Виявлено асиметрію розподілу дофаміну в стріатумі мозку молодих тварин між півкулями, зокрема, переважаюча кількість дофаміну сконцентрована в правій півкулі. Встановлено, що вміст дофаміну в стріатумі з віком зменшується, одночасно асиметрія його розподілу теж зменшується. Зазначено, що інтервальна гіпоксія (ІНГ) підвищує вміст дофаміну в структурах стріатума, а також зменшує перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) за умов природного старіння й активує антиоксидантні ферменти супероксиддісмутази (СОД) і каталази (КАТ). Визначено, що під впливом ІНГ у здорових людей похилого віку зменшується концентрація катехоламінів (ДОФА) і підвищується концентрація нарадреналіну, одночасно активність СОД і КАТ зростає у разі зменшення малонового діальдегіду (МДА). Розкрито, що у людей з хворобою Паркінсона після використання ІНГ вміст в плазмі крові ДОФА та дофаміну зменшується, а кількість адреналіну та норадреналіну зростає. Встановлено, що під впливом ІНГ у людей з хворобою Паркінсона активність СОД підвищується на фоні зменшення МДА. Виявлено, що активність КАТ зростає тільки у хворих, які приймають L-ДОФА терапію, що свідчить про найбільш ефективне сумісне використання ІНГ і препаратів L-ДОФА.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни активності високопорогових кальцієвих каналів гіпокампу щура під час модулювання умов гіпоксії. Показано, що активність високопорогових кальцієвих каналів нейронів гіпокампу модулюється зниженням напруги кисню зовнішнього середовища за відсутності глюкози у зовнішньому середовищі. Встановлено, що за умов фіксації внутрішньоклітинної концентрації кальцію на нульовому рівні не відбувається адекватна зміна максимальної амплітуди кальцієвого струму. У разі наявності вільного внутрішньоклітинного кальцію відбувається потенціювання кальцієвого струму у випадку зменшення напруги кисню зовнішньоклітинного розчину.

  Скачати повний текст

Підтверджено антигіпоксичні й антиоксидантні властивості спіразидолу на моделях тетрахлорметанового гепатиту та ізадринового міокардиту у щурів, а антиексудативні властивості - на моделі керагенінового набряку у мишей. Зазначено, що на тлі тетрахлорметанового гепатиту спіразидол знижує вміст тіобарбітурової кислоти (ТБК)-реактантів і дієнових кон'югатів (ДК), підвищує рівень відновленого шлутатіону та супероксиддисмутази (СОД), знижує активність ферментів цитолізу (АлАТ і АсАТ), позитивно впливає на показник масового коефіцієнта печінки та подовжує тривалість життя щурів. Висвітлено, що на моделі ізадринового міокардиту введення спіразидолу (внутрішньошлунково у дозі 18,6 мг/кг щодоби протягом 4-х діб) сприяє нормалізації показників ЕКГ, зниженню рівня процесів ПОЛ у міокарді та сироватці крові, збільшенню утилізації енергії макроергічного зв'язку міокардинальними клітинами, що в цілому покращує скоротливу функцію серцевого м'яза.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми впливу нітриту натрію на функціонально-метаболічну активність мітохондрій печінки, серця, мозку та крові, параметри варіабельності серцевого ритму високо- та низькорезистентних до дії гіпоксії щурів за умов попереднього застосування олії амаранту й інтервального гіпоксичного тренування. Встановлено, що нітритна інтоксикація у тварин з різною резистентністю до гіпоксії проявляється різним типом реакцій системи пероксидне окиснення ліпідів - антиоксидантна активність у всіх аналізованих середовищах. У відповідь на дію нітриту натрію у високорезистентних щурів у порівнянні з низькорезистентними виявлено вищий рівень спектральних коливань варіабельності серцевого ритму, пов'язаних із симпатичним модулюючим впливом на кардіоваскулярну систему. У всіх тварин виявлено формування нерегулярного ритму у разі наявності тахікардії. З'ясовано, що попереднє застосування коригуючих засобів у високорезистентних щурів згідно аналізу змін параметрів функціональної активності регуляторних систем організму й вільнорадикального гомеостазу забезпечує високий рівень та ефективність пристосувальних реакцій у всіх досліджуваних органах у порівнянні з введенням нітриту натрію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто механізми зниження та розроблено методи підвищення стійкості до дії гіпоксії в людей похилого віку. Вперше комплексно досліджено вентиляторну та гемодинамічну відповіді на гіпоксію, реакцію на гіпоксичний стрес дифузійної спроможності та рівномірності вентиляції легень, кисневотранспортної функції крові, мікроциркуляції, обміну кисню в тканинах, симпатоадреналової та про-антиоксидантної систем, вегетативної активності в людей похилого віку. Вперше виявлено, що зниження стійкості організму до гіпоксичного стресу під час старіння проявляється зменшенням порога переносимості гіпоксичного навантаження, що супроводжується розвитком більш вираженої артеріальної гіпоксемії, тканинної гіпоксії та нагромадженням лактату. З'ясовано, що основними чинниками, які визначають зниження стійкості до гіпоксії в процесі старіння є зниження ефективності легеневого газообміну внаслідок зменшення дифузійної спроможності та рівномірності вентиляції легень; недостатня вентиляторна та гемодинамічна відповіді на гіпоксію, обумовлені зниженням ефективності хеморефлексу та чутливості синусового вузла серця до вегетативних впливів; недостатня реакція на гіпоксію кисневотранспортної функції крові; зниження ефективності обміну кисню в тканинах внаслідок вікових порушень мікроциркуляції та розвитку дисфункції ендотелію. Вперше встановлено, що у відповідь на гіпоксію у людей похилого віку розвивається надмірна реакція симпатоадреналової системи та порушується про-антиоксидантний баланс організму. Вперше обгрунтовано доцільність застосування інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань і триметилгідразінію пропіонату з метою підвищення стійкості до гіпоксії людей похилого віку. Встановлено позитивний вплив даних засобів на підвищення стійкості до гіпоксичного стресу та фізичний стан даної категорії хворих. Виявлено більш виражений вплив на організм людей похилого віку інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Експериментально визначено зменшення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у крові на тлі зниження активності антиоксидантного захисту, зменшення вмісту нітрит-іонів у гомогенатах мозку за умов сумісної дії хронічної фтористої інтоксикації (ХФІ) та іонізуючого випромінювання в малих дозах. Уперше застосовано та показано ефективність інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ) у разі ХФІ. Виявлено, що сумісний вплив ІГТ та олії амаранту у разі фтористої інтоксикації забезпечує вираженіший протекторний ефект, ніж лише ІГТ. Уперше показано ефективність застосування ІГТ та олії амаранту за сумісної дії ХФІ та ІГТ у малих дозах. Установлено, що застосування ІГТ та олії амаранту за умов бінарної дії ХФІ та малих доз радіації призводить до відновлення функціональних комплексів ультраструктурних компонентів гепатоцитів, які забезпечують підтримання структурного та енергетичного гомеостазу уражених клітин.

  Скачати повний текст

Досліджено стан кисеньзалежного метаболізму на початкових етапах алкогольної інтоксикації у тварин та вплив на ці показники інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ). Виявлено активацію вільнорадикальних пероксидних процесів у тканинах печінки та мозку коротко- та довгосплячих щурів та зниження ТБК-активних продуктів у крові, більш виражене у короткосплячих. Довгосплячі тварини різняться специфікою та потужністю антиоксидантного захисту в досліджуваних тканинах. Визначено у крові короткосплячих щурів активацію супероксиддисмутази, зростання вмісту небілкових SH-груп, на відміну від різкого зниження активності суперокддисмутази та глутатіонпероксидази у довгосплячих. Виявлено вищий рівень індексу антиокисної активності в тканинах печінки та мозку короткосплячих щурів, а також зростання активності каталази у тканинах печінки цієї групи тварин. Установлено, що довгосплячі тварини характеризуються низькою резистентністю до гіпоксії. Показано, що інтервальне гіпоксичне тренування довгосплячих тварин достовірно зменшує тривалість етаноіндукованого сну, підвищує резистентність до гіпоксії, збільшує активність антиоксидантних ферментів (каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази) у крові, гомогентах печінки та мозку. Показано, що інтервальне гіпоксичне тренування компенсує етаноліндуковані пошкодження тканин печінки за рахунок стабілізації мембран і збільшення кількості залучених у кисеньзалежний метаболізм органел - мітоходрій та пероксисом, що забезпечує спряженість оксидазних і оксигеназних процесів та підвищення ефективності утилізації етанолу. З врахуванням вірогідного посилення екскреції амінопохідного метаболіту амідопірину стверджено щодо спроможності ІГТ у алкоголізованих тварин мобілізувати активність ферментів монооксигеназної системи печінки.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості ураження печінки та мозку за хронічної гемічної гіпоксії, спричиненої монооксидом вуглецю та хронічної гіпоксії замкненого простору, та на тлі застосування попередників синтезу оксиду азоту - L-аргініну та глутаргіну і блокаторів - NO-синтаз - N-нітро-L-аргініну, аміногуанідину та фенітоіну. Установлено, що за гіпоксії замкненого простору зростає інтенсивність процесів ліпопероксидації у внутрішніх органах тварин, що супроводжується пригніченням активності антиоксидантної системи, ферментів дихального ланцюга мітохондрій і синтезу оксиду азоту у внутрішніх органах. Хронічна термічна гіпоксія, спричинена отруєнням чадним газом, характеризується подальшим прогресуванням процесів переокиснення мембранних ліпідів, зменшенням активності ферментів антиоксидантної системи й енергозабезпечення мітохондрій у печінці та мозку, що відбувається на тлі зменшення в них вмісту нітрит-аніону. Неселективні блокатори NO-синтаз N-нітро-L-аргінін і фенітоін, меншою мірою селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин сприяють прогресуванню оксидантного стресу та порушенню функціонування мітохондрій за обох типів гіпоксичного ураження, на тлі пригнічення синтезу оксиду азоту. Застосування прекурсорів оксиду азоту L-аргініну та глутаргіну за хронічної гіпоксії замкненого простору та за інтоксикації монооксидом вуглецю супроводжується зменшенням інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення, підвищенням активності антиоксидантної системи, відновленням активності ферментів електротранспортного ланцюга мітохондрій, що відбувається на тлі зростання синтезу оксиду азоту.

  Скачати повний текст

Досліджено питання застосування переривчастої нормобаричної гіпоксії (ПНГ) для прискорення відновлення фізіологічних функцій центральної нервової системи та мозкового кровообігу у дітей, хворих на церебральний параліч. Проаналізовано динаміку змін показників електроенцефалограми у дітей після курсу ПНГ. На підставі проведених інструментально-нейрофізіологічних, клініко-неврологічних досліджень встановлено, що комплексна реабілітація з використанням ПНГ дозволяє досягти вірогідно більш вираженого позитивного ефекту у порівнянні з загальноприйнятою технологію лікування ДЦП. Вперше впроваджено в практику українських закладів дитячої неврології використання ПНГ з метою стимуляції процесів регенерації ЦНС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості процесу розвитку стану пізньої кардіопротекції, індукованого впливом гострої гіпоксичної гіпоксії та гострої гіпертермії, та визначено можливі механізмів даних видів прекондиціювання. Розроблено нові режими гострого гіпоксичного та гострого гіпертермічного впливів, які індукують ефект пізнього прекондиціювання міокарда й описано зміни кардіодинамічних, біохімічних і морфологічних характеристик міокарда щурів за умов запропонованих моделей відстроченого прекондиціювання. Виявлено різницю між рівнями експресії iNOS у міокарді молодих s зрілих щурів (у молодих тварин цей показник вдвічі вищий, ніж у зрілих) та між такими рівнями у різних шлуночках серця (у правому шлуночку молодих і зрілих тварин цей рівень вищий, ніж у лівому, на 80 % та на 20 %). Виявлено протилежну спрямованість змін рівнів експресії iNOS у міокарді молодих і зрілих щурів після гострої гіпоксичної гіпоксії - зростання у перших і зниження у других. Показано зв'язок рівнів експресії iNOS у міокарді зі ступенем кардіопротекції за ішемії-реперфузії ізольованого серця. Обгрунтовано необхідність поділу загальної вікової групи дорослих щурів на групи "дорослих молодих" і "дорослих зрілих", які мають істотні відмінності у фізіологічних характеристиках (зокрема, різну реактивність міокарда).

  Скачати повний текст

Досліджено зміни концентрації вільного кальцію у сенсорних нейронах щура у разі зниження парціального тиску кисню у позаклітинному середовищі без глюкози у нормі та у разі діабету. Уперше показано, що гіпоксія викликає відносно більший ефект у нейронах С типу (неоцицептивні), ніж у нейронах типу А (пропріоцептивні). За цього збільшення концентрації кальцію є більш значними у центрі клітини у порівнянні з периферією в обох типах клітин. На підставі результатів експериментів показано, що гіпоксичний ефект у досліджених нейронах проявляється за присутності кальцію у позаклітинному середовищі та за його відсутності.функції мітохондрій та ЕР.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено математичне, алгоритмічне та програмне забезпечення для комп'ютерного аналізу процесу розвитку гіпоксії у разі інфекційних захворювань та ішемічної хвороби серця (ІХС). Створено математичні моделі взаємозв'язку імунної системи й системи дихання та кровообігу в цілісному організмі. Для імітування перебігу інфекційного захворювання використано найпростішу модель імунної відповіді, розроблену академіком Г.І.Марчуком і його учнями. Розвиток в організмі інфекційного захворювання розглянуто як один з видів збурення, що діє на систему кровообігу. Розв'язано задачу оптимального керування динамічною системою, що описується комплексом математичних моделей імунної відповіді та функціональної системи дихання (ФСД) у разі інфекційного ураження організму. Створено алгоритм розподілу об'ємної швидкості системного кровотоку серед органів і тканин у разі інфекційного захворювання. Науково обгрунтовано математичну модель розвитку гіпоксії у разі ІХС, що базується на математичній моделі ФСД. Наведено модель розвитку гіпоксії у разі ІХС, викликаної ураженням судинної системи серця. Розроблено методи комп'ютерного аналізу процесу розвитку гіпоксії у разі ІХС за умов ураження підвідної артерії, артерій правого та лівого серця й обвідних капілярів коронарного русла. На імітаційній моделі визначено роль гіпертрофії лівого шлуночка серцевого м'яза як адаптивного механізму до гіпоксії.

  Скачати повний текст

Встановлено високу залежність стану функціональної системи дихання (ФСД), кисневих режимів організму (КРО) - швидкості поетапної доставки кисню до тканин, парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі, напруги його в артеріальній, змішаній венозній крові, максимального споживання кисню (МСК) тканинами організму у спортсменів високої кваліфікації, їх загальної та спеціальної працездатності - від тривалості різних етапів спортивної підготовки, парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі, режимів гіпоксичного тренування. Відзначено перевагу використання інтервального гіпоксичного тренування в підготовці спортсменів високої кваліфікації, за якого гіпоксична гіпоксія та гіпоксія навантаження діють на організм спортсмена в різний час (ІГТ проводиться в спокої, поза плановим спортивним тренуванням, не заважаючи його проведенню). Це відрізняє ІГТ від спортивної підготовки за умов гір, де на організм спортсменів одночасно та постійно діє гіпоксія двох типів - гіпоксія навантаження та гіпоксична гіпоксія, тобто може проявитися адитивна деструктивна дія обох типів гіпоксії. Висока ефктивність інтервального гіпоксичного тренування в покращанні стану всіх ланок ФСД у спортсменів обумовлена чергуванням гіпоксичних впливів і нормоксичних інтервалів між ними, а напруга кисню в артеріальній крові та тканинах збільшується до нормоксичних значень.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено особливості зовнішнього дихання, морфофункціональний стан мітохондріального апарату та гематопаренхіматозного бар'єру, про- й антиоксидантного балансу м'яких тканин пародонта у випадку гострого іммобілізаційного стресу. Вивчено механізми захисту тканин пародонта за допомогою інтервального гіпоксичного тренування (ІГТ). Доведено, що дія на організм ІГТ сприяє формуванню киснезалежних механізмів його адаптації до гострого стресового навантаження, значному підвищенню резистентності на дію надзвичайного подразника. ІГТ стимулює власні ендогенні механізми неспецифічної резистентності, зокрема системи антиоксидантного захисту у біологічних тканинах організму. Зазначено, що нормалізація про- й антиоксидантного балансу після ІГТ суттєво покращує морфофункціональний стан м'яких тканин пародонта у випадку іммобілізаційного стресу, усуває прояви набряку та покращує ультраструктуру мітохондріального апарату клітин, що покращує енергетичний метаболізм і сприяє суттєвому зменшенню/усуненню негативних наслідків стрес-реакції, принаймні, на рівні м'яких тканин пародонта.

  Скачати повний текст

Зафіксовано вірогідне збільшення чисельності інтерміофібрилярної популяції мітохондрій (ІМФМХ), паралельно з субсарколемальною популяцією (ССМХ), а також збільшення лінійних розмірів мітохондрій і суми поверхонь ССМХ та ІМФМХ в одиниці об'єму волокна зі збереженням структурної цілісності мітохондрій за умов адаптації м'язової тканини до поєднаної дії ГН і переривчастої гіпоксії.поєднана дія ГН і переривчастої гіпоксичної гіпоксії створює передумови для гальмування процесів перекисного окиснення ліпідів у м'язовій тканині за гострих гіпоксичних впливів внаслідок значного збільшення потужності ферментативної ланки антиоксидантної системи захисту (зростання активності супероксиддисмутази та каталази). Установлено, що формування адаптивних реакцій організму та м'язової тканини відбувається більш ефективно у випадку, коли ІГТ застосовується в останні 2 тижні 4-тижневого курсу фізичного тренування щурів з розвитком ГН субкомпенсованого ступеня.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості реагування прооксидантних процесів, антиоксидантної системи організму, структури та функції наднирникових залоз на дію тривалої переривчастої (інтервальної) гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку та статі. З'ясовано характер змін показників про- й антиоксидантної системи на організмовому (плазми крові) й органному (надниркових залоз) рівнях внаслідок тривалої дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії залежно від тривалості фотоперіоду, віку та статі щурів. На підставі результатів дослідження виявлено вікові та статеві відмінності реагування на гіпобаричну гіпоксію за різної тривалості фотоперіоду. З використанням даних щодо вмісту глюкокортикоїдів у сироватці крові та гістологічної характеристики наднирникових залоз за дії переривчастої гіпобаричної гіпоксії на тлі зміненого фотоперіоду зроблено висновок щодо участі у реагуванні на неї та залежність від функціонального стану шишковидної залози, віку та статі.

  Скачати повний текст