Розроблено теоретичні, методологічні та прикладні підходи до відновлення водно-болотних угідь (ВБУ) на одамбованих ділянках заплави української частини дельти Дунаю як територій з високим біологічним різноманіттям і потенціалом для комплексного використання природних ресурсів на базі матеріалів експедиційних досліджень Лабораторії менеджменту ветландів Азово-Чорноморської орнітологічної станції Науково-дослідного інституту біорізноманіття іноземних і водних екосистем Мелітопольського державного педагогічного університету, Одеського проектного офісу WWF в Україні, інституту Укрпівдендніпроводгосп, Дунайської гідрометереологічної обсерваторії з застосуванням методів системного та статистичного аналізу, експертних оцінок, математичного (імітаційного) моделювання та сценарного прогнозування. Виконано теоретичні узагальнення та запропоновано нові рішення наукової задачі, що полягають у розробці комплексного підходу до відновлення водно-болотних угідь. Ідентифіковано й описано основні фактори, що мають значення за умов відновлення ВБУ. Обгрунтовано нову концепцію проектування у разі відновлення біологічного різноманіття ВБУ. Розроблено імітаційну модель і комп'ютерну програму "Польдер" для підбору оптимальних гідротехнічних параметрів водопропускних споруд і режиму їх експлуатації за умов відтворення ВБУ.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу, поєднання концепцій елементарних грунтових процесів (ЕГП) та еволюції грунтів з ландшафтно-геохімічним аналізом грунтоутворення визначено механізми і географічні особливості функціонування ландшафтно-геохімічних і ЕГП, розроблено модель заплавного грунтоутворення, профільно-генетичну класифікацію заплавних грунтів та еколого-агромеліоративну класифікацію заплавних земель. Запропоновано критерії діагностики грунтів і лабільних грунтових тіл на підставі поняття "грунтова часова катена", розкрито особливості екології, генези і географії грунтів, їх будови, складу, властивостей, режимів. За результатами багаторічного моніторингу агроекологічного стану грунтів проаналізовано динаміку ЕГП і характер зміни властивостей грунтів, зумовлених їх осушенням і зрошенням, розроблено критерії доцільності використання заплавних земель.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концепцію еколого-геоморфологічного аналізу рельєфу флювіальної генези. Подано просторово-часову оцінку складності структури флювіальних систем верхньої частини басейну Західного бугу і масштабів трансформаційних процесів, що відбуваються у них. Розроблено морфологічну типізацію русел, визначено особливості їх переформування. Проаналізовано вплив різних компонентів і чинників довкілля на екологічний стан річкової системи. Оцінено напругу екологічної ситуації у межах басейнових комплексів - еколого-геоморфологічних районів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

  Скачати повний текст