Скачати повний текст

Показано, що опромінення мух на стадії яйця спричиняє підвищення рівня смертності молодих дорослих комах (імаго), а опромінення на імагінальній стадії прискорює темп старіння. При опроміненні імаго виявлено короткочасну фізіологічну стимуляцію з подальшим погіршенням (підвищенням) біологічного віку та смертності комах. Опромінення на стадії яйця у малій дозі призвело до ультраструктурних змін клітин мозку імаго, які свідчать про функціональне напруження внутрішньоклітинних систем, а опромінення у великій дозі призвело до виражених деструктивних змін, що нагадують віковові. Показано зниження з віком чутливості мух до опромінення. Виявлено статеві відмінності реакції комах на стрес, зокрема, самці демонструють нижчу резистентність до стресу, але кращу спроможність прояву гормезисних ефектів. Доведено, що більший радіопротекторний ефект спричинює застосування теплового шоку перед опроміненням, ніж після нього. З'ясовано, що хімічні препарати, зокрема, нітрат алюмінію та ауринтрикарбонова кислота у дозах, що не чинять негативного впливу на фізіологічні параметри неопромінених комах, можуть спричинити токсичні ефекти.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За допомогою синекологічних показників проаналізовано формування фауни Culicidae за часи існування водосховища. Встановлено фенологію 18 видів кровосисних комарів, а також розроблено схему щодо преімагінальних фаз, у якій показано зміни, що відбулися за останні 20 років. Встановлено екологічні особливості личинок району дослідження, а також відмічено вплив pH і вмісту розчинного у воді кисню на щільність личинок двох масових видів роду Aedes. Проаналізовано зміни 8 морфологічних ознак личинок IV стадії розвитку 7 видів Culicidae, який свідчить про відсутність дії стабілізуючого добору та нестабільність умов їх існування. Запропоновано використання коефіцієнта спеціалізації живлення з метою визначення стану водойм, а також змін фауни і фенології, морфології щодо прогнозування епідеміологічної ситуації регіонів з посиленим антропогенним навантаженням. Наведено схеми біогеоценотичних зв'язків кровосисних комарів.

  Скачати повний текст

Подано екологічну характеристику 43-х видів Simuliidae із 12-ти родів, зареєстрованих на території дослідження. Серед них 10 видів із восьми родів вперше відзначено для Волинського Полісся, з яких два - вперше для Європейського Полісся. Охарактеризовано біотопічний розподіл водних фаз, на підставі якого виділено еври- та стенотопні види. Проаналізовано залежність між поширенням і чисельністю особин, їх угруповань та абіотичними (вміст розчиненого у воді кисню, швидкість течії, температура), біотичними (спектри живлення личинок, вплив паразитів, комах-хижаків і риб на динаміку чисельності), антропогенними (особливості впливу забруднення на формування видового складу та рівень патологічних змін у морфології) чинниками. На підставі аналізу одержаних даних узагальнено роль угруповань преімагінальних фаз розвитку мошок у гідробіоценозах. Наведено таблиці для визначення преімагінальних фаз розвитку видів родини Simuliidae.

  Скачати повний текст

Досліджено масові види зоофільних мух та їх природних ворогів - ентомофагів у державних, фермерських та приватних господарствах. Одержано нові дані про видовий склад, визначено масові види та особливості екології зоофільних та синантропних мух. Розглянуто особливості біології та створено лабораторні лінії кімнатної мухи та блискучої гнійниці, а також видовий склад хижих жуків - ентомофагів з родин Staphylinidae, Husteridae, Carabidae. За лабораторних умов проведено спостереження особливостей біології та харчової активності 11 хижих жуків. Встановлено вплив на чисельність популяції зоофільних мух, які мешкають у господарствах з різною формою власності, та їх ентомофагів з родини Staphylinidae, а також тотальних обробок інсектицидами та екологічно безпечного методу з використанням принадних екранів. На основі синтетичного та рослинного інсектицидів створено високоефективну екологічно безпечну принаду ПіН.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Ревізовано таксономічний склад палеарктичної фауни, яка нараховує 965 видів 151-го роду з родин Platystomatidae, Ctenostylidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Описано 65 нових видів 13-ти раніше невідомих родів, синонімізовано 37 видових і 17 родових назв. На підставі детального вивчення морфологічних особливостей виявлено нові діагностичні ознаки та удосконалено класифікацію тефритоїдного комплексу родин з використанням філогенетичного аналізу. Обгрунтовано гіпотези про монофілію надродових угруповань у родинах Platystomatidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Ctenostylidae знову включено до складу комплексу як окрему родину. Об'єднано Tachiniscidae і Tephritidae. Встановлено нові підродину Blepharoneurinae, триби Phascini, Epacrocerini, Noeetini і підтриби Hexachaetina, Notommatina, Paraterelliina, Nitrariomyiina, Acidoxanthina та Plioreoceptina. Проаналізовано географічне поширення надродових таксонів. Висвітлено їх господарське значення. Розроблено нові таблиці для визначення родів з Палеарктики. Укладено ревізовані каталоги палеарктичних Platystomatidae і Tephritidae, а також Ctenostylidae і Pyrgotidae світової фауни.

  Скачати повний текст

Вперше проведено спеціальне фауністичне та біотаксонімічне дослідження родини Ulididae Палеарктики, основні положення якого викладено в 9 наукових публікаціях. У складі палеарктичної фауни встановлено 209 видів з 17 родів. Детальне вивчення морфологічних особливостей дозволило виявити нові діагностичні ознаки та застосувати їх з метою вдосконалення класифікації стрічкокрилок. Запропоновано поділ родини на триби: 2 з них, Seiopterini та Myennidini, описано автором, для 5 інших встановлено новий статус і переглянуто межі. Здійснено таксонімічну ревізію найважливіших родів і груп видів улідіїд Палеарктики. Визначено, що 3 родові та 6 видових назв є молодшими синонімами. Описано 8 нових видів і новий підрід. Встановлено 7 нових комбінацій, одну назву відновлено з синонімів та запропоновано замінні назви для двох омонімів. Відзначено, що назва Ulididae - старша валідна назва родини, яку потрібно використовувати замість Otitidae. Проаналізовано географічне поширення стрічкокрилок. Детально висвітлено практичне і господарське значення групи. Розроблено з залученням нових даних таблиці для визначення підродин, триб, усіх родів і видів стрічкокрилок Палеарктики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив ювенільного гормону на ступінь політенії гігантських хромосом Drosophila melanogaster, пуфову активність політенних хромосом, прояв деяких кількісних ознак та зміну біоелектричних властивостей клітинних ядер слинних залоз. На підставі одержаних результатів уточнено сучасні наукові уявлення щодо механізмів регуляції окремих стадій онтогенезу комах. Вперше на політенних хромосомах слинних залоз Drosophila melanogaster у дослідах in vitro виявлено ряд пуфів, які специфічно реагують на аналог ювенільного гормону - метопрен, що збігається з впливом гормону in vivo. Вперше встановлено вплив метопрену на ендоредуплікацію політенних хромосом і прояв кількісних ознак дрозофіли. Виявлено стимулюючий ефект даного гормону на показник ступеня політенії хромосом, маси тіла імаго та теплостійкість дрозофіли. Показано залежність даних ефектів від генотипу мух і концентрації гормону у поживному середовищі. З'ясовано, що за умов регуляції диференційної активності генів ювенільний гормон також впливає на ступінь помноження геному, регулюючи функцію ендоредуплікації політенних хромосом. Вперше одержано дані про вплив метопрену на біоелектричні властивості клітинних ядер дрозофіли in vitro. Показано, що дія ювенільного гормону на пуфінг та ендоредуплікацію політенних хромосом відбувається за низьких значень електрокінетичного потенціалу клітинних ядер.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гормональної регуляції структури та функцій політенних хромосом за індивідуального розвитку ліній і гібридів Drosophila melanogaster Meig. Показано, що за умов розвитку личинок у середовищі, яке містить аналог екдистерону, відбувається зниження показника ступеня політенізації гігантських хромосом, а ефект дії екдистерону залежить від генотипу. Виявлено генетичні відмінності показника електронегативності клітинних ядер у ранньому онтогенезі у інбредних і гібридних особин дрозофіли. В експериментах in vivo показано роль біоелектричних властивостей клітинних ядер у механізмі індукції екдизоном змін генної активності в онтогенезі дрозофіли. Показано зв'язок структури та генетичних функцій політенних хромосом з біоелектричними властивостями клітинних ядер слинних залоз ліній і гібридів.

  Скачати повний текст