Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  Скачати повний текст

Показано, що застосування нових активних Тn5-мутантів бульбочкових бактерій інтенсифікує найважливіші фізіологічні процеси бобових рослин - азотфіксацію, фотосинтез і дихання, сприяє істотному підвищенню продуктивності бобових культур і збільшенню в урожаї вмісту білка. Визначено, що реалізація азотфіксувального потенціалу високоефективних штамів бульбочкових бактерій забезпечується завдяки комплементарним їм генотипам рослин, які здатні до збалансованого забезпечення асимілятами як симбіотичного апарата, так і ростових процесів самого макросимбіонта. Встановлено, що транскон'юганти бульбочкових бактерій люцерни та конюшини, які протягом тривалого терміну (15 років) зберігаються за умов музею та вирізняються стабільністю ознак, набутих у процесі кон'югації, утворюють високоефективний симбіоз із рослиною-господарем, результатом чого є посилення синтезу білків і хлорофілів, активізація ростових процесів і підвищення продуктивності рослин за рахунок максимального використання симбіотрофного азоту.

  Скачати повний текст

Вивчено структуру азотфіксуючого мікробного комплексу кореневої зони озимого жита та шовковиці. Показано особливості взаємодії та взаємозумовленості діазотрофів і рослин шовковиці та озимого жита різних сортів і ліній. Цю взаємодію розглянуто як базу для існування мікро- та макросимбіонтів у системі діазотрофи - небобова рослина. Уперше показано принципову можливість утворення специфічних симбіозів діазотрофів з небобовими рослинами. Розвинуто уявлення про роль небобових рослин у формуванні та ефективному функціонуванні асоціативної системи діазотрофи - озиме жито. З'ясовано природу біологічного явища - спонтанного утворення бульбочок на коренях шовковиці. З бульбочок виділено нові штами бактерій Azospirillum brasilense 53, A. brasilense 54, A. brasilense 61, Agrobacterium radiobacter 51, A. radiobacter C-7, які можна вважати відповідальними за утворення зазначених структур та їх високу нітрогеназну активність. Одержано новий консорціум агробактерій, на базі якого створено препарат для підвищення продуктивності шовковиці. Науково обгрунтовано та експериментально доведено можливість створення препарату діазобактерину на основі нового штаму азотфіксуючих бактерій Azospirillum brasilense 18-2 для активізації процесу азотфіксації, підвищення родючості грунтів, урожайності озимого жита та поліпшення якості зерна.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив лектину бульб картоплі на чисельність бактерій роду Azotobacter, питому швидкість росту та швидкість поділу клітин, а також на час подвоєння біомаси бактерій та тривалість їх генерації. Встановлено, що лектин бульб картоплі за умов in vitro стимулює нітрогеназну активність бактерій роду Azotobacter та синтез ними ауксино- та цитокініноподібних речовин. З'ясовано хемотаксисну відповідь бактерій на наявність лектину картоплі в живильному середовищі. Визначено, що мікроорганізми, культивовані з лектином картоплі, активно розвиваються в ризосфері даної рослини, внаслідок чого, підвищується продуктивність картоплі, в бульбах збільшується вміст крохмалю та покращується їх товарність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст