Досліджено динамічні тенденції орнітокомплексів Сколівських Бескидів (Українські Карпати) під впливом антропогенних змін у їх біогеоценотичному покриві. Проаналізовано особливості антропогенної трансформації первинних та формування вторинних орнітокомплексів регіону. Зроблено оцінку структурних та функціональних змін орнітокомпонента екосистем Сколівських Бескидів внаслідок впливу діяльності людини. Висвітлено основні риси та закономірності процесу формування орнітофауни початкових стадій створення урбосистем. Значну увагу приділено адаптації птахів трофічного, гніздового, поведінкового характеру до змінених умов існування. Встановлено основні фактори антропогенної елімінації птахів у регіоні. З метою збереження біотичної різноманітності запропоновано здійснити комплекссозологічно зорієнтованих природоохоронних заходів, зокрема, відтворення чисельності популяцій денних хижих сов та глухаря, а також інших рідкісних видів птахів.

  Скачати повний текст

Визначено видовий і кількісний склад орнітонаселення в Ужгороді протягом року та в окремих низинних і гірських населених пунктах у гніздовий період. Встановлено розподіл птахів за типом фауни, ландшафтною належністю, способом живлення та гніздування. Детально вивчено та проаналізовано орнітофауну Ужгорода у сезонному аспекті. Вперше досліджено вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики орнітоугруповання. Відзначено, що видова структура угруповань птахів в урболандшафтах має певні особливості: за низького видового багатства спостерігається висока щільність населення. На відміну від угруповань птахів природних екосистем, тут завжди присутні масові види. Зі зростанням урбанізованості середовища існування виразніше спостерігається явище супердомінування одиничних масових видів, чисельність яких в угрупованні складає понад 70 % - 90 % посезонно від загальної чисельності птахів. Особливості просторової структури орнітоугруповань урболандшафту полягають у появі специфічної групи птахів, які гніздяться на будівлях; деякі кроногніздні (воронові) змінюють висоту розташування гнізда у бік її збільшення. З підвищенням ступеня урбанізованості середовища знижується динаміка структурних змін орнітонаселення протягом року - орнітоугруповання стають більш статичними. Домінуючу роль у функціонуванні угруповань птахів міста відіграють окремі види супердомінанти, участь решти незначна. З'ясовано, що популяції птахів, які володіють схожими топічними чи трофічними функціями і мають ніші однакового розміру за одним з функціональних рівнів, утворюють певні групи, які можна розглядати як окремі функціональні одиниці, властиві лише урбанізованим ландшафтам.

  Скачати повний текст

Показано, що зимівлі на внутрішніх водоймах України є закономірним поширеним явищем, загальна чисельність континентальних зимових угруповань може складати близько 25 % від усіх урахованих на території України птахів вказаної групи. Виявлено статево-вікову та просторову структуру популяцій в окремих зимових угрупованнях. Проаналізовано ступінь впливу комплексу екологічних факторів на процеси формування та розвитку внутрішніх зимівель. Визначено, що для континентальних зимових угруповань характерною є менша чисельність окремого скупчення та більша дисперсність розподілу у порівнянні з традиційними місцями зимівель. Відзначено залежність динаміки чисельності від соціально-економічних факторів. Досліджено, що зимівлі птахів на внутрішніх водоймах є ключовим етапом у процесі розширення гніздового ареалу та синурбізації окремих видів.

  Скачати повний текст

Вперше складено повний список птахів фауни України, що нараховує 414 видів, 355 з яких є кочовими або перелітними, та встановлено їх сучасний статус. Методично розроблено два підходи щодо аналізу великого фактичного матеріалу термінів прильоту понад 18 модельних видів птахів: аналіз багаторічних спостережень (часовий підхід) та аналіз спостережень на території всієї України (просторовий підхід). Запропоновано нову концепцію ареалу мігруючих тварин, суть якої полягає в тому, що ареал мігруючих тварин становить єдиний простір (територію), до якого включено гніздові та зимові території, а також міграційні шляхи, на підставі того, що птахи на всіх цих територіях завжди включаються у трофічні мережі екосистем. Проаналізовано приліт весною та відліт восени деяких видів птахів на території України. Доведено, що особини, які першими мігрують весною, та останніми восени, вказують на екологічні русла перельоту свого виду (популяції). Зазначено, що мігруючі особини раніше з'являються весною та довше затримуються восени на екологічно вигідних територіях. На підставі результатів аналізу багаторічних рядів, загальною сумою понад 13 тисяч дат, і спостережень прильоту 18 видів птахів у 91 пункти Східної Європи обгрунтовано та сформульовано правило варіювання термінів міграції птахів, яке полягає в тому, що варіація термінів прильоту та відльоту (навіть в межах одного виду) птахів змінюється залежно від широти: чим більша широта, тим менша варіація. На підставі сформульованого правила вперше запропоновано гіпотезу зміни балансу впливу екзогенних та ендогенних факторів на формування міграційного стану птахів і контроль їх міграції. Перед міграцією та на її початку переважає вплив зовнішніх (екологічних) факторів, а в ході міграції починають домінувати внутрішні (біологічні) фактори. Вперше представлено карти ареалів 61 виду птахів, що екологічно пов'язані з водно-болотними угіддями.

  Скачати повний текст

Досліджено видову різноманітність та чисельність популяцій водно-болотяних (ВБ) і навколоводних (НКВ) птахів, строки їх міграцій, гніздову біологію та трофічні особливості. Проаналізовано внутрішньовидові та міжвидові відносини птахів, їх вплив на видову різноманітність. Наведено оцінку кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях за індексом Шеннона. Вивчено біотопічний розподіл ВБ і НКВ птахів, встановлено ступінь схожості за видовою різноманітністю орнітофауни різних типів штучних гідроекосистем за індексом Серенсона. Досліджено вплив абіотичних, біотичних та антропічних факторів на орнітофауну, а також її зворотній вплив на функціональний стан штучних гідроекосистем. Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони ВБ та НКВ птахів у штучно створених гідроекосистемах досліджуваного регіону.

  Скачати повний текст

На прикладі водопою, розташованого в грабовій діброві Канівського природного заповідника, встановлено, що з 74-х видів птахів (Горобцеподібні (Passeriformes), Дятлеподібні (Piciformes), Голубоподібні (Columbiformes), Сиворакшеподібні (Coraciformes), Соколоподібні (Falconiformes) та Совоподібні (Strigiformes)), що гніздяться в ній та садибі заповідника, на місцях водопою відзначено 46. Це переважно представники рядів Горобцеподібні та Голубоподібні, які гніздяться на території грабової діброви. Виявлено, що даним видам птахів властиві три піки добової активності прильоту на місця водопою - ранковий, денний та вечірній. Встановлено, що самиці птахів відвідують місця водопою переважно під час висиджування кладки та вигодовування пташенят. В період побудови гнізда та відкладання яєць самиці рідко з'являються на водопої. Виявлено, що терміни появи пташенят на місцях водопою в 1996 - 2005 рр. стали більш ранніми, у порівнянні з 1978 - 1983 рр., що може бути результатом кліматичних змін довкілля. Розроблено нову методику дослідження дат переходу пташенят до самостійного життя.

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування системи консортивних зв'язків птахів у індивідуальних консорціях чотирьох деревних порід дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої, клена польового. Виявлено видовий склад угруповань птахів-консортів деревних порід у липово-ясеневих дібровах Присамар'я, рівень їх добової активності та мінливості цих параметрів. У складі індивідуальних консорцій деревних порід на протязі року зафіксовано 40 видів птахів і 11 видів взаємодій птахів з ядрами консорцій. Визначено, що зазначені зв'язки належать головним чином до топічних та трофічних; форичні зв'язки мають у птахів помітну сезонну динаміку, а фабричні є опосередкованими і нечисленними. Виявлено, що зі зміною вікового стану ядра консорції від віргінільного до зрілого та старого генеративного інтенсивність зв'язків збільшується у 5 - 20 разів залежно від породи та вікового стану, а також збільшується видовий склад птахів-консортів з 1 - 2 до 27 видів. Установлено, що стабілізація системи консортивних зв'язків птахів з автотрофом у дуба звичайного, ясена звичайного, липи серцелистої відбувається у віковому стані g1, а в клена польового - у віковому стані v. Визначено особливості міжсезонної динаміки видового складу, рівня активності та просторового розподілу птахів-консортів у індивідуальних консорціях деревних порід. Консорція дуба звичайного відзначається найбільш різноманітними функціональними групами птахів. Функціональний склад птахів у консорціях характеризується переважанням дріміофілів та значними коливаннями співвідношення річних і сезонних видів. Переважаючою серед трофоморф є група зоофагів. Досліджено процеси трансформації системи консортивних зв'язків птахів у біогеоценозах з антропогенними навантаженнями.

  Скачати повний текст

Вперше на території північного Лівобережжя України проведено порівняння орнітоценозів територій різного рівня трансформації у такому ряду: слабо змінені (широколистяні і сосново-листяні ліси) - сильно змінені (лісосмуги, дачі) - урбанізовані (житлові квартали міст). Визначено видовий склад орнітонаселення, розподіл птахів за трофічним і топічним показниками та за типом фауни. За умов зростання антропогенного пресу досліджено зменшення числа гніздових видів і збільшення загальної щільності та біомаси птахів за рахунок небагатьох синантропних видів. Детально вивчено і проаналізовано у сезонному та багаторічному аспектах особливості орнітофауни середніх міст досліджуваного регіону на прикладі м.Ніжина.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру гніздового населення птахів природних біогеоценозів північного Сходу України - лісових, гідрофільних і відкритих трав'янистих угруповань. Для характеристики гніздового населення угруповань використано експоненту індексу видового різноманіття Шенона - Вівера (Н'), індекс полідомінантності Симпсона (D'), індекс вирівнюваності Алатало (G'). Визначено найбільш сталі й уразливі угруповання, описано топоморфічний склад та особливості розподілу трофломорф у населенні птахів природних біогеоценозів. Встановлено фауногенетичну структуру типових біогеоценозів. Проаналізовано динаміку видового складу фауни та причини, які її зумовлюють. Висвітлено склад індикаційних орнітофауністичних ядер у населенні гніздових птахів і надано оцінку вразливості орнітоугруповань. Проаналізовано авіфауністичну репрезентативність чинної системи природних резерватів.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне екологічне дослідження різноманіття орнітофауни, а також денної та нічної міграції птахів у межах цілісних ареалів за допомогою радіолокаційної техніки на підставі даних про гніздування та міграцію птахів Чорноморського та Середземноморського басейнів, де проходять найбільш потужні міграційні шляхи птахів. За результатами дослідження створено моделі екологічних параметрів нічної (переважно часових параметрів) і денної міграції птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху на підставі багатофакторного аналізу. За допомогою радіолокаційної техніки та доступних в Інтернеті даних, одержаних супутникових систем, уточнено вплив кліматичних і погодних факторів на денну міграцію птахів Чорноморсько-Середземноморського пролітного шляху та створено прогностичну модель інтенсивності міграції для використання в системі безпеки авіаційних польотів. Обгрунтовано та доведено доцільність проведення оцінювання та моделювання динаміки чисельності й інших екологічних параметрів міграції птахів з використанням радіотелеметрії, візуальних спостережень, радіолокаційної техніки та застосуванням прикладних комп'ютерних програм, а також моделювання трендів популяцій птахів. Проведено порівняльний аналіз трендів популяцій мігруючих і гніздових птахів і встановлено закономірності динаміки чисельності у межах їх цілісних ареалів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням комплексного вивчення просторово-часових особливостей структури та формування видового складу і населення птахів середнього міста (на прикладі Чернівців) за основними еколого-фауністичними показниками. Розроблено класифікаційну структуру міських екосистем, на основі якої виділено орнітокомплекси. Встановлено, що видовий склад птахів Чернівців не є пропорційно зменшеною копією регіональної авіфауни, а місто виконує роль своєрідного активного фільтра. Досліджено біотопічний розподіл орнітоелементів, з'ясовано ступені синантропізації орнітофауни та значимість видів. Проаналізовано якісний і кількісний склад орнітокомплексів, їх просторово-часову динаміку та шляхи формування.

  Скачати повний текст