Розроблено агроекологічні засади вирощування картоплі на ясно-сірому лісовому грунті у короткоротаційних сівозмінах зони Полісся. Установлено, що оптимальний ступінь насичення сівозміни картоплею становить 25 % у порівнянні з насиченням 33,3 % та 50 %, що створює сприятливі умови для розвитку рослин, формування врожаю та забезпечує екологічну стійкість агроекосистеми. Надано агроекологічну та біодіагностичну оцінку грунту залежно від удобрення. Вивчено мікробний ценоз та целюлозолітичну активність грунту. Установлено загальну біологічну активність грунту, чисельність мезофауни картоплі та сівозміни в цілому. З'ясовано, що застосування такої системи удобрення значно знижує ураженість бульб хворобами, підвищує їх лежкість під час зберігання та забепечує екологічну рівновагу агрофітоценозу.

  Скачати повний текст

Комплексно оцінено калійні добрива для вирощування картоплі на дерново-підзолистих грунтах Полісся України. Вивчено вплив доз і форм калійних добрив залежно від органічного фону на поживний режим, біологічну активність грунту, ріст, розвиток, надходження і накопичення елементів живлення в рослинах картоплі, динаміку хлору в грунті та рослинах, його баланс, вимивання біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту, урожай і його якість. Встановлено оптимальні дози та форми калію під картоплю, втрати біогенних елементів за межі кореневмісного шару залежно від форм калійних добрив і органічного фону.

  Скачати повний текст

Досліджено питання агроекологічного оцінювання за різного ступеня екологізованих і традиційних систем застосування добрив під час вирощування картоплі на дерново-середньопідзоленому пилувато-супіщаному грунті з промивним типом водного режиму за умов Чернігівського Полісся. Проведено тривалий стаціонарний, лізиметричний, модельний і виробничий досліди. Узагальнено науково-методичні публікації, екологічні нормативи та передовий досвід розв'язання даної проблеми в Україні та за кордоном. Запропоновано нову парадигму проведення комплексного агроекологічного оцінювання на системній базі з використанням трьох груп критеріїв, які характеризують вплив досліджених технологій удобрення на виявлення небезпечних деградацій і функціональних змін в основних блок-компонентах агросистем - грунтовому, водному та рослинному. Як пріоритетні критерії використано порушення екологічної рівноваги у балансі гумусу та біогенних елементів, втрати поживних речовин з грунту внаслідок вимивання та денітрифікації, забруднення інфільтраційних вод нітратами й іншими токсикантами, зміна видового складу та чисельності грунтових бактерій, агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних показників родючості грунту, погіршення фітосанітарного стану агроценозу, відхилення фактичної врожайності картоплі від еталонної, використання агрокліматичного потенціалу осіннього періоду вегетації (ФАР, опадів, суми ефективних температур) і біологічного азоту, накопичення нітратів у бульбах і відповідність інших показників якості врожаю євростандартам, енерговіддача й економічна ефективність технологій застосування добрив. Використання цих критеріїв з залученням відповідних нормативів і 5-рівневих оцінювальних шкал дозволило визначити найбільш ефективні системи застосування добрив, а саме: сидеральну систему, яка в еколого-енергетичному аспекті переважає всі інші технології та забезпечує одержання високоякісного врожаю еталонного рівня. Рекомендовано її впровадження на віддалених від тваринницьких ферм полях.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємодію ендофітних бактерій з рослинами картоплі та їх вплив на продуктивність й імунітет рослин. За результатами теоретичних узагальнень і комплексних досліджень взаємодії рослин з ендофітними бактеріями показано їх позитивний вплив на ростові процеси і продуктивність даної культури та можливість індукування системної стійкості рослин до некротичних фітопатогенів. Показано, що взаємодія ризобактерій Pseudomonas fluorescens ІЬБГ163 з рослинами картоплі сприяє підвищенню кількості ендофітних бактерій, які значною мірою можуть підвищувати фізіолого-біохімічну активність рослин. Під впливом ризобактерій уперше з рослин картоплі виділено ендофітну бактерію роду Methylobacterium, яку ідентифіковано як Methylobacterium radiotolerans. Ця бактерія створює більш стабільні асоціації з рослинами картоплі і переважно локалізується у паренхімних тканинах і судинах рослин, ймовірно продукує цитокініни та позитивно впливає на ріст і розвиток рослин картоплі. Запропоновано використовувати бактеріальні штами M. radiotolorans ІМБГ290 і Pseudomonas putida 65C для інокуляції рослин картоплі in vitro з метою їх адаптації до умов ex vitro без застосування хімічних засобів захисту рослин.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень взаємодії трансгенних рослин картоплі, створених на основі перспективних сортів вітчизняної селекції, з грунтовими мікроорганізмами показано виникнення екологічних ризиків, пов'язаних з можливим неконтрольованим процесом горизонтального перенесення генів генетичної конструкції, від бактеріальних клітин рекомбінантних форм A. tumefactiens GV2260 до клітин інших грунтових мікроорганізмів, зокрема - P. fluorescens 7769. Оцінено швидкість розкладання рослинних решток і деградації ДНК у трансгенних рослинах картоплі під впливом целюлозоруйнівних мікроорганізмів дерново-середньопідзолистого грунту. Показано, що майже 90 % генів nptII, 35S у ДНК рослинних решток трансгенних рослин картоплі сорту Радич деградує на 30-ту добу. Установлено диференціацію трансгенних клонів картоплі за впливом на накопичення інфекційних структур гриба F. oxysporum. Виявлено клони трансгенних рослин картоплі, здатних зменшувати та збільшувати чисельність популяцій фітопатогенного гриба на бульбах. Запропоновано використання розроблених методичних підходів агроекологічними службами та науково-дослідними установами для виявлення ризиків вирощування трансгенних рослин в агросистемах.

  Скачати повний текст

З використанням фізіологічних, біохімічних та молекулярно-біологічних методів проаналізовано вплив зниження активності пластидної та цитозольної ізоформ фосфоглюкомутази на фотосинтетичний метаболізм рослин картоплі. Як об'єкт дослідження використано трансгенні рослини, в яких експресія відповідних генів була пригнічена за методом антисенс-РНК. Встановлено, що зниження активності пластидної ізоформи фосфоглюкомутази катоплі призводить до зниження рівня біосинтезу крохмалю в листі, зсуву розподілу вуглецю в напрямку синтезу пластидних амінокислот та пригнічення фотосинтезу за рахунок зменшеної рецикуляції неорганічного фосфату. Визначено, що зниження активності цитозольної ізоформи зумовлює значне пригнічення росту та затримки розвитку рослин, істотного пригнічення фотосинтезу та значних змін у біосинтезі нуклеотидів та амінокислот. Вперше отримано рослини картоплі, в яких експресувалась гетерологічна фосфоглюкомутаза з Escherichia coli. Виявлено, що підвищення активності фосфоглюкомутази в цитозолі призводить до значного перерозподілу вуглецю між синтезом сахарози та крохмалю.

  Скачати повний текст

Подані результати досліджень по обгрунтуванню методів використання вихідного матеріалу, створеного на основі Solanum bulbocastanum та інших видів, в селекції на фітофторостійкість в комплексі з іншими господарсько-цінними ознаками. Зроблено висновок про залежність між польовою стійкістю проти фітофторозу листків із стійкістю бульб, урожайністю, крохмалистістю і іншими ознаками, та можливість поєднання їх високих показників в процесі селекції.

  Скачати повний текст

Висвітлено сучасні проблеми насінництва картоплі за умов східного Лісостепу України. Використання вуглекислого газу з експозиціями 0,5 хв. у разі закладання на зберігання та 1,5 хв. під час садіння, незважаючи на можливе збільшення природних втрат залежно від сорту, зумовлює зростання загальної продуктивності на 8 - 16 % та збільшення виходу насіннєвих бульб на 8 - 33 тис. шт./га, що уможливлює економію садивного матеріалу на 0,2 - 0,8 га. За цього якість насіннєвого матеріалу не погіршується, про що свідчать результати обліку щодо ураженості вірусними хворобами та дані серологічних аналізів про наявність найбільш шкодочинних вірусів (X, S, Y) у рослинах. Використання озону з експозиціями 5,0 хв. у разі закладання на зберігання та 1,0 хв. перед садінням не спричиняє зростання втрат під час зберігання. Збільшення врожайності за цього становить 13 - 36 % залежно від сорту. Зростання частки бульб насіннєвої фракції на 3 - 4 % зумовлює формування додаткових 20 - 33 тис. бульб/га, що уможливлює економію насіннєвого матеріалу на 0,5 - 0,8 га посівів I репродукції. Доведено доцільність залучення розроблених елементів технології насінництва до існуючих схем виробництва елітного насіннєвого матеріалу.

  Скачати повний текст

Оцінено набір співродичів культурних сортів за стійкістю проти збудників сухої фузаріозної гнилі (2938 сіянців, 152 зразки, 56 видів картоплі). Проведено гомозиготизацію цінних алелей контролю ознаки. Одержано оригінальні за резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі первинні міжвидові гібриди. Здійснено інтрогресію цінних алелей контролю провідної властивості у вихідний селекційний матеріал. Визначено передачу агрономічних властивостей нащадкам, одержаним шляхом беккросування багатовидових гібридів. Доведено стійкість створеного матеріалу проти сухої фузаріозної гнилі, фітофторозу (листки та бульби), вірусних хвороб, чорної ніжки, картопляної нематоди.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень, виконаних у 1993 - 1999 рр., доведено необхідність залучення диких фітофторостійких видів під час створення вихідного селекційного матеріалу. Проведено порівняння методів штучного зараження фітофторою матеріалу диких видів картоплі на різних ранніх фазах їх росту і розвитку за ефективністю та раціональністю. Серед співродичів культурних сортів визначено перспективні види для пошуку джерел стійкості проти фітофторозу за листками і бульбами. Виділено та створено джерела ознаки фітофторостійкості. Визначено генетичну природу контролю даної властивості. Здійснено інтрогресію цінних алелей у первинні та вторинні міжвидові гібриди (вихідний переселекційний матеріал) і беккроси багатовидових гібридів (вихідний селекційний матеріал). Для подолання міжвидової несхрещуваності успішно використано методи посередника і трансплантації, на підставі чого зроблено практичні рекомендації. Доведено можливість створення на основі міжвидової гібридизації беккросів з високою та дуже високою стійкістю проти фітофторозу листків і бульб, що у 7 - 8 разів перевищує вираження властивості у кращих за ознакою сортів-стандартів. На основі широкої генетичної бази створеного матеріалу виділено беккроси з групповою і навіть комплексною стійкістю проти 6 - 7 патогенів, а також комплексом інших агрономічних властивостей.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості взаємодії бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі та вплив нового препарату комплексної дії біограну, створеного на основі азоспірил і вермикомпосту, на формування мікробного угруповання кореневої зони, розглянуто фізіологічні аспекти оптимізації продукційного процесу у разі поєднання інокуляції з різними рівнями удобрення культури. Проаналізовно взаємодію бактерій роду Azospirillum з рослинами картоплі in vitro, а також вплив інокуляції азоспірилами на урожайність культури за польових умов. Встановлено, що ефект бактеризації значно підсилюється у разі поєднання азоспірил з вермикопостом. Доведено, що використання біограну в технологіях вирощування картоплі сприяє оптимізації формування мікробного угруповання у ризосфері, що позитивно впливає на перебіг процесів біологічної трансформації біогенних елементів у кореневій зоні рослин та сприяє покращанню мінерального живлення культури. Виявлено, що застосування біограну активно впливає на розвиток кореневої системи рослин картоплі, формування фотосинтетичного апарата, синтез крохмалю й аскорбінової кислоти. Встановлено, що урожайність культури збільшується на 8,7 - 28,0 % залежно від агрофону та сорту картоплі, виявлено зростання товарності продукції, покращання її якості та зниження рівня вмісту нітратів у бульбах.

  Скачати повний текст

Вперше за умов південно-західної частини Лісостепу України доведено високу ефективність застосування на етапі in vitro - in vivo культивування розсади в горщиках у порівнянні з рулонним способом. Встановлено, що даний спосіб сприяє зростанню інтенсивності росту та розвитку, а також її життєздатності розсади за умов відкритого грунту. Виявлено, що вирощування горщикової розсади у відкритому грунті забезпечує прискорене розмноження оздоровленого матеріалу за рахунок підвищеної урожайності й одержання більшої кількості бульб від однієї рослини. Доведено, що спосіб культивування оздоровлених вихідних рослин на етапі in vitro - in vivo з метою одержання розсади за подальшого вирощування розсадних рослин у відкритому грунті за умови просторової ізоляції від джерел і векторних переносників вірусної інфекції та застосування комплексу насінницьких заходів істотно не впливає на ураженість насіннєвого матеріалу збудниками вірусних хвороб. Виявлено, що нагромадження вірусної інфекції у процесі продукування оздоровленого насіннєвого матеріалу значною мірою залежить від властивостей сорту протистояти реінфекції. З'ясовано, що на продуктивність першої, другої та третьої бульбової репродукції від оздоровлених методом термотерапії та культури апікальної меристемної тканини рослин in vitro суттєво не змінюється залежно від способу культивування оздоровлених вихідних рослин на етапі in vitro - in vivo.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання використання в оригінальному та елітному насінництві картоплі вихідного матеріалу залежно від способу його одержання (добору в розсадниках селекційного розмноження, де продуктивність сорту підтримується методами застосування поліпшуючого добору, термотерапії та культури апікальної тканини). Встановлено, що в процесі відтворення еліти врожайність сортів з польовою стійкістю до вірусної інфекції та толерантних суттєво не змінюється під впливом способу одержання та формування вихідного матеріалу за умови здійснення комплексу спеціальних насінницьких заходів, зокрема розмноження його на початкових етапах за умов просторової ізоляції від джерел і переносників вірусної інфекції. Виявлено, що у процесі відтворення еліти інтенсивність нагромадження вірусної інфекції значною мірою залежить від біологічних особливостей сорту щодо ураження вірусами. Основні результати наукового дослідження впроваджено у виробництво для формування еліти за чотирирічною схемою.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Для підвищення врожайності картоплі в Україні та Йорданії рекомендовано поліпшити насінництво та запровадити у виробництво раціональне насінництво картоплі. Розглянуто особливості вирощування картоплі в Йорданії. Вивчено біологічні особливості росту та накопичення врожаю картоплі за умов різної густоти насаджень, що дало можливість установити біологічну межу загущення насінницького посіву для отримання максимального виходу насіннєвих бульб з одиниці посівної площі. Розкрито особливості вирощування насіннєвої картоплі на посівах з різною шириною міжрядь. Критеріями оцінки насіннєвого посіву визначено його можливість давати максимальний вихід якісного посадкового матеріалу. Виявлено комплексний вплив ширини міжрядь посіву та величини посадкових бульб на врожайність і якість урожаю картоплі. Наведено оцінку придатності сортів картоплі для вирощування в широкорядних посівах.

  Скачати повний текст

Визначено характер мінливості продуктивності у процесі репродукування еліти, відтвореної на основі оздоровленого матеріалу для розповсюджених сортів картоплі у Північно-східному Лісостепу. Встановлено в елітному насінництві рівнозначність методів оздоровлення та видів вихідного насіннєвого матеріалу за продуктивністю. Визначено граничні строки дії ефекту оздоровлення для сортів картоплі різних груп стиглості. Розроблено математичні моделі для прогнозування врожаю під впливом сукупної дії розміру листового апарата, його ураженості вірусною інфекцією та погодними умовами. Запропоновано строки сортооновлення для оздоровленого посадкового матеріалу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив органічної, мінеральної та органо-мінеральної систем удобрення та чизельного обробітку звичайної та мілкої оранки на агрохімічні показники родючості дерново-підзолистого супіщаного грунту, врожайності та якості бульб картоплі, ураженості паршею звичайною, лежкості вирощеної продукції в промислових картоплесховищах за умов центрального Полісся. Досліджено процес мінералізації органічної речовини гною відповідно до різних глибин основного обробітку грунту. Визначено оптимальні дози органічних і мінеральних добрив, розроблено заходи щодо підвищення ефективності використання підтилкового гною під картоплю на дерново-підзолистих супіщаних грунтах.

  Скачати повний текст

За умов дерново-підзолистих супіщаних грунтів Полісся надано комплексну оцінку використання елементарної сірки у поєднанні з мінеральною й органо-мінеральною системами удобрення як засобу регулювання азотного режиму грунту й підвищення ефективності застосування азотних добрив шляхом впливу на амоніфікаційні та нітрифікаційні процеси у грунті. Встановлено оптимальні дози сірки й молібдену для підвищення врожайності й поліпшення якості картоплі та суттєвого зменшення вмісту нітратів у бульбах. Вперше вивчено вплив гранульованих мікробних препаратів на основі азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій на поживний режим дерново-підзолистого супіщаного грунту і врожайність картоплі. Розроблено нову оптимізовану мінеральну основу поживного середовища для одержання мікробульб за умов in vitro.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних за механізмом дії ретардантів - декстрелу, паклобутразолу та хлормекватхлориду - на морфогенез, перерозподіл асимілятів та продуктивність рослин картоплі (Solanum tuberosum L.). Встановлено здатність даних препаратів регулювати ростові процеси, гістогенез, гормональний статус та вихід бульб картоплі зі стану спокою. Доведено, що найбільшу рістгальмуючу дію викликає 0,025 % паклобутразол. Виявлено, що у разі підвищення доз азотних добрив дія ретардантів менш виражена. Доведено найбільшу ефективність застосування ретардантів з метою підвищення продуктивності пізньостиглого сорту картоплі "Ласунак". Для ранньостиглих, середньоранніх та середньостиглих сортів ефект нестійкий, але у всіх варіантах виявлено збільшення кількості бульб у кущі. Встановлено, що дія ретардантів реалізується через уповільнення активності маргінальних меристем та, відповідно, зменшення площі листка рослин. За даних умов виявлено потовщення листової пластинки за рахунок більш активного розвитку стовпчастої асиміляційної паренхіми. Доведено, що ретарданти викликають зміни гормонального балансу рослини. Зокрема показано, що паклобутразол впливає на зміщення метаболізму фітогормонів терпенової природи, проявом якого є утворення абсцизової кислоти. Виявлено, що уповільнення росту на перших етапах розвитку рослин супроводжується збільшенням у листках і стеблі основної транспортної форми - сахарози. Встановлено відсутність достовірної різниці вмісту крохмалю у бульбах контрольних та оброблених ретардантами рослин. Експериментально виявлено вплив ретардантів на підвищення вмісту основних елементів мінерального живлення - азоту, фосфору та калію. Доведено, що застосування препаратів з антигібереліновим механізмом дії призводить до уповільнення проростання бульб внаслідок зменшення активності амілазного комплексу. Встановлено, що уповільнення росту паростків за дії ретардантів у зимовий період супроводжується тимчасовим депонуванням надлишку вуглеводів у них у вигляді крохмалю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості вторинного обміну рослин картоплі та характеру залежності параметрів вторинного обміну від дії абіотичних і біотичних факторів навколишнього середовища в агроекологічних системах. За допомогою сучасних методів м'якоіонізаційної мас-спектрометрії досліджено нелетючі, термолабільні біомолекули, зокрема стероїдні глікоалкалоїди. Проведено порівняльну оцінку якісних і кількісних параметрів вторинних метаболітів, які синтезуються в рослинах картоплі різних сортів, внаслідок впливу фітостресорних абіотичних і біотичних факторів, характерних для північного сходу України. Розроблено теоретичні та експериментальні засади методу ектоксикологічної оцінки стану рослин картоплі в агроекологічних системах на основі мас-спектрометричного дослідження реактивності ферментативних систем гідролітичної деструкції вторинних метаболітів картоплі. Побудовано математичну модель для прогнозування вмісту вторинних метаболітів у бульбах продовольчої картоплі різних сортів і груп стиглості.

  Скачати повний текст