якості прибережних вод на підставі біогеохімічного підходу. З метою оцінки внеску гідробіонтів у трансформацію речовини та енергії визначено калорійність масових видів планктону та бентосу Чорного моря, виведено "універсальні" рівняння для визначення продукції та дихання безхребетних на будь-якій стадії онтогенезу. З використанням схеми біотичного балансу подано кількісну оцінку виняткової ролі обростання в самоочищенні прибережної зони моря. Описано фундаментальні закономірності сукцесії обростання на твердих субстратах різного типу. Оцінено біопозитивні властивості матеріалів, які найчастіше використовуються у гідробудівництві. Виведено кількісні залежності структурно-функціональної організації водних угруповань від геометрії їх життєвого простору. Наведено визначення поняття "найближчий життєвий простір", запропоновано спосіб визначення його обсягу. Обгрунтовано новий показник функціональної активності угруповання обростання, що відображає внесок його рослинної та тваринної компоненти. Виведено рівняння для оцінки внеску організмів обростання в самоочищення прибережних екосистем за рядом регламентованих показників.

  Скачати повний текст

Виявлено, що швидкості споживання нітратів і амонію мікропланктоном змінюються від мінімальних величин взимку до максимальних - влітку. Визначено, що концентрації нітратів і амонію у поверхневому шарі та константи напівнасичення для процесу їх споживання мікропланктоном помірно рівні. З'ясовано, що вміст неорганічних сполук азоту у середовищі лімітує швидкість їх споживання та розвиток водоростей у Чорному морі у півтора - два рази. Зазначено, що на фоні виснаження запасів нітратів і амонію у зоні фотосинтезу ступінь забезпеченості мікропланктону азотом знижується у три - п'ять разів.

  Скачати повний текст

Досліджено мезомасштабні особливості клімату для Черноморського регіону з використанням лінійної та нелінійної числової моделі та статистичних методів. Виявлено фізичні механізми, які зумовлюють формування регіональних особливостей клімату. За даними реаналізу вивчено структуру поля приповерхневого вітру над Чорним морем, досліджено механізми її формування. Побудовано лінійну стаціонарну модель атмосферної циркуляції в регіоні, що відтворює прибережні циркуляційні осередки, спричинені температурним контрастом на поверхні. Вивчено проблему регіоналізації оцінок клімату України та Чорного моря. Виконано статистичне моделювання опадів для території України за методом канонічного кореляційного аналізу. Виділено визначальні взаємозв'язки опадів на Україні з атмосферною циркуляцією інтенсивності та траєкторій циклонів Північно-Атлантичним коливанням. На підставі адаптованої версії нелінійної мезомасштабної моделі одержано середньомісячні поля метеорологічних параметрів з розділенням 30 км для січня 1995 - 2000 рр. Показано, що за такого розділення термічний контраст суша - море і гірський рельєф є основними причинами формування мезомасштабних особливостей полів приповерхневого вітру й опадів.

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного на Україні аналізу багаточисельних електронно-мікроскопічних та інших даних, а також огляду літератури визначено особливості морфології, системного складу, екології та біогеографії цієї групи водоростей. Виділено три періоди у вивченні діатомових водоростей бентосу Чорного моря. Третій період розпочався з моменту широкого впровадження дисертантом (з середини 1970-х рр.) у дослідження чорноморських діатомових трансмісійного та скануючого електронних мікроскопів. З застосуванням електронно-мікроскопічних методів виявлено ряд біологічних закономірностей. Описано незвичайний поділ клітин діатомових, значно доповнено раніше одержані дані про розташування ареол у "рисах" діатомових класу Pennatophyceae. Розроблено принципи класифікації деяких родів, вагомих для екосистем Світового океану. Описано 16 нових для науки видів, 1 різновид, 5 підродів, 2 родини. Синонімізовано 4 види та 4 різновиди. Здійснено комбінації 21-го виду та 7-ми різновидів, доповнено діагнози 198-ми видів. Запропоновано у водоростей порядку Araphales, які мають двогубі вирости - передвісники шва, розрізняти 2 нових підпорядки Labiatoideae і Alabiatoideae. Описано нове екологічне угруповання водоростей, що мешкає у контактній зоні Світового океану берег - вода та локалізується в міжпіщинкових просторах вище урізу води. На підставі поглибленого еколого-флористичного аналізу видового складу діатомових водоростей бентосу Чорного моря та його лиманів вперше визначено сучасний стан пануючих груп у районах, що зазнають антропогенного впливу; у флорі бентосу діатомових Чорного моря виділено 14 зонально-географічних, 6 - генетичних елементів та 4 вікових комплекси.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено видову різноманітність і закономірності просторово-часового розподілу гарпактикоїдних копепод української частини північно-західного шельфу Чорного моря. Виявлено чітку сезонність динаміки великої кількості дорослих і молодих особин, видової та статевої структури угруповань. Визначено, що зміна загальної чисельності гарпактикоїд залежить в основному від глибини та типу донних осадів, а видове багатство - від глибини. Розраховано преферендуми масових видів відносно глибини, солоності та характеру грунту та виділено сім комплексів видів з різними біотопічними преференціями. Обгрунтовано положення про бореально-атлантичний характер і походження чорноморської фауни гарпактикоїд.

  Скачати повний текст

На підставі повного анатомо-морфометричного аналізу вперше проведено ревізію роду грацилярія в Чорному морі та відновлено існування двох його видів: Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. і G. dura (Ag.) J.Ag. В обох видів виявлено та описано по три форми, дві з яких є неприкріпленими. Вперше простежено сезонну динаміку структурно-функціональних показників фітоценозів за наявності в них грацилярії. На основі даних розмірно-вагової структури ценопопуляцій виявлено зміну генерацій видів і форм грацилярії за природних умов. Здійснено оцінку запасів найбільших скупчень грацилярії у Чорному морі. Показано можливість і перспективність культивування , вивчено особливості її росту, продукції та формування таломів за різних експериментальних умов вирощування.

  Скачати повний текст