Створено єдиний повний і неперервний у часі після Чорнобильської катастрофи масив даних радіоекологічного моніторингу системи "грунт - рослина". Одержано кількісні параметри встановленої залежності. Вперше описано динаміку накопичення радіоцезію рослинами з використанням двокомпонентної спадної експоненційної функції та визначено кількісні параметри даної моделі. Проаналізовано основні механізми сорбції радіонукліду грунтово-поглинаючим комплексом. Розширено уявлення про обмінну, селективну та високо селективну сорбцію радіоцезію в грунтах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто методологічні основи радіологічного моніторингу забруднених територій і продукції сільськогосподарського виробництва у випадку великих ядерних аварій з викидом у навколишнє середовище радіоактивних матеріалів у різних фізико-хімічних формах. Розроблено методичні прийоми, що дозволяють оптимізувати організацію та проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіологічного контролю даної продукції на забрудненій штучними радіонуклідами територіях. Запропоновано методи розрахунку мінімально необхідного числа проб і зразків, що відбираються, для оцінювання параметрів забруднення з заданою точністю. Обгрунтовано вимоги щодо методології радіологічного контролю компонентів агроекосистем і продукції сільськогосподарського виробництва, зокрема, за припустимої похибки вимірювань активності радіонукліда в одиничному зразку, яка забезпечує задану точність оцінювання характеристик забруднення контрольованого параметра. Показано, що для забезпечення заданої точності оцінювання забруднення радіонуклідами контрольованого об'єкта економічно більш вигідними є відбір і аналіз додаткових проб, а не висока точність вимірювання активності радіонуклідів одиничного зразка, взятого від проби. Розроблено методичні додатки щодо планування відбору числа проб під час проведення радіоекологічного моніторингу агроекосистем і радіоекологічного контролю продукції сільського господарства на забрудненій штучними радіонуклідами територіях, зокрема, проб грунту для виявлення плям щільності забруднення на фоні тренду, зв'язаних проб і грунту та рослини для встановлення вірогідної розбіжності між коефіцієнтами переходу, молока корів і частоти їх відбору у пасовищний і стійловий періоди утримання, для розрахунку дози внутрішнього опромінення людини у разі використання методу "молочного" еквівалента.

  Скачати повний текст

Досліджено історичний процес становлення та розвитку сільськогосподарської радіоекології в Україні, що розпочався за перших відкриттів у фізиці (1895 р.) та базується на засадовизначальних ученнях В.І.Вернадського, В.Н.Сукачова, В.М.Клечковського та результатах сучасних радіоекологічних досліджень на територіях радіонуклідного забруднення України. Проаналізовано основні етапи становлення науки радіобіології. На підставі цього аналізу визначено періодизацію становлення та розвитку сільськогосподарської радіоекологізації як самостійної галузі науки. За цього виділено три періоди, а саме: створення передумов та формування нового напряму, дослідження концентрації та міграції радіоактивних речовин в об'єктах навколишнього середовища, започатковані у 1920 р. В.І.Вернадським; усвідомлення світовою громадськістю сформованого глобально діючого фактора - штучних радіонуклідів та іонізуючого випромінювання, а також необхідності пошуку способів і методів протипроменевого захисту; широкомастабні дослідження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обгрунтовано пріоритет українських вчених у розвитку сільськогосподарської радіоекології та внесок окремих учених у цей процес.

  Скачати повний текст