З використанням фізіологічних, біохімічних та молекулярно-біологічних методів проаналізовано вплив зниження активності пластидної та цитозольної ізоформ фосфоглюкомутази на фотосинтетичний метаболізм рослин картоплі. Як об'єкт дослідження використано трансгенні рослини, в яких експресія відповідних генів була пригнічена за методом антисенс-РНК. Встановлено, що зниження активності пластидної ізоформи фосфоглюкомутази катоплі призводить до зниження рівня біосинтезу крохмалю в листі, зсуву розподілу вуглецю в напрямку синтезу пластидних амінокислот та пригнічення фотосинтезу за рахунок зменшеної рецикуляції неорганічного фосфату. Визначено, що зниження активності цитозольної ізоформи зумовлює значне пригнічення росту та затримки розвитку рослин, істотного пригнічення фотосинтезу та значних змін у біосинтезі нуклеотидів та амінокислот. Вперше отримано рослини картоплі, в яких експресувалась гетерологічна фосфоглюкомутаза з Escherichia coli. Виявлено, що підвищення активності фосфоглюкомутази в цитозолі призводить до значного перерозподілу вуглецю між синтезом сахарози та крохмалю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості вторинного обміну рослин картоплі та характеру залежності параметрів вторинного обміну від дії абіотичних і біотичних факторів навколишнього середовища в агроекологічних системах. За допомогою сучасних методів м'якоіонізаційної мас-спектрометрії досліджено нелетючі, термолабільні біомолекули, зокрема стероїдні глікоалкалоїди. Проведено порівняльну оцінку якісних і кількісних параметрів вторинних метаболітів, які синтезуються в рослинах картоплі різних сортів, внаслідок впливу фітостресорних абіотичних і біотичних факторів, характерних для північного сходу України. Розроблено теоретичні та експериментальні засади методу ектоксикологічної оцінки стану рослин картоплі в агроекологічних системах на основі мас-спектрометричного дослідження реактивності ферментативних систем гідролітичної деструкції вторинних метаболітів картоплі. Побудовано математичну модель для прогнозування вмісту вторинних метаболітів у бульбах продовольчої картоплі різних сортів і груп стиглості.

  Скачати повний текст

Розглянуто вплив ростових препаратів на ріст, розвиток, урожайність та якість бульб картоплі. Визначено дози та засоби обробки садових бульб різними регуляторами росту. Встановлено значний інгібуючий ефект від застосування перед закладанням у сховище регулятора росту ДГ - 613 у концентраціях 5,0 % та 10,0 %. Доведено, що урожайність у середньому за три роки зросла на 53 ц/га. Значний стимулюючий ефект досягнуто від передпосадкової обробки бульб картоплі сортів Бородянська рожева та Світанок київський 0,05 %-им розчином ПАБК. Встановлено економічну та енергетичну ефективність застосування даних регуляторів росту на бульбах картоплі різних сортів.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні встановлено норму реакції складових генофонду картоплі (сортів, міжвидових гібридів, дигаплоїдів) стосовно розвитку генеративних органів залежно від впливу зовнішніх факторів. Визначено перспективність для генеративного розмноження складових генофонду та його окремих форм. Встановлено, що такі метеорологічні фактори, як температура повітря, кількість опадів, ГТК найбільш суттєво впливають на розвиток генеративної сфери досліджуваних сортів картоплі. У сортів та міжвидових гібридів встановлено залежність між проявом квітування та ягодоутворення, яка є різна залежно від умов року. Визначено вплив біологічних особливостей досліджуваних сортів і міжвидових гібридів картоплі на схожість їх насіння залежно від терміну зберігання. Встановлено особливості прояву основних агрономічних ознак серед потомства від самозапилення сортів та міжвидових гібридів. На підставі одержаних результатів розроблено методику визначення цінності складових генофонду картоплі для генеративного розмноження культури.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку зміни параметрів водного статусу картоплі за умов тривалої посухи. Виявлено специфічність реакції фотосинтетичного апарату, фітогормонального та амінокислотного пулів у листках сортів картоплі на недостатнє водозабезпечення. Зафіксовано сортові відмінності в реакції пігментного комплексу на водний дефіцит. Доведено, що накопичення значної кількості абсцизової кислоти за умов водного стресу корелює з розвитком посухостійкості та залежить від сортових особливостей картоплі. Встановлено, що акумуляція вмісту етилену в листках сортів картоплі різних екотипів залежить від рівня їх водозабезпечення. Показано можливість регуляції складових адаптивного потенціалу, фотосинтетичної активності. Розроблено швидкий і ефективний спосіб оцінки стійкості сортів картоплі до посухи за коефіцієнтами водозатримання, водовідновлення та посухостійкості.

  Скачати повний текст