Вивчено художні, технологічні та функціональні аспекти знакових і формально-графічних систем функціонально-ділової графіки. У структурі функціонально-ділової графіки сформульовано класи формально-графічних і знакових систем, побудовано модель структурних відношень між ними. Розроблено класифікацію формально-графічних і знакових систем. Проведено комплексне дослідження еволюції графічних знакових систем у контексті графічного дизайну. На прикладі генезису маркувальної та штемпельної графіки простежено еволюцію їх морфологічних ознак. Стверджено виникнення формотворчих тенденцій і принципів композиційної побудови печатки (штемпелю або формовідтиску) з IV тис. до н.е. Досліджено витоки знакової ідентифікації в античних і середньовічних системах. Підтверджено прецедент формування фірмового знаку в Європі у період XII - XVI ст. Виявлено факт зародження формальних ознак графічного дизайну за умов становлення товарно-виробничих відносин в елліністичному та середньовічному періодах. До наукового обігу введено терміни "функціонально-ділова графіка", "штемпельна графіка", маркірувальна графіка", "формовідбиток". Проведено семіотичний аналіз античної та середньовічної маркірувальної графіки, виявлено схожі та відмінні риси її формальних і змістових ознак. Доведено, що стародавні знакові системи розв'язували практичні задачі, актуальні для графічного дизайну і в сучасний період, зокрема: проектування візуальних комунікацій і самої візуальної "мови". Зроблено висновок, що сучасний графічний дизайн як і стародавня функціонально-ділова графіка трансформує невізуальний зміст у візуальні знаки.

  Скачати повний текст

Вперше системно розглянуто національну складову художньо-промислової сфери Харківського регіону першої третини XX ст. в історичному та культурологічному контексті. Розкрито роль національного чинника у процесі формування дизайну Харківського регіону - потужного осередку вітчизняного дизайну. Наведено нові матеріали щодо особливостей формотворення виробів українського декоративно-ужиткового та промислового мистецтва. Охарактеризовано структурні складники матеріальної культури Слобожанщини, зокрема, розглянуто її семантичний, естетичний і технологічний аспекти. Показано специфіку розвитку загальноєвропейських стилів першої третини XX ст. - модерну й авангарду в контексті формування матеріальної культури України. Визначено шляхи трансляції відповідних складників національного чинника у мистецьке середовище, проектно-художню діяльність та сферу промисловості. Визначено роль національної складової як ідентифікуючої в процесі розвитку дизайну Харківського регіону першої третини XX ст.

  Скачати повний текст