Вперше на підставі використання системного підходу побудовано моделі управління сейсмічним ризиком з застосуванням методів ймовірнісного аналізу безпеки, ризик-аналізу та теоретичних положень щодо утворення моніторингу літотехнічної системи об'єкта. Здійснено комплексне вивчення складових сейсмічного ризику для АЕС, розміщених на території України, зокрема природну сейсмічну небезпеку, техногенну надійність середовища існування, можливість запобігання наслідкам землетрусів, готовність населення та офіційних органів влади до сейсмічної дії. Розроблено й апробовано оригінальну методику аналізу сейсмічного ризику для територій розміщення потенційно небезпечних об'єктів на прикладі АЕС України. Наведено оцінку впливу природних і техногенних процесів на модельних прикладах для конкурентних майданчиків АЕС України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що процеси розривоутворення у вогнищах і вогнищевих зонах землетрусів Чорноморського басейну розвиваються у двох і більше напрямках зі швидкостями, які перевищують швидкість поперечних хвиль. Найбільш складні форми розривів і максимальні швидкості розповсюдження відзначено для землетрусів зони Вранча й Кавказу. Зазначено, що перевагу має діагональна орієнтація розривів у вогнищах слабких і сильних землетрусів, а процес руйнування середовища під час землетрусів у Криму відбувається за умов великого макротертя за рахунок шорсткості міжблокових поверхонь. Аномальні значення динамічних параметрів вогнищ мають властивість групування у просторі та часі (в період підготовки найбільш сильних землетрусів). Встановлено високу сейсмічну активність Чорноморської западини (область відсутності гранітного шару), яка раніше вважалась асейсмічною. Землетруси з великими та малими енергіями оконтурюють літосферні блоки різних розмірів. Розглянуто фундаментальну властивість сеймічності: монотонне стягування (міграція) епіцентрів слабких поштовхів до зони майбутнього сильного землетрусу на всіх рівнях ієрархії. Доведено, що процеси формування та розвантаження вогнищевих зон землетрусів Криму та зони Вранча мають як загальні риси просторово-часової впорядкованості, так і відмінності, пов'язані з неоднорідністю середовища та полів напружень у різних частинах регіону та на різних структурних поверхах літосфери. Одержано кількісні характеристики добротності середовища Кримсько-Чорноморського регіону та функції загасання детермінованих і нерегулярних (кода) сеймічних хвиль. Запропоновано нову енергетичну та магнітудну класифікацію місцевих і близьких землетрусів Чорноморського регіону за записами широкосмугової та короткоперіодної апаратури на станціях Криму. Це дозволяє однаково та без пропусків параметризувати всі землетруси за величиною їх енергії. Проведено кількісну оцінку сейсмічної небезпеки Криму з використанням нових експериментальних даних і закономірностей за вогнищевою сеймічністю та сейсмотектонікою регіону на базі нової методології та програмних засобів.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення у кількісному аспекті фізичних параметрів вогнищ і сейсмічності території України, що визначають ступінь сейсмічної небезпеки. Детально досліджено й оцінено параметри сейсмічного режиму, а саме: закон повторюваності землетрусів, рівень сейсмічної активності, потужність сейсмоактивного шару, сейсмічний потенціал головних зон виникнення вогнищ землетрусів (ВВЗ), а також параметри вогнищ найсильніших землетрусів у цих зонах. Показано просторову та часову мінливість сейсмологічних параметрів та їх вплив на прогнозну сейсмічну небезпеку. З використанням одержаних моделей вогнищ, сейсмічності, загасання та зон ВВЗ побудовано нову модель сейсмічної небезпеки території України, яку представлено у вигляді комплекту карт загального сейсмічного районування (ЗСР) трьох рівнів (масштаб 1 : 2 500 000), що відображають розрахункову інтенсивність I сейсмічних дій (у балах шкали MSK-64), очікуваних на даній площі з заданою вірогідністю P (%) протягом певного інтервалу часу t.

  Скачати повний текст