Проведено генетичний аналіз успадкування кількісних ознак та їх реалізації за різних умов середовища та створено вихідний матеріал озимих пшениці та тритикале для подальшої селекційної роботи. Показано, що екологічна пластичність визначається загальною пристосованістю генотипу до умов кліматичної зони та реакцією на їх зміни. Створено метод її експресивної оцінки та енергетичного визначення однорідності кліматичних умов. Встановлено, що взаємозв'язки між дисперсією ознаки, ековалентом, стабільністю та реакцією на умови середовища залежать від екологічної кореляції генотипів у вибірці. Відзначено схожість генетичного контролю кількісних ознак у тритикале та в пшениці. У тритикале виявлено подібність структури генотипових кореляцій, ЗКЗ та СКЗ, а у пшениці таку схожість встановлено лише в окремих випадках, що може бути наслідком різної інтегрованості складових геномів досягнутої в процесі селекції. На підставі дослідження неповних діалельних схем показано, що для практичного використання найбільш прийнятними є незбалансовані нерегулярні схеми, що не вимагають спеціального планування експерименту. Розроблено алгоритми оцінок комбінаційної здатності для даних схем, що дають найбільш точні значення. Створено комп'ютерні програми для реалізації запропонованих алгоритмів.

  Скачати повний текст

Досліджено реакцію сортів ярого тритикале на основні агротехнічні фактори - строки сівби, глибину загортання насіння, норми висіву, внесення добрив у різних дозах, а також застосування регуляторів росту біологічного походження (біопрепаратів). Виділено найкращі сорти ярого тритикале - Жайворонок, як більш врожайний, і Хлібодар, який має переваги у якості зерна, наведено рекомендації щодо їх використання у сільськогосподарському виробництві. Визначено оптимальні параметри елементів технології вирощування, які сприяють найбільш повній реалізації генетичного потенціалу сортів даної культури. З метою підвищення польової схожості перед сівбою рекомендовано проводити інкрустацію насіння регулятором росту біологічного походження агат-25К (20 мл/г), а для покращання розвитку рослин - у фазі кущіння зробити обприскування даним препаратом (20 мл/г).

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та запропоновано нове практичне вирішення питання подальшого підвищення зернової продуктивності різних за морфобіологічними ознаками сортів озимого тритикале за умов північного Степу України за рахунок встановлення строків сівби, оптимальних норм висіву й умов живлення з урахуванням варіювання погодно-кліматичних умов регіону. Визначено, що серед досліджених сортів найвищий рівень зернової продуктивності мав сорти лісостепового екотипу АД-52, урожай зерна становив 7,49 т/га та АДМ-5 - 6,23 т/га. Сорти степового екотипу "Сувенір" і "Розівське 6" сформували врожаї зерна дещо нижчі, відповідно 5,57 і 5,39 т/га. Встановлено, що для рослин зазначених сортів найкращі умови створювалися за технологічних параметрів, а саме: для лісового екотипу АД-52 і АДМ-5 найкращим виявився ранній строк наприкінці першої декади вересня з нормою висіву - 5,0 млн/га. Для сортів степового екотипу строки сівби диференційовані. Сорт "Сувенір" найвищу зернову продуктивність формував за умов сівби у другу декаду вересня та норми висіву 4 млн/га, для сорту "Розівське 6" оптимальні умови складалися за сівби у першу декаду вересня й аналогічної норми висіву (4 млн/га).

  Скачати повний текст