Визначено терміни культивування, необхідні ооцит-кумулюсним комплексам свиноматок для дозрівання поза організмом до різних стадій мейозу. Встановлено особливості мейотичного дозрівання гамет свиноматок у культуральному середовищі, поповненому клітинами гранульози. Виявлено залежність кількості та якості ооцитів свиноматок від способу отримання їх з яєчників забитих тварин.

  Скачати повний текст

Створено технології типування свиней за геном гормону росту і ріанодин-рецепторним геном та охарактеризовано вітчизняні породи свиней за цими локусами. Встановлено зв'язок генотипів RYR1-гена з життєздатністю поросят раннього віку. Досліджено мікросателітні локуси ДНК свиней полтавської м'ясної та миргородської порід. Модифіковано метод виділення ДНК з м'язової тканини свиней. Оцінено генетичну диференціацію полтавської м'ясної породи та порід-засновників, ступінь внеску кожної з них у формування її генетичної структури з застосуванням імуногенетичних маркерів і статистико-математичних моделей. Розглянуто мікроеволюційні процеси в генофондному стаді миргородської породи свиней. Проведено зіставлення генетичної інформативності систем мікросателітних маркерів із традиційними імуногенетичними.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив умов надшвидкого заморожування ембріонів великої рогатої худоби на їх морфофункціональні властивості, життєздатність та приживлення у реципієнтів. Встановлено, що вітрифікаційне середовище з вмістом у ньому 25 % гліцерину, 40 % сахарози та 35 % культурального середовища з 20 % фетальною сироваткою забезпечує 77,2 % життєздатності деконсервованих ембріонів та 47 % їх приживання у реципієнтів. Виявлено, що оптимальними стадіями розвитку ембріонів для заморожування надшвидким методом є компактні морули, ранні й експандовані бластоцисти. Розроблено й експериментально перевірено ефективний спосіб підвищення якості деконсервованих ембріонів, заморожених надшвидким методом. Встановлено, що короткотривале культивування ембріонів після розморожування у середовищі для культивування з фосфоліпідним комплексом сприяє відновленню фізіологічних властивостей ембріонів і підвищує успішність їх приживлення після трансплантації на 13,6 %. Створено вітрифікаційне середовище з композиційними кріопротекторами поліфункціональної дії, вплив яких проявляється у забезпеченні нативних властивостей цитоплазматичних мембран у процесі дегідратації клітин. Виявлено, що додавання до складу середовища мембраностабілізувальних речовин, зокрема холін - хлориду у концентрації 0,3 % та препарату "Філомек" у концентрації 0,2 % підвищує стійкість ембріонів до надшвидкого охолодження, забезпечує понад 90 % їх збереження після деконсервування та приживлення у реципієнтів на рівні 55 - 60 %. Встановлено, що введення в організм корів-донорів під час гормональної обробки вітаміну E та комплексу фосфоліпідів підвищує активність ферментів антиоксидантної системи, сприяє нормалізації обмінних процесів у репродуктивних органах тварин, забезпечує 72,3 % виходу повноцінних ембріонів, підвищує їх життєздатність після деконсервування до 91,2 % і приживлення у реципієнтів на рівні 54,8 %.

  Скачати повний текст

Визначено осмотичний склад і геометричні характеристики ооцитів та яйцеклітин свині, варіацію цих параметрів, характер розподілу, проникність цитоплазматичних мембран до води, енергію активації транспорту води. Показано характер осмотичної реакції ооцитів свині у розчинах кріопротекторів і визначено коефіцієнти проникності цитоплазматичних мембран до гліцерину та детілсульфоксиду. Проведено аналіз дегідратації в процесі заморожування. Зроблено висновок щодо неможливості осмотичних параметрів бути причиною їх підвищеної чутливості до дії низьких температур. Запропоновано використання безеквілібраційного методу вітрифікації для заморожування ооцитів свині.

  Скачати повний текст

Викладено теоретичний і практичний матеріал щодо акліматизації лані європейської у заповіднику "Асканія-Нова". Вивчено вагові та лінійні показники росту лані асканійської популяції, розвитку її внутрішніх органів за різними віковими періодами, строки та характер проявлення властивих їй природних біоритмів (росту та розвитку рогів, линяння хутряних покривів, парування, народження потомства). Описано особливості поведінки тварин у різні періоди природних циклів. Наведено морфофізіологічну характеристику гонад і проходження статевих процесів у різні вікові періоди та сезони року. Досліджено морфологію рогів самців лані, взаємозв'язок розвитку з гормональним статусом їх організму та інтенсивністю проходження сперматогенезу у різні сезони року. Встановлено, що дорослі лані асканійської популяції за показником маси тіла поступаються тваринам з інших регіонів ареалу - це є наслідком підвищення щільності популяції та зміни традиційної трофічної бази. У самців виявлено дефекти формування рогів, що обумовлено тривалим інбридингом і неповноцінною годівлею, зокрема, відсутністю мінеральної підгодівлі. Доведено, що період статевої активності у лані європейської асканійської популяції значно ширший, ніж у тварин цього виду, які мешкають за природних умов існування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст