Розглядається процес формування рослинності конічних відвалів вугільних шахт Донбасу. Методом композиційної ординації, модифікованим до умов відвалів, реконструйовано послідовність сукцесії. Її різнобічне вивчення на основі кількісних підходів дозволило виділити та вивчити флористичні та ценотичні характеристики сукцесійних стадій, динаміку просторового розподілу видів, їх об'єднання в екологічно подібні групи, міжвидові взаємовідношення. Встановлено, що рослинність відвалів розвивається у напрямі формування структур, характерних для зональної рослинності. Визначено сукцесійний статус видів, за якими виявляються тенденції розвитку угруповань. Розроблено метод вивчення, за яким визначено відносну конкурентоздатність видів у багатовидових фітоценозах. Створено базу даних для застосування отриманих результатів при рекультивації відвалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням оцінки флористичної і екологоценотичної різноманітності рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України (ПЛЛУ). Виявлено близько 100 ділянок (1% території) із добре збереженою природною рослинністю лучно-степового типу. Встановлено, що у складі флори нараховується 644 види, які належать до 264 родів, 51 родини та 3 відділів. Виконано її систематичний, біоморфологічний, екологоценотичний та географічний аналізи, результати яких підтвердили зв'язок дослідженої флори із флорою Стародавнього Середзем'я. Розроблено класифікаційну схему рослинності степів ПЛЛУ на флористичній основі (за методом Браун-Бланке), яка включає 3 класи, 10 союзів, 23 асоціації та 3 субасоціації, при цьому здобувачем вперше описано 2 союзи, 9 асоціацій та 3 субасоціації. Встановлено, що провідними чинниками формування степів є гідрорежим та вміст карбонатів у грунті. Доведено, що ранг союзу виступає тією синтаксономічною категорією, яка відображає специфіку екосистеми за комплексом екологічних факторів. Виявлено 12 видів, занесених до Європейського Червоного списку, 27 видів - з "Червоної книги України", 34 види, що потребують регіональної охорони та угруповань 10 формацій, занесених до "Зелёной книги Украинской ССР". За участю автора запропоновано створення 56 природно-заповідних об'єктів загальною площею близько 2,7 тис. га.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження мінливості синантропних видів рослин в техногенно трансформованому середовищі південного сходу України. Встановлено біоекологічні особливості 6-ти модельних синантропних видів рослин, визначено їх ценотичну роль в угрупованнях в техногенних екотопах. Наведено оцінку подібності структур популяцій досліджуваних синантропних видів рослин за їх морфологічними ознаками з використанням статистичних коефіцієнтів та індексів. Виконано порівняльний аналіз морфологічної мінливості синантропних видів за умов їх адаптації в техногенних екотопах. Продемонстровано достовірну кореляцію параметрів морфометричних ознак з незалежними офіційними даними щодо забруднення атмосфери Донецької області та м.Донецька. Виділено 23 чутливі модулі морфологічної мінливості 4-х синантропних видів рослин та запропоновано робочу схему їх використання як біомаркерів для індикації стану техногенного середовища. Складено екологічні схеми-карти м.Донецька і Донецької області. Показано можливість здійснення інтегральної оцінки екологічного стану середовища за допомогою синантропних видів рослин.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну роль осики та берези у формуванні лісових екосистем степової України. Розглянуто закономірності розповсюдження зазначених деревних порід в основних типах ландшафту. Проаналізовано історію досліджень грунтів та складу деревної рослинності осиково-березових кілків. Значну увагу приділено особливостям заселення осикою лісових еродованих суглинків та рекомендовано створення штучних фітоценозів за участю осики з метою закріплення грунту. За умов заплав степових річок екологічна роль осики та берези полягає у піонерному заселенні заростаючих озер та боліт, на грунтах, непридатних для існування більш вимогливих деревних порід. Проаналізовано хімічний склад грунтів кілків та досліджено хімізм грунтових вод. Наведено характеристику екологічної ролі осики та берези у формуванні кілочних лісів за умов дюнно-улоговинного ландшафту піщаних терас. Визначено склад рослинності та хімічні характеристики грунтів, що відрізняються зволоженістю. Розглянуто процеси гумусонакопичення у піщаних грунтах під деревною рослинністю, а також запропоновано заходи щодо раціонального використання ресурсів осиково-березових кілків на пісках. На солонцевій терасі виявлено сукцесійну динаміку фітоценозів та едафотопів осикового кілка з прогнозуванням їх подальшої еволюції. Побудовано генетичний ряд зміни типів лісу в часі відповідно до зміни гідрологічного режиму. Проаналізовано склад органічної речовини. Встановлено, що методи математичної статистики дозволили виявити тенденції у розподілі хімічних компонентів на підставі грунтового профілю. Доведено необхідність охорони та раціонального використання осиково-березових кілків як унікальних природних об'єктів.

  Скачати повний текст

Одержано дані про флору та лучну рослинність Північного лівобережного геоботанічного округу (ПЛО). Установлено, що флора луків даного регіону нараховує 664 види вищих судинних рослин, що належать до 257-ми родів, 57-ми родин і 4-х відділів. Відзначено, що флора луків має бореальний характер, її еколого-ценотична та географічна структура відображають особливості лісостепових флор Голарктики. Установлено рівень і характер синантропізації флори. Розроблено класифікаційну схему лучної рослинності за методом Ж.Браун-Бланке, яка містить 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюз, 18 асоціацій, 2 субасоціації та 6 варіантів. Проведено структурно-порівняльний аналіз флористичного складу виявлених класів лучної рослинності. Наведено дані про врожайність агрофітоценозів за умов ПЛО та виявлених асоціацій лучної рослинності регіону. Досліджено раритетну фракцію флори луків. Установлено сучасне поширення рідкісних видів. Виявлено 17 нових місцезнаходжень шести видів, занесених до Червоної книги України. На підставі географічного аналізу гранично-ареальних рідкісних видів проведено флористико-созологічне районування території ПЛО. Запропоновано структуру екологічної мережі регіону. Розглянуто можливості її інтегрування в Національну екомережу України.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження сучасного стану лучних степів Київського плато. Проаналізовано систематичний склад, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структуру флори лучних степів даного регіону, яка налічує 548 видів судинних рослин. Складено еколого-фітоценотичну класифікацію лучно-степової рослинності Київського плато, що представлена 8-ма формаціями та 65-ма асоціаціями. Охарактеризовано стан і структуру популяцій 87-ми видів, занесених до Червоної книги України. Складено список рідкісних видів, охарактеризовано їх сучасне географічне поширення в регіоні, наведено рекомендації щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Показано ефективність охорони флористичного різноманіття та популяцій рідкісних видів рослин лучних степів на Київському плато ex situ.

  Скачати повний текст

Складено еколого-флористичну класифікацію рослинності антропогенно порушених екотопів Великої Ялти, визначено її місце в класифікаційній системі рослинності Середземномор'я та несередземноморських країн Західної Європи. Складено схему, що показує локалізацію синтаксономічних одиниць на території міста Ялти. Наведено повний конспект синантропної флори Великої Ялти, проведений її аналіз у різноманітних аспектах (біоекологічному, систематичному, географічному), визначена приуроченість кожного виду до певних зон досліджувальної території. Наведено рекомендації по оптимізації окремих антропогенних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням інвентаризаційного, хорологічного і структурного вивчення синантропної флори верхньої течії басейну Дністра. Синантропна флора верхньої течії басейну Дністра нараховує 365 видів із 231 родів та 54 родин. Всебічно проаналізовано сучасний стан синантропної флори даного району. Виділено фракції флори. Для видів із адвентивної фракції проведено аналіз вихідних ареалів, а також відтворено історію іміграції і розселення низки адвентивних рослин на території України. Встановлено екологічну приуроченість синантропних видів до антропогенних екотопів. Наведено прогноз можливих змін рослинного покриву під впливом господарської діяльності.

  Скачати повний текст

Вперше детально досліджено урбанофлору Кіровограда в найбільш повному обсязі, проведено її аналіз. Складено детальний опис флори судинних рослин міста, який містить 1 165 видів, що належать до 254-х родів, 121-ої родини, 62-х порядків та 4-х відділів. Вперше для території міста наведено 170 видів. Обгрунтовано необхідність включення до складу урбанофлори не лише спонтанних, але й культивованих видів рослин. Показано роль культивованої фракції у формуванні, розвитку та оптимізації урбанізованого середовища. Наведено порівняльну характеристику спонтанної фракції урбанофлори Кіровограда із урбанофлорами інших міст та зональною природною флорою. Виявлено кількісні співвідношення спонтанної та культивованої фракцій, індигенофітів, синантропофітів, адвентофітів та культигенофітів, які свідчать про невисокий ступінь антропогенної трансформації урбанофлори Кіровограда та приналежність її до флор малих і середніх міст України. Вперше проаналізовано дендрофлору міста, визначено видовий склад трав'янистих культивованих рослин. Складено перелік рідкісних для міста рослин, що нараховує 63 види. Виявлено ядра біорізноманітності та рефугіуми природної флори у межах міста, досліджено їх вплив на розвиток урбанофлори.

  Скачати повний текст