Розроблено й обгрунтовано агробіологічні основи підвищення продуктивності системи різноротаційних (4-5-6-пільних) сівозмін і родючості грунту південного степу України. Встановлено, що сівозміни з оптимальним насиченням, співвідношенням і розміщенням зернових та олійних культур (ОК), парів чистих і зайнятих залежно від удобрення, забезпечують стабільність виробництва зерна (пшениці та ячменю озимих, кукурудзи, гороху) насіння ОК (соняшнику, ріпаку озимого) і підвищення якості сільськогосподарської продукції. Проаналізовано вплив різноротаційних сівозмін і добрив на особливості водного та поживного режиму, щільність грунту, баланс гумусу та його трансформацію, активність розкладу льняного полотна у грунті, зменшення забур'яненості посівів сільськогосподарських культур (СГК) та негативного впливу хвороб і шкідників. Обгрунтовано значення рослинних решток та їх якості у формуванні запасів і балансу органічної речовини у грунті. Визначено залежність продуктивності, економічної та енергетичної ефективності різноротаційних сівозмін від різного насичення, співвідношення і розміщення СГК залежно від удобрення.

  Скачати повний текст

Оцінено еволюційні зміни агроекологічного стану та продуктивності грунтів північно-західного регіону України залежно від інтенсифікації землеробства. Запропоновано нові методичні підходи до здійснення агроекологічного моніторингу. За результатами стаціонарних польових дослідів установлено вплив тривалого застосування добрив і вапнування в сівозмінах на динаміку їх продуктивності, гумусовий стан, поживний режим, біологічні та фізико-хімічні показники дерново-підзолистого та темно-сірого опідзоленого грунтів. Проведено порівняльну оцінку різних варіантів органічних систем удобрення в сівозміні за поєднання з інтегрованим захистом рослин і без нього. З'ясовано, що лише органічна система удобрення з внесенням на 1 га сівозмінної площі 14 т гною та соломи дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу й елементів живлення в грунті. Органічна система удобрення на основі сидератів і побічної рослинницької продукції не забезпечує відновлення родючості грунтів. Науково обгрунтовано нові, диференційовані за видами органічних і нормами мінеральних добрив системи удобрення, установлено їх вплив на родючість темно-сірого опідзоленого грунту, врожайність культур сівозміни та якість вирощеної продукції. Установлено кількісні та якісні параметри деградаційних змін агрохімічного стану грунту за тривалого використання без добрив і визначено ефективність комплексу заходів з відновлення їх родючості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продуційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження агроекологічного стану грунтового покриву Правобережного Полісся та встановлено суттєві зміни у кількісному та якісному складі гумусу, азотному фонді, колоїдно-хімічних, буферних властивостях і поживному режимі внаслідок антропогенного навантаження на грунти орних земель протягом останніх чотирьох десятиріч. З 1991 р. відмічено негативне сальдо балансу гумусу. Для азотного фонду дерново-підзолистого грунту встановлено відносно високий вміст фракції азоту, що не підлягає гідролізу. Виявлено, що з 2000 р. у грунтовому покриві орних земель регіону склалося від'ємне сальдо балансу доступних форм азоту, а з 1996 р. - рухомого фосфору та обмінного калію. Еколого-агрохімічний стан грунтів оцінено у 39 балів, а у межах адміністративних районів Поліського регіону - від 35 до 45 балів. Вивчено вплив довготривалого систематичного внесення добрив і застосуваня різних способів обробітку на кількісний та якісний склад гумусу дерново-підзолистого грунту. Встановлено суттєве збільшення інтенсивності нітрифікації у грунтах агроекосистем під час внесення органічної речовини у вигляді соломи у поєднанні з сечовиною. Зазначено, що додаткове внесення вапна підсилює нітрифікаційну здатність на дерново-підзолистих грунтах. Запропоновано антирадіаційну модель управління родючістю забруднених радіонуклідами дерново-підзолистих грунтів для оптимізації їх агроекологічного стану. Встановлено еколого-економічну ефективність дії різних варіантів системи удобрення та способів обрбітку дерново-підзолистого грунту у зерно-просапній сівозміні на продуктивність агроценозів.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання агрофізичного стану грунтів Західного Лісостепу й інтенсивності поширення деградаційних процесів у регіоні. Доведено ефективність поєднання дій вапна, гною та глибокого рихлення на покращення агрофізичного стану грунтів. Виявлено позитивний вплив їх застосування на грунтову структуру, її водостійкість і водопроникність деградованого сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого. Встановлено, що сумісна дія даних заходів сприяє покращанню водного режиму грунтів, підвищує акумулювальну здатність орного та підорного шарів і запаси вологи. Покращання агрофізичного стану та водно-фізичних показників забезпечує відновлення родючості сірого лісового грунту та чорнозему опідзоленого різного ступеня деградації.

  Скачати повний текст

Уперше обгрунтовано причини виникнення токсичних ознак дерново-підзолистих супіщаних грунтів у Волинському Поліссі. Визначено вплив різних видів і форм добрив, їх співвідношень та способів внесення на ступінь токсичності дерново-підзолистого супіщаного грунту та роль його фізико-хімічних, агрохімічних і мікробіологічних властивостей в усуненні цього явища. Уперше розроблено ефективні та екологічно безпечні засоби знешкодження мікробного токсикозу грунту. Встановлено вплив вапнування на зменшення коефіцієнту біологічного поглинання ряду мікроелементів на дерново-підзолистому супіщаному грунті з токсичними ознаками. Наведено рекомендації щодо відновлення родючості таких грунтів і підвищення продуктивності агрофітоценозів у зоні Західного Полісся.

  Скачати повний текст

Досліджено питання відтворення родючості темно-сірих опідзолених грунтів Правобережного Лісостепу України під впливом різних систем утримання міжрядь у насадженнях яблуні. Вивчено вплив чорного пару, природного залуження та різних сидератів (люпину, гірчиці, гороху, вико-вівсяної суміші) на фізичні, водно-фізичні, фізико-хімічні, агрохімічні властивості грунту, процеси перетворення біомаси трав, що висіваються у міжряддях саду, врожайність і якість плодів. Експериментально доведено й обгрунтовано позитивний вплив сидератів на інтенсивність новоутворення гумусу, кількість доступної та легкодоступної вологи, поживний режим грунту.

  Скачати повний текст

Визначено вплив агротехнічних заходів на біохімічний склад врожаю. Встановлено, що найбільш доцільним за економічної й енергетичної оцінок є запровадження на торфових грунтах кормових сівозмін з коротким польовим періодом, який включає одну однорічну та проміжну культури.

  Скачати повний текст

Розкрито закономірність впливу бобових культур на продуктивність сівозмін, наведено оцінку родючості грунту залежно від сівозмінного чинника, встановлено параметри надходження біологічного азоту у системі сівозмін за рахунок азотфіксації. Проведено порівняльну економіко-енергетичну оцінку сівозмін. Встановлено, що серед короткоротаційних сівозмін найпродуктивнішою на чорноземах опідзолених є зерно-просапна з 80 % зернових, з них 20 % сої, та 40 % просапних, де вихід кормових одиниць з 1 га ріллі становив 11 т, а зернових - 8,66 т.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив важких металів (ВМ) на підсистему "грунт - рослина" лісових культурбіогеоценозів міста Кременчука, визначено морфологічні, фізико-хімічні властивості грунтів з подальшою класифікаційною оцінкою. Виявлено індивідуальні особливості щодо накопичення важких металів грунтом, основними деревними породами, а саме: Aesculus hippocastanum L., Acer platanoides L., Robinia pseudoacia L., а також опадом і підстилкою. Розраховано головні показники міграції кругообігу речовин й окремих елементів у лісових культурбіогеоценозах. Проведено екологічну оцінку забруднення грунтів (з урахуванням їх буферності) й основних деревних порід. Виявлено геохімічні аномалії, спричинені ВМ. Складено картосхему ступеня забруднення грунтів і деревних рослин міста.

  Скачати повний текст

Виявлено механізм формування протиерозійної стійкості та встановлено шляхи оптимізації показників родючості чорнозему типового сильнозмитого за тривалого (30 років) ведення грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур на схилових землях Правобережного Лісостепу України. Удосконалено елементи агротехнологій щодо підвищення грунтозахисної ефективності агрофітоценозу шляхом вирощування капустяної культури після ярих зернових до посіву трав багаторічних. Одержано відомості про вплив основних способів обробітку та системи удобрення у грунтозахисній сівозміні на протиерозійну стійкість і родючість грунту.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив екологізації систем землеробства та технології обробітку грунту на основні показники грунтової родючості, урожайність і якість продукції культур зерно-трав'яної ланки сівозміни - ярого ячменю, конюшини, озимої та ярої пшениці. Встановлено, що екологічна система землеробства з пріоритетним застосуванням органічних добрив, екологічно регламентованим використанням засобів захисту рослин у поєднанні з полицево-безполицевою системою основного обробітку грунту в сівозміні сприяє накопиченню у грунті поживних елементів та їх бездефіцитного балансу, покращує його агрофізичні властивості, забезпечує ефективний захист від бур'янів, дозволяє одержати урожай на рівні промислової системи землеробства та екологічно чисту продукцію з кращими показниками якості за менших енергетичних та економічних витрат. З'ясовано, що можливості біологічного землеробства з повним вилученням агрохімікатів обмежені відсутністю ефективних біологічних засобів захисту рослин. Запропоновано виробництву екологічну систему землеробства з полицево-безполицевим основним обробітком грунту в зерно-трав'яній ланці сівозміни.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності зміни еколого-меліоративного стану перезволожених грунтів Лівобережного Лісостепу. Встановлено, що в результаті нестабільного функціонування меліоративної системи відбулося погіршення водного режиму органогенних грунтів. Виявлено, що внаслідок тривалого переосушення торфової товщі вміст солей досягає 0,74 %, а порушення водного режиму призводить до зміни фізичних і водно-фізичних властивостей грунту, зокрема ущільнився верхній горизонт, збільшився вміст твердої фази та погіршилися водні властивості. На підставі результатів дослідження дернових грунтів солонцево-осолоділого комплексу за умов западинного мікрорельєфу встановлено деякі особливості властивостей, пов'язані з їх генезисом. Показано позитивний вплив комплексної меліорації (хімічної та гідротехнічної) чорноземно-лучних грунтів на покращення їх агрохімічних і фізико-хімічних властивостей. Виявлено, що внесення фосфогіпсу та органо-мінеральних добрив сприяє відновленню вмісту гумусу. Показано, що внаслідок погіршання експлуатаційного стану дренажної мережі у цих грунтах простежується реставрація засолення та відновлення лужності грунтового розчину.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив різної системи удобрення та затухаючої дії вапна на зміну фізико-хімічних та агрохімічних параметрів дерново-середньопідзолистого грунту. Визначено ступінь погіршення властивостей грунту та зниження продуктивності сільськогосподарських культур у зоні Полісся у зв'язку з різким скороченням масштабів проведення хімічної меліорації кислих грунтів. Встановлено питому вагу впливу мінеральних та органічних добрив і вапнування у структурі продуктивності поліських агроценозів. Запропоновано систему удобрення та хімічної меліорації, що забезпечує розширене відтворення родючості грунту та дозволяє отримувати щорічно 45 - 55 ц/га зернових одиниць.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретико-методичні засади та розроблено рекомендації щодо покращання інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості фунтів. Висвітлено сутність інвестицій в установи даної системи, розглянуто окремі види даних інвестицій та їх особливості, розроблено структуру інвестиційного забезпечення установ. Обгрунтовано визначення поняття "державна система охорони родючості грунтів" і запропоновано класифікацію інвестицій для даної системи. Запропоновано систему показників для поглибленого аналізу ефективності інвестицій, що включає: загальний, основні та додаткові показники. З'ясовано сучасні умови, особливості, обсяги та тенденції інвестиційного забезпечення даних установ, а також проаналізовано показники ефективності інвестицій та вплив на них окремих факторів. Визначено потребу в поточних і капітальних витратах і шляхи покращання інвестиційного забезпечення установ системи охорони родючості грунтів. Запропоновано в установах даної системи створити відділи маркетингу, сектори з консультаційної роботи з клієнтами та посади інспектора з дотримання вимог до проведення агрохімічних обстежень. Здійснено прогнозування джерел фінансування інвестицій у розвиток установ даної системи.

  Скачати повний текст

Вирішено важливу науково-практичну проблему: охорона, збереження та підвищення родючості чорноземних фунтів України. Доведено, що колоїдно-хімічна характеристика гумусу чорноземів дає змогу діагностувати два типи гумусово-акумулятивного грунтотворення на класифікаційному рівні: природний й агрогенний. Розширено та поглиблено закономірності формування гумусового стану чорноземів типових Лівобережного Лісостепу та чорноземів звичайних Приазов'я України в природних та агроекосистемах. Вперше обгрунтовано кількісний показник для визначення інтенсивності антропогенного навантаження на грунти. Показано напрями оцінки родючості чорноземів на базі колоїдно-хімічної характеристики гумусу. Доведено можливість використання діагностичних показників агроекологічного стану чорноземів для здійснення їх моніторингу. Встановлено роль окремих компонентів органічної частини грунту в утворенні мікро- та макроструктури.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності та залежності між основними параметрами, які характеризують грунт. Розроблено математичні моделі родючості та висвітлено фактори, що впливають на неї, з урахуванням основних законів землеробства та агроекологічних вимог до основних сільськогосподарських культур. Наведено регресійні моделі взаємозв'язку рівноважної щільності грунтів з параметрами грунтового поглинального комплексу для використання розрахунку та проведення практичних заходів щодо оптимізації її значень. Введено узагальнений показник родючості грунту, який за допомогою формули середнього гармонійного усереднює попередньо перетворені в еквіваленти 0 - 100 % шкали абсолютні значення факторів родючості, що здійснюється шляхом обчислень з використанням винайдених поліномів III - IV ступеня.

  Скачати повний текст

Запропонований підхід може бути використаний для розробки концептуальних підходів до оцінки можливості проведення та визначення напрямків реабілітаційної діяльності на території ЗВ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано критерії якісної оцінки грунтів відповідно до еколого-субстантивної класифікації на параметричних засадах як основи системи оцінки їх ресурсних можливостей за родючістю. Визначено основні фактори родючості грунтів, запропоновано систему якісної оцінки ресурсних можливостей грунтів через показники: природний потенціал, агрогрунтовий потенціал за природної та ефективної родючості. Показано просторовий розподіл оцінки родючості грунтів і грунтового покриву на рівні одиниць грунтово-екологічного районування: провінцій і педопарцел. Обгрунтовано доцільність установлення бонітувального статусу грунтів за природною й ефективною родючістю як підставу для вирішення питань земельного кадастру. Запропоновано підходи до оцінки грунтових ресурсів для інвестиційних проектів на прикладі території Херсонщини.

  Скачати повний текст