Досліджено участь мітілід, до живуть на поверхні гідротехнічних споруд у процесах самоочищення у прибережній зоні моря. Розглянуто можливість і показано ефективність використання гідротехнічних споруд як елемента гідробіологічного очищення прибережних вод. Основу таких таких систем становлять молюски-фільтратори - мідії та мітілястери, які утворюють масові поселення на гідротехнічних спорудах. Вивчено розмірний склад і чисельність мідій і мітілястерів на гідротехнічних спорудах різної конструкції, що функціонують в акваторії Севастополя. Оцінено фільтраційну роботу, здійснювану мітілідами даних поселень. За результатами обстеження молів виявлено, що на їх поверхні формується замулення, яке не відзначалося раніше. Товщина мулу коливалася у межах від 1 мм до 7 мм на поверхні споруди до декількох десятків сантиметрів у їх основи. Оцінено потоки нафтових вуглеводнів, які формуються мітілідами, що живуть на досліджених гідротехнічних спорудах.

  Скачати повний текст

Започатковано новий напрямок гідробіологічних досліджень процесу самоочищення морського середовища від нафти та нафтопродуктів. Уперше проведено комплексні санітарно-біологічні дослідження в прибійній зоні акваторії Севастопольських бух і прилягаючих до них ділянок узбережжя, що характеризуються різним складом грунтів, рівнем нафтового забруднення та знаходяться під хвильовим впливом різної інтенсивності. Одержано систематичні дані про чисельність, закономірності розподілу, сезонну та річну динаміку, родовий склад і біохімічні особливості нафтоокислюючих мікроорганізмів у морській воді та донних даної зони. Вивчено залежність між чисельністю нафтоокислюючих бактерій, температурою морської води, хвилюванням моря, напрямком переносів вітрових мас, кількістю зависі та нафтових вуглеводнів, що переходять з грунту в морську воду. Розраховано рівні бактеріальної складової та періоди самоочищення морського середовища від вуглеводнів нафти за рахунок нафтоокислюючої мікрофлори в прибійній зоні Севастополя. Зазначено, що одержані дані можна використовувати у разі оцінення стану та надійності морських екосистем шляхом порівняння потоків забруднення та екологічної ємності, що дає змогу визначити тенденцію збільшення чи зменшення забруднень у морському середовищі. Наведені розрахунки можна використовувати для визначення рівнів мікробного самоочищення для інших видів гетеротрофних бактерій.

  Скачати повний текст

Вперше в прибережних наносах акваторії Севастополя визначено чисельність та особливості поширення сульфатредукуючих, тіонових і денітрифікуючих бактерій. Встановлено, що досліджувані групи бактерій поширені повсюдно. Найбільша їх чисельність виявлена в районах, які мають значне антропогенне навантаження. Кількість тіонових бактерій в прибережних наносах і донних осадках перевищує таку сульфатредукуючих від сотень до тисяч (кл./г). Експериментально досліджено формування анаеробного угрупування за відсутності гідродинамічного впливу. З'ясовано, що мікробіологічні процеси перетворення нафтових вуглеводнів відбуваються за участю аналізованих груп бактерій. Встановлено, що в прибережних наносах з різним гранулометричним складом і концентрацією нафтових вуглеводнів живуть представники груп тіонових і денітрифікуючих бактерій, здатні розвиватися за умов нестабільного кисневого режиму. Виявлено здатність даних бактерій, що живуть у прибрежних наносах і донних осадках, використовувати вуглеводні нафтового походження як єдине джерело вуглецю й енергії.

  Скачати повний текст