Досліджено вплив амфіфільних сполук на чутливість еритроцитів ссавців (людини, коня, бика, кролика) до змін осмотичних і температурних умов середовища, вивчено антигемолітичну активність амфіфілів за умов гіпертонічного стресу та гіпертонічного кріогемолізу еритроциів з модифікованим цитоскелет-мембранним комплексом. Встановлено, що амфіфільні сполуки істотно підвищують стійкість еритроцитів різних видів ссавців до гіпертонічного стресу та гіпертонічного кріогемолізу. Виявлено, що ефективність досліджених амфіфільних речовин залежить від видової приналежності еритроцитів. Показано, що чутливість еритроцитів ссавців до гіпертонічного стресу та гіпертонічного кріогемолізу, а також прояв антигемолітичної дії амфіфілів обумовлені станом цитоскелет-мембранного комплексу клітин. Доведено, що амфіфільні сполуки виявляють антигемолітичну дію за стресових умов незалежно від характеру зміни морфології еритроцитів ссавців під впливом даних речовин і не змінюють вихід іонів калію з еритроцитів ссавців у всіх досліджених середовищах. Зроблено висновок, що антигемолітична активність даних речовин залежить від їх фізико-хімічних властивостей, осмотичних і температурних умов середовища, а також складу та стану цитоскелет-мембранного комплексу клітин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено оцінку адекватності транспортування кисню метаболічного запиту організму у разі зниженого, нормального та підвищеного рівнів кровообігу в організмі людини. Одержано регуляторні характеристики доставки та споживання кисню, а саме: підвищену, нормальну, помірно знижену та низьку насосну функцію серця. Побудовано залежності, які характеризують умови насичення киснем венозної крові у великому та малому колі кровообігу за різних рівнів продуктивності серця. Проаналізовано процес доставки та споживаня кисню за умов нормального, недостатнього та надлишкового кровообігу. Для великого кола кровообігу встановлено, що за однакового вмісту кисню в артеріальній крові вміст кисню у венозній крові вищий за вищої насосної функції серця. Для малого кола кровообігу найнижчі показники насичення киснем венозної крові у легенях виявлено у людей з вираженою недостатністю кровообігу. Розроблено методи, які дозволяють оцінити адекватність постачання кисню до тканин згідно з метаболічним (кисневим) запитом організму людини у разі різної насосної здатності серця.

  Скачати повний текст

Вперше отримано вираз для виробництва ентропії в системі "замкнута вибірково проникна мембрана - багатокомпонентний розчин" з урахуванням рівнянь руху окремих компонентів розчину. Виведено співвідношення між загальноприйнятими транспортними характеристиками біомембран та коефіцієнтами тертя між окремими компонентами системи для випадку замкнутої вибірково проникної мембрани довільної форми, що рухається. Розвинуто уявлення про фізичний механізм гіпотонічного гемолізу в розчинах проникаючої або непроникаючої речовини та побудовано фізико-математичні моделі цього процесу в обох випадках. На підставі побудованих моделей розроблено методи визначення коефіцієнтів пасивної проникності мембран еритроцитів для неелектролітів та щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності. За розробленим методом визначено коефіцієнти проникності еритроцитів для низки неелектролітів (діолів, амідів, гліцерину та його моноалкілових ефірів - 18-ти речовин) та досліджено механізми їх проникання. Досліджено розподіл еритроцитів за індексом сферичності в популяціях здорових дорослих донорів, у разі ендокринних патологій та в крові пуповини людини. За експериментальними даними впливу температури на розподіл еритроцитів за індексом сферичності визначено коефіцієнт теплового розширення мембран еритроцитів людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено метод вимірювання модуля розтягу за сталої площі (модуля зсуву) мембрани еритроцита людини за часом протікання крізь циліндричний мікрокапіляр певної кількості суспензії з відомим гематокритом. Створено фізико-математичну модель процесу всмоктування еритроцитів людини у циліндричний мікрокапіляр з діаметром, який не перебільшує характерний розмір клітини. Визначено час проходження еритроцита крізь мікрокапіляр у залежності від перепаду тиску на ньому, в'язкості зовнішньоклітинного розчину, модуля зсуву клітинної мембрани, довжини та радіуса мікрокапіляра. Обгрунтовано методику визначення модуля зсування мембрани еритроцита людини за часом протікання крізь мікрокапіляр певної кількості суспензії клітин із заданим гематокритом. Проведено експерименти щодо визначення модуля зсуву мембран еритроцитів консервованої за 4 C крові людини в залежності від строків зберігання (2 - 20 днів).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено невідомі раніше закономірності зростання швидкості осідання еритроцитів від параметрів електромагнітних випромінювань надзвичайно високої частоти (ЕМВ НВЧ) - характеру випромінювання, щільності потоку потужності, експозиції. Виявлено та описано закономірності агрегації, зміни форми, розмірів, деформованості та осмотичної резистентності еритроцитів після опромінення ЕМВ НВЧ. Установлено взаємозв'язок морфофункціональних змін еритроцитів з електричною міцністю клітинних мембран після опромінення ЕМП НВЧ, а також одержано нові дані про зміну активного транспорту та зв'язаного з ним енергетичного обміну. Визначено залежність ефектів прискорення осідання еритроцитів людини за дії ЕМВ НВЧ залежно від типу генерації, щільності потоку потужності, експозиції опромінення.

  Скачати повний текст