На підставі результатів системного дослідження впливу агроекологічних факторів на урожайність та якість зерна сої у зоні Центрального Лісостепу України вперше теоретично обгрунтовано доцільність проведення оптимізаційних агротехнічних заходів з урахуванням впливу гідротермічних чинників у процесі вирощування сої різних груп стиглості. Проаналізовано вплив агрокліматичних умов на урожайність та якість зерна сортів сільськогосподарської культури з різною тривалістю вегетаційного періоду та адаптивним властивостями. Визначено сорти сої, оптимальні для вирощування у зоні Центрального Лісостепу за показниками стабільності урожаю, а також кількості та якості зерна. На базі використання методу регресійного аналізу багаторічних даних щодо урожайності сої та якості зерна створено прогнозну модель визначення впливу агрокліматичних умов на біологічний розвиток сортів сої різних груп стиглості з різними періодами вегетації. Створено схему взаємодії основних складових біологічного розвитку сільськогосподарської культури. Вперше з застосуванням методу математичної статистики для обробки результатів довго- та середньотривалих метеорологічних прогнозів побудовано прогнозну модель урожайності та якості різних сортів сої залежно від погодних умов у різні періоди вегетації.

  Скачати повний текст

Зазначено, що РКД Віталист і Оазис виявляють фунгіцидні властивості, істотно впливають на зниження поширення та розвиток хвороб у посівах кукурудзи та сої. Виявлено, що хвороби поширились лише у деяких варіантах, а інтенсивність розвитку є значно меншою, ніж у контрольному варіанті. Доведено зростання врожайності та покращання фізичних, біохімічних і санітарно-гігієнічних показників якості зерна кукурудзи та сої.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості застосування мікробних препаратів і мікроелементів на посівах сої та встановлено важливу екологічну роль даних засобів у формуванні сталих агроекосистем. Підтверджено здатність біоагентів біопрепаратів адаптуватися до несприятливих умов навколишнього середовища (за pH грунту дослідної ділянки - 5,0 - 5,5). Обгрунтовано можливість їх використання як альтернативної заміни мінеральних добрив і здатність щодо симбіотичної взаємодії з рослинами сої та позитивно впливати на формування високопродуктивних симбіотичних систем за наявності спонтанної інокуляції грунтових популяцій бульбочкових бактерій за умов північної частини Лісостепу України. Показано, що поєднане застосування ризобофіту та альбобактерину підвищує сумарну кількість зафіксованого протягом вегетації сої молекулярного азоту атмосфери з 66 до 47 кг/га, сприяє збільшенню надземної фітомаси рослин на 49 %, площі листової поверхні на 21 %, урожайності зерна на 8 - 11 %, а вмісту протеїну в ньому на 1,7 - 3,3 %. Виявлено позитивний вплив позакореневого внесення мікроелементів на підвищення урожайності зерна, більш вірогідний приріст якої відбувся у разі застосування біопрепаратів. Мікробні препарати комплексної дії рекомендовано використовувати для створення екологічно безпечних технологій вирощування сої.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми з обгрунтування агроекологічних основ використання біологічних, фізичних і хімічних засобів у технологіях вирощування сої в Лісостепу України. Розглянуту проблему вирішено шляхом застосовування передпосівної обробки насіння сої холодопротектором фумараном. Встановлено, що для одержання врожаю сої на середньо-суглинкових чорноземних і темно-сірих опідзолених грунтах потрібно вносити азотно-фосфорні добрива, проводити обов'язкову інокуляцію насіння ризоторфіном з мікроелементами бором і молібденом. Зазначено, що для підвищення продуктивності сої потрібно застосовувати систему смугового вирощування з кукурудзою. Доведено, що для підвищення продуктивності сої висівати її ранньо- або середньостиглі сорти необхідно із середньостиглими гібридами кукурудзи.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних способів сівби, удобрення та інокуляції насіння на ріст, розвиток та продуктивність сої. Встановлено оптимальну дозу застосування екограну та мінеральних добрив у припосівному удобренні сої. Проведено порівняльний аналіз ефективності обробки насіння сої ризоторфіном і вермистимом та використання визначених норм мінеральних добрив та екограну. Виявлено сортові особливості рослин сої за динамікою формування фотосинтетичних показників і коефіцієнтів використання фотосинтетично активної радіації за умов південної частини Західного Лісостепу України. Оптимізовано сортову технологію вирощування сої, використання якої забезпечує одержання стабільної врожайності та підвищення якості насіння сої. Встановлено енергетично-економічну доцільність використання удосконаленої технології вирощування сої. Впроваджено у виробництво нові елементи сортової технології вирощування сої сортів Київська 27 та Подільська 1 для господарств різної форми власності, що суттєво підвищує продуктивність сільськогосподарської культури за умов південної частини Західного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості фосфатмобілізуючих бактерій і їх вплив на формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. Виділено та відібрано перспективні штами фосфатмобілізуючих бактерій, які запропоновано для виготовлення бактеріальних препаратів комплексної дії. Досліджено здатність виділених бактерій мінералізувати органічні та розчиняти важкорозчинні неорганічні сполуки фосфору. Вивчено залежність фосфатазної активності B.subtilis 5 від температури, pH середовища, стадії розвитку культури, вмісту катіонів деяких металів та неорганічного фосфату. Виявлено стимулюючий вплив на фосфатазну активність B.subtilis 5 природних глинистих мінералів монтморилоніту і палигорськіту, які є компонентами багатьох типів грунтів. У вегетаційних дослідах встановлено, що бактеризація насіння сої штамами Bradyrhizobium japanicum, фосфатмобілізуючими бактеріями роду Bacillus, а також бактеріями роду Azotobacter, супроводжується збільшенням кількості нормально сформованих проростків, а також значним стимулюванням формування бобово-ризобіального симбіозу у рослин сої. На підставі одержаних результатів відібрано нові мікробні композиції, перспективні для вирощування сої.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Правобережного Лісостепу України встановлено особливості росту амброзії полинолистої в агроценозах культур з різною фітоценотичною конкурентною здатністю, формування її насіннєвої продуктивності, негативний вплив кореневих виділень на проростання насіння культурних рослин. Визначено позитивну роль теплої та холодної стратифікації під час виведення насіння амброзії із фізіологічного стану спокою. Розроблено й екологічно обгрунтовано заходи хімічного контролювання амброзії в агроценозах сої.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що за умов ефективної взаємодії макро- та мікросимбіотиків існує прямий взаємозв'язок між азотфіксацією кореневих бульбочок сої та лектиновою активністю виділених з них білків, що доводить важливу роль гемаглютинувальних білків у функціонуванні симбіотичного апарата. За неефективного симбіозу незначному рівні азотфіксації відповідає низька або така, що знижується в онтогенезі, лектинова активність у больбочках. Уперше показано, що зміна показників інтенсивності фотосинтезу за умов різного забезпечення рослин сої мінеральним і біологічним азотом супроводжується зміною гемаглютинувальної активності білків у листках. З'ясовано, що ефективна робота симбіотичного апарата більшою мірою стимулює інтенсивність фотосинтезу листків сої, ніж внесення в субстрат вирощування рослин повної норми мінерального азоту. На підставі одержаних даних доведено наявність не лише трофічних, але й регуляторних властивостей взаємозв'язків між азотфіксацією та фотосинтезом. Виявлено, що інкубація бульбочокових бактерій з гомологічним лектином позитивно впливає на симбіотичні властивості активного штаму Bradyrhizobium japonnicum 634б, а також фізіологічний стан рослини-хазяїна і, навпаки, виявляє супресорну дію на симбіотичні системи, утворені за участі неактивного штаму ризобій B. japonicum 604б. Уперше показано, що стимулювальний вплив рослинного лектину на симбіотичні властивості ризобій і ефективність симбіозу обмежується кількістю мінерального азоту у середовищі вирощування рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено існуючий та охарактеризовано новий вихідний матеріал для використання у селекції сортів сої харчового напряму, придатних для вирощування за умов Лісостепу та Степу України. Наведено результати трирічного (2001 - 2003 рр.) вивчення колекційних сортозразків даної культури у даному регіоні за тривалістю вегетаційного періоду та його залежністю від місця вирощування. Виділено форми з низькою реакцією на тривалість світлового періоду. Установлено кореляційні зв'язки тривалості періодів вегетаційного та "сходи - цвітіння" з продуктивністю й ознаками, що її визначають. Проаналізовано мінливість основних господарсько-цінних ознак. Вивчено біохімічний склад насіння колекційних сортозразків сої, виділено форми, що рекомендуються для використання у її селекції з метою одержання покращеного біохімічного складу насіння. За методом штучної гібридизації створено цінний вихідний матеріал.

  Скачати повний текст

Вперше для умов північно-східного Лісостепу України встановлено закономірності формування різноякісного насіння сої. Визначено ступінь різноякісності насіння за розмірами та масою. Виявлено зв'язок лінійних параметрів насіння з його продуктивністю. Встановлено залежність формування різноякісного насіння сої від комплексу погодних умов, властивостей сорту, а також технологічних факторів. Визначено вплив зменшення ширини міжрядь у разі стільникового та рядкового способів сівби сої на продуктивність рослин. Вперше запропоновано проводити сортування насіння за пружністю, а також здійснювати його вогневу й озонову обробку з метою підвищення врожайних якостей.

  Скачати повний текст

Удосконалено систему основного та передпосівного обробітків грунту за умов нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу з метою зменшення енергетичних та економічних витрат і виробництва конкурентного в ринковому середовищі насіння сої. Проаналізовано водно-фізичні показники грунту під впливом способів обробітку, його біологічну активність і структуру. Проведено оцінювання параметрів формування врожаю сої залежно від основного та передпосівного обробітку грунту на зміну кількісних параметрів ценозу, морфологічних показників рослин і формування максимальної їх продуктивності. Встановлено критерії впливу способів обробітку та інокулювання на ріст і розвиток, формування структурних елементів та їх зв'язку з урожайністю сої. Проаналізовано економічну й енергетичну складові ефективності застосування нових комбінованих грунтообробних агрегатів "Скорпіон".

  Скачати повний текст

Узагальнено результати вивчення впливу пониженої температури на ростову реакцію та метаболічні процеси проростків сої. Розглянуто динаміку зміни вмісту речовин у сім'ядолях, а також активності гідролітичних ферментів та дегідрогеназ у сім'ядолях на корінцях. Доведено, що під впливом пониженої температури енергетична напруженість адаптаційних процесів і частка функцій підтримання у холодостійкого сорту нижча, ніж у нехолодостійкого. У холодостійкого сорту у перші години стресу інтенсивніше знижується вміст крохмалю, олії та розчинних цукрів. У нехолодостійкого сорту у значній мірі виражено катаболізм білків, а у холодостійкого - їх синтез. Припущено, що виявлена різниця між сортами за спрямованістю і швидкістю адаптивних процесів обумовлює різну ефективність адаптації проростків вивчених сортів до низької температури.

  Скачати повний текст

За результатами дослідів, проведених у 1997 - 2000 рр., виявлено особливості формування урожайності та якості зерна сої сорту Білосніжка та нових, внесених до "Реєстру сортів рослин України" сортів сої Київська 91 і Чернятка на типових чорноземах правобережного Лісостепу України залежно від попередника та норми висіву насіння. Встановлено, що на формування урожаю зерна найбільший вплив з досліджуваних факторів має фактор норми висіву насіння (35,66 %), а також взаємодія факторів (23,25 %) та сорт (10,04 %). Суттєво впливають на урожайність зерна гідротермічні умови року та інші невраховані фактори, їх частка складає 29,35 %. На вміст сирого протеїну в зерні найбільше впливають сортові особливості (51,17 %), погодні умови (28,66 %); на вміст жиру - сортові особливості (85,35 %), погодні умови (28,66 %), норма висіву насіння (6,42 %). Найбільші урожаї та найнижча собівартість зерна отримано завдяки сівбі після кукурудзи на зерно сорту Білосніжка з нормою висіву насіння 500 тис./га, сорту Київська 91 - 650 тис./га, сорту Чернятка - 800 тис./га, у разі сівби після цукрових буряків - відповідно 350, 800 та 800 тис./га схожих насінин.

  Скачати повний текст

Вперше у добовому фотоперіодичному циклі визначено вміст, співвідношення, динаміку денного накопичення та нічного відтікання різних форм вуглеводів, а також активність амілаз, сахаразофосфатсинтази та кислої інвертази у листках колекційних зразків та ізогенних за генами ЕЕ ліній сої з короткоденною і фотоперіодично нейтральною реакцією. Встановлено, що співвідношення водорозчинних цукрів і полісахарадів у фотоперіодичних груп рослин за різної тривалості фотоперіоду практично не відрізняється. Показано, що під впливом короткого фотоперіоду у даних ліній підвищується інтенсивність накопичення водорозчинних цукрів та крохмалю за світловий період і відтікання цукрів та гідроліз крохмалю за темновий період. У фотоперіодично нейтральних ліній за умов короткого дня інтенсивніше накопичуються моноцукри та сахароза, а за умов довгого - у складі крохмалю амілози накопичуються більше, ніж у короткоденних ліній. З'ясовано, що інтенсивність обміну вуглеводів під впливом короткого фотоперіоду зростає у обох груп сої. Доведено, що зростання інтенсивності вуглеводного обміну у фотоперіодично нейтральних рослин сої на короткому фотоперіоді - вагомий чинник забезпечення процесів росту та розвитку достатньою кількістю вуглеводів, що зумовлює їх здатність не сповільнювати перехід до цвітіння за цих умов.

  Скачати повний текст

Вперше за умов східної частини Лісостепу України встановлено вплив широкого спектра гербіцидів у поєднанні з агротехнічними заходами боротьби з бур'янами на врожайність та якість насіння сої. Встановлено ефективність оптимізації кількості міжрядних обробітків під час догляду за посівами. Вперше виявлено толерантність рослин сої щодо фунтових гербіцидів і вплив препаратів на азотфіксувальні бульбочки. Визначено конкурентоспроможність сортів сої з різною тривалістю вегетаційного періоду відносно бур'янів. Вдосконалено елементи технології вирощування сої.

  Скачати повний текст

Установлено особливості мінливості й успадкування, пластичності та кореляційної залежності, а також стабільності кількісних ознак у сортозразків сої зі звичайним і фасційованим типом стебла. Тривалість періоду вегетації залежно від комбінації схрещування контролюється на вірогідному рівні 1 - 3-ма генами. Виділено цінні селекційні номери сої з фасційованим типом стебла, які за комплексом господарсько-цінних ознак перевищують урожайність стандартів з нефасційованим стеблом. З використанням фасційованих форм створено цінний вихідний матеріал для селекції сої зі звичайним типом стебла. Селекційний номер Pf1070 за рівня врожайності 3,19 т/га перевищив національний стандарт ЮГ-30 на 0,67 т/га.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано генетичні основи створення високопродуктивних сортів сої з коадоптованим асоціюванням генів холодо-, посухо-, жаро-, патогеностійкості, пластичності та стабільності шляхом удосконалення та розробки нових методів ідентифікації генотипів за морфофізіологічними та молекулярними критеріями на рівні спорофіту і гаметофіту. Встановлено, що фенотипні відмінності в прояві кожної з цінних кількісних ознак рослини, зокрема: маси бобу, маси бобів з продуктивного вузла, маси насінин в бобі у досліджуваних генотипів культурної (Glycine max) та дикої уссурійської (G.soja) сої зумовлюються ефектом 4 або 5 незалежно успадковуваних головних генів (олігогенів). Виявлено, що у диких генотипів досить високий ступінь стабільності зернової продуктивності рослин супроводжується зростанням варіабельності (пластичності) її компонентів. Отримано дані, які свідчать про відносну незалежність у зазначеної культури генотипних факторів, що контролюють холодостійкість на стадіях проростання насіння, росту та розвитку сходів, формування бобів. Розроблено методичні підходи добору термостійких генотипів за інгібіторно-протеїназним і пероксидазним тестами. Запропоновано проводити мікрогаметофітній добір у сої за стійкістю до екстремальних температур та ураження патогенами. Відзначено, що ідентифікація генотипного різноманіття сої на основі маркерів поліморфізму ДНК (ISSR маркерів) розкриває нові перспективи цілеспрямованого добору вихідного матеріалу для адаптивної селекції, включно серед культурної (G.max) та дикої (G.soja) сої. Створено 8 нових сортів сої, з яких 3 (Подільська 1, Подолянка і Подільська 416) занесені до реєстру сортів України.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування антиоксидантної глутатіонзалежної ферментної системи і толерантності проростків кукурудзи, сої та гороху за умов дії сульфату і хлориду кадмію, нітрату нікелю. Доведено, що процеси акумуляції кадмію та нікелю коренями відбуваються з більшою інтенсивністю, ніж листками, дія сірчанокислих солей кадмію та нікелю у більшості випадків призводить до посилення акумуляції металів. Відзначено, що акумуляція кадмію викликає збільшення темпів накопичення відновленої форми глутаніону, а нікелю - зменшення. Висвітлено дві тенденції функціонування глутатіонредуктази і глутатіонпероксидази за дії кадмію та нікелю, які обумовлені його вмістом та видоспецифічністю накопичення глутатіону. Виявлено, що розвиток кореневої системи проростків більше пригнічується, ніж надземної, найменша толерантність до дії кадмію характерна для проростків гороху, а найбільша - для кукурудзи, використання нікелю індукує неоднозначні зміни показників стійкості, які залежать від аніону солі, концентрації токсиканту та виду рослин.

  Скачати повний текст