Досліджено вікові особливості процесу розвитку стану пізньої кардіопротекції, індукованого впливом гострої гіпоксичної гіпоксії та гострої гіпертермії, та визначено можливі механізмів даних видів прекондиціювання. Розроблено нові режими гострого гіпоксичного та гострого гіпертермічного впливів, які індукують ефект пізнього прекондиціювання міокарда й описано зміни кардіодинамічних, біохімічних і морфологічних характеристик міокарда щурів за умов запропонованих моделей відстроченого прекондиціювання. Виявлено різницю між рівнями експресії iNOS у міокарді молодих s зрілих щурів (у молодих тварин цей показник вдвічі вищий, ніж у зрілих) та між такими рівнями у різних шлуночках серця (у правому шлуночку молодих і зрілих тварин цей рівень вищий, ніж у лівому, на 80 % та на 20 %). Виявлено протилежну спрямованість змін рівнів експресії iNOS у міокарді молодих і зрілих щурів після гострої гіпоксичної гіпоксії - зростання у перших і зниження у других. Показано зв'язок рівнів експресії iNOS у міокарді зі ступенем кардіопротекції за ішемії-реперфузії ізольованого серця. Обгрунтовано необхідність поділу загальної вікової групи дорослих щурів на групи "дорослих молодих" і "дорослих зрілих", які мають істотні відмінності у фізіологічних характеристиках (зокрема, різну реактивність міокарда).

  Скачати повний текст

Вивчено морфогенез просторової організації міокарда у представників різних класів хребетних. Досліджено гістоморфологічні особливості архітектури тканинних компонентів міокарда на етапах кардіогенезу у Rana temporaria курки, щура та людини. Визначено основні етапи структурних трансформацій елементів міокарда в аспекті їх взаємної орієнтації. Установлено гістоархітектурну характеристику м'язового, гемоциркуляторного та сполучнотканинного компонентів у аспекті просторової орієнтації клітин та клітинних груп. Вивчено процеси клітинної проліферації та диференціювання у ранньому ембріональному серці людини за допомогою імуногістохімічних маркерів Ki-67, CD-34, віментину та визначено особливості розподілу маркер-позитивних клітин. Створено тривимірні моделі ділянок стінки серця на різних етапах кардіогенезу вивчених об'єктів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням дослідження взаємозв'язку різних параметрів кардіогемодинаміки в організмі тварини. В результаті проведених досліджень вперше у ветеринарії визначені етапи включення блукаючого нерва в ритм роботи серця: 1. 1-5 день після народження - період високої частоти серцевих скорочень, виражена симпатикотонія; 2. 6-15 день - початковий період становлення парасимпатичної іннервації; 3. 16-21 день - період стабілізації центрів; 4. 30-45 день - стабільне функціонування вагуса. У телят чорно-рябої породи визначені основні генодинамічні показники серцево-судинної системи (систологічний і хвилинний об'єм крові), на що отримано патент. Вперше враховувався фактор часу (від народження і до становлення) поділу тварин за типом регуляції серцевого ритму, отримано патент.

  Скачати повний текст

Вивчено секреторні компоненти серця людей і щурів у нормі та секреторних компонентів серця щурів за умов моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда, введення адреналіну та дексаметазону. Встановлено вікові особливості морфлогії та закономірності розташування серцевих тканинних базофілів і міоендокринних клітин у людей дефінітивного періоду. Виявлено, що гемодинамічне перевантаження міокарда активує секреторні компоненти серця: збільшує кількість тканинних базофілів біля кровоносних судин і специфічних секреторних гранул у міоендокринних клітинах і сприяє їх переміщенню. З'ясовано, що адреналін активує тканинні базофіли та міоендокринні клітини, а дексаметазон - гальмує активність тканинних базофілів й активує міоендокринні клітини. Запропоновано новий спосіб моделювання гемодинамічного перевантаження міокарда й активації секреторних компонентів серця. Розроблено класифікацію тканинних базофілів з урахуванням їх розташування у тканинах серця.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням формування взаємодії між різними тканинними компонентами в складі міокарда лівого шлуночка серця щура. У роботі виявлений чіткий взаємозв'язок між якісними виявами диференціювання сполучної тканини, рівнем енергетичного метаболізму і кількісними структурними характеристиками міокарда. Визначені типи міжтканинних взаємовідносин в серці щура й установлені хронологічні рамки їх реалізації. З'ясована роль рецепторів клітинної поверхні кардіоміоцитів до лектинів PNA і UeA. Запропоноване в роботі поєднання кількісних морфологічних та гістохімічних методів надає можливість більш глибокого аналізу міжтканинних взаємовідносин в різних органах і тканинах.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням морфогенеза міжшлуночкової перегородки серця людини та щура. В роботі проведений аналіз закономірностей формування шлуночкового міокарда, виявлені періоди у розвитку міжшлуночкової перегородки. Представлені кількісні дані про структурні та метаболічні характеристики формотворчих процесів у серці на органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях. Викладені дані про співвідношення між провідними факторами формування міжшлуночкової перегородки - проліферацією, цитодиференціюванням, клітинним ростом. Основні результати роботи будуть корисними для кардіохірургів та дослідників у галузі прикладної морфології при моделюванні аномалій міжшлуночкової перегородки.

  Скачати повний текст

Вивчено характер і динаміку морфофункціональних змін у міокарді, а також кількісно-функціональні показники елементів периферичної крові щурів у разі хронічної інтоксикації пестицидом "Симазин" у малих дозах та її корекції тимогеміном у режимах профілактики та лікування. Визначено, що пестицид "Симазин", взятий у малій дозі, що дорівнює величині вірогідного та реального забруднення пестицидами продуктів і води, за умов тривалої дії справляє патогенний вплив на клітини крові та реалізує свій значний кардіотоксичний потенціал. Встановлено відповідність динаміки морфофункціональних змін у міокарді динаміці змін у крові. Показано, що прогресування міокардіодистрофічного процесу відбувається паралельно із появою та поглибленням Т-імунодефіциту, фагоцитарної недостатності нейтрофілів, зі зменшенням кількості моноцитів і зростанням еозинофілів. Доведено, що після лікування щурів тимогеміном від вже сформованих наслідків довгострокової симазинової інтоксикації не спостерігається відновлення структури міокарда, не зростає кількість Т-лімфоцитів, дещо активізується фагоцитарна активність сегментоядерних нейтрофілів. Зазначено, що найефективнішим імуномодулятор "Тимогемін" виявляється у режимі протекторного його застосування. Встановлено, що наявність ознак підсилення регенераторних процесів у кардіоміоцитах щурів у разі застосування впродовж інтоксикації симазином імуномодулятора "Тимогемін", дозволяє рекомендувати його як запобіжний засіб для підтримання резистентності організму.

  Скачати повний текст

Встановлено зміни форми серця в постнатальному онтогенезі у різних видів тварин різних класів. Визначено особливості будови та формування внутрішнього рельєфу серця, а також співвідношення тканинних компонентів в стінці шлуночка у різних видів тварин. Доведено, що для більшості досліджених тварин з різних класів характерна еліпсоподібна форма серця. Виявлено крайні типи форми серця - конусоподібна та куляста. У більшості видів тварин визначено філогенетичну стабільність серцевого індексу. Показано, що філогенетичною особливістю внутрішнього рельєфу серця риб, амфібій і рептилій є відсутність сосочкових м'язів, їх функцію виконують м'язові перетинки, а сосочкові м'язи з'являються у тварин із чотирикамерним серцем. Проведено кореляційний аналіз зв'язків між параметрами серця та розмірами тіла різних видів тварин. Виявлено зміни у співвідношенні тканинних компонентів стінки шлуночка тварин різних видів, які вказують на залежність кількості м'язових тканин не тільки від виду тварин і кількості камер серця, а й особливостей способу їх життя.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості гетеротримерних GTP-зв'язуючих білків та обмін фосфатидилінозитидів у разі активації М-холінергічних рецепторів серця. Встановлено, що мускариновий холінергічний агоніст карбахолін за умов перфузії ізольованого серця кроля блокує скоротливу функцію міокарда. Ідентифіковано ділянки G-білків з високою та низькою спорідненістю до зв'язування GTP, визначено їх константи дисоціації для GTP. Продемонстровано активацію карбахоліном зв'язування GTP, стимуляцію ним GTPазної активності сарколеми. Перфузія ізольованого серця карбахоліном індукує фосфатидилінозитидний цикл, що призводить до збільшення утворення вторинного месенджера інозит-1,4,5-трифосфату

  Скачати повний текст