Досліджено особливості функціонування тирозинових протеїнфосфатаз (ТПФ-аз) у плазматичних мембранах, цитозолі спленоцитів та тимоцитів щурів через 12 годин після тотального рентгенівського опромінення у дозах 1,25; 0,5; 0,75 та 1,0 Гр. Виявлено найбільше зростання активності ТПФ-аз за умов впливу іонізуючої радіації у дозі 0,5 Гр, а для цитозольних ТПФ-аз спленоцитів - 0,25 Гр. Вивчено кінетичні властивості ізольованої ТПФ-ази CD 45. З'ясовано, що цей фермент більш споріднений з фосфатирозином, ніж з паранітрофеніфосфатом. Визначено, що опромінення тварин у дозі 0,5 Гр спричинює зниження спорідненості ферменту до фосфотирозину та зменшення максимальної швидкості фосфатазної реакції. Показано однонаправлені зміни активності тирозинових протеїнкіназ, ТПФ-аз та вмісту циклічних нуклеотидів у клітинах селезінки та тимусу щурів на тлі введення різних речовин за умов опромінення у низьких дозах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фактор переносу імунної реактивності (ФП) - біологічно активної субстанції, що бере участь у регуляції імунної відповіді за умов радіаційного впливу. Вперше встановлено здатність досліджуваних препаратів послаблювати променеве ураження у процесі тотального опромінення в експерименті. Підкреслено, що даний ефект ФП полягає у його здатності стимулювати відновлювальні процеси в опроміненому організмі завдяки наявності комплексу гомо- та імунорегулюючих властивостей. Наведено фізико-хімічну характеристику очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Застосування препаратів ФП у модельних системах радіаційного індукованого імунодефіцитного стану (гіпотиреоз та вторинний імунодефіцит) сприяло відновленню імунної реактивності опромінених тварин. Доведено, що препарати стимулювали антистафілококову резистентність опромінених тварин з експериментальною стафілококовою інфекцією. Розглянуто можливі механізми радіомодифікуючої дії ФП. На підставі одержаних даних стосовно впливу ФП на імунокомпетентні клітини опроміненого організму було висунуто припущення щодо механізму дії ФП за умов опромінення, який полягає в активації імунокомпетентних клітин та продукції ними цитокінів, а також відновленні їх рецепторних структур.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено роль протеолітичних ферментів та їх інгібіторів, антиоксидантних ферментів та рівня ендогенної інтоксикації у розвитку пошкоджень за дії іонізуючого випромінювання. Експериментально обгрунтовано патогенетичні підходи до їх немедикаментозної корекції. Проаналізовано результати експериментів, виконаних на білих щурах. Виявлено, що за дії іонізуючого випромінювання у тварин відбувається дисбаланс у системі протеолітичних ферментів та їх інгібіторів, зростання активності антиоксидантних ферментів та підвищення рівня ендогенної інтоксикації у сироватці крові, бронхоальвеолярному змиві, тканинах тонких кишок і мозку. Превентивна дія електромагнітного випромінення надвисокої частоти призводить до зниження трипсиноподібної активності й ендогенної інтоксикації, підвищення рівня альфа-1-інгібітора протеїназ.

  Скачати повний текст

Досліджено стан стрес-реалізуючих процесів у гіпофізі, гіпоталамусі, наднирниках, плазмі крові самців і самок щурів за умов хронічного стресу в післястресовий період, визначено вплив депривації сну на дані процесу у щурів, одержаних від опромінених попередників. Встановлено, що за умов фізіологічного онтогенезу інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантної системи, вміст адреналіну, норадреналіну, кортикостерону, альдостерону та активність ацетилхолінестерази в нейроендокринних структурах і плазмі крові піддослідних щурів мають свої характерні особливості на кожному з його етапів. Доведено, що в нейроендокринних структурах і плазмі крові тварин I покоління, одержаного від опромінених щурів, вміст малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів і катехоламінів на всіх етапах онтогенезу вищий за рівень одновікового контролю, тоді як активність супероксиддисмутази, каталази, ацетилхолінестерази переважає його тільки протягом перших двох тижнів життя, а потім достовірно знижується. Обгрунтовано вплив депривації сну в статевозрілих щурів, одержаних від опромінених попередників, на швидке виснаження стану стрес-реалізуючих систем, відновлення якого до рівня інтактних тварин не відбувалося до кінця експерименту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кадмію, кобальту та радіаційного опромінення на організм білих щурів за умов їх перорального введення. Встановлено, що основним механізмом розвитку патологічного стану є активація вільнорадикальних процесів, яка призводить до оксидативного стресу в організмі, що викликає поглиблення ендогенної інтоксикації, зміни проникності еритроцитарних мембран (підвищення еритроцитарного індексу та вмісту метгемоглобіну) та цитоліз плазматичних мембран гепатоцитів (підвищення активності амінотрансфераз в сироватці крові та печінці тварин) після ураження. Виявлено зниження активності ферментативної ланки антиоксидантної системи, підвищення активності гуморальної ланки імунітету (збільшення вмісту циркулюючих імунних комплексів та зниження фагоцитарної здатності лейкоцитів. Встановлено ефективний вплив на метаболічні порушення в організмі уражених тварин антиоксидантів тіотриазоліну, ентеросорбенту фібросилу та імуномодулятора тималіну. Вперше досліджено ефективність застосування за даної патології субстанцій з конюшини лучної та доведено доцільність її використання за умов радіаційно-хімічної інтоксикації.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової (ГГНС) і симпато-адреналової (САС) систем за дії малих доз іонізуючої радіації.

  Скачати повний текст