Вивчено особливості внутрішньопопуляційної мінливості основних господарсько-цінних ознак у разі інтенсивного комплексного (сінокісного та імітації пасовища) використання. Установлено динаміку накопичення зеленої маси за умов імітації пасовища, підібрано форми, які дають стабільний урожай за циклами. Виявлено групи кореляційних плеяд, що дають змогу обгрунтувати можливість створення сортів з високими показниками кормової та насіннєвої продуктивності. На базі вивчення кореляційних зв'язків кормової продуктивності та елементів, які її визначають, запропоновано напрямок селекції на створення високопродуктивних пасовищних форм. Виявлено динаміку накопичення радіоцезію сортозразками даної рослини за різних типів використання та вміст ціаноглюкозидів залежно від погодних умов і укосів. За результатами господарської оцінки рослин колекційних зразків і місцевих форм лядвенцю рогатого відібрано генетичні джерела для використання в практичній роботі зі створення нового вихідного матеріалу та сортів, пристосованих до умов Полісся та з підвищеною пластичністю. Створено новий селекційний матеріал, адаптований до умов Полісся та Лісостепу. Установлено характер успадкування та коефіцієнт успадкованості деяких ознак у гібридах першого покоління.

  Скачати повний текст

Визначено закономірності формування еколого-біологічної структури злаково-бобових травостоїв і розроблено технологічні прийоми підвищення їх продуктивності. На темно-сірих опідзолених сильнозмитих грунтах вивчено вплив різних технологій передпосівного обробітку грунту, рівнів удобрення та стимуляторів росту на видовий склад, еколого-біологічні особливості та продуктивні властивості рослинних угруповань, якість трав'яного корму. Розроблено технологічні прийоми застосування біостимуляторів росту рослин з метою підсилення процесу азотфіксації в кореневій зоні багаторічних трав, більш інтенсивного надходження біологічного азоту в рослини, підвищення урожайності злаково-бобових травостоїв, якості корму. Розраховано економічні й енергетичні показники застосування запропонованих технологічних прийомів створення високопродуктивних травостоїв на еродованих грунтах за рахунок підвищення ефективності використання на них бобових багаторічних трав - важливого фактора збільшення білковості кормів і залучення у біологічний кругообіг екосистем симбіотичного азоту.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення продуктивності бобово-злакових пасовищ для великої рогатої худоби та коней за різних норм і строків внесення мінеральних добрив. У економічному й енергетичному аспектах оцінено створення та використання таких пасовищ. Як кращий режим використання виявлено варіант, який передбачає два укоси сіна та наступне відчуження пасовищної трави.

  Скачати повний текст

Установлено, що найбільш ефективним за продуктивністю травостоїв є докорінне поліпшення в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, яке у значному ступені змінює ботанічний склад завдяки їх цінним компонентам, що сприяє збільшенню вмісту важливих органічних та мінеральних сполук у кормі. Економічно доцільним виявлено омолодження травостою шляхом фрезування та дискування дернини з наступним коткуванням. Визначено, що включення до травосумішки костриці червоної підвищує врожайність травостоїв на 3 - 8 %, а заміна 25 % злаків бобовими - знижує на 6 - 9 %.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання та покращання природних кормових угідь гірсько-лісового поясу Карпат, а також дози та раціональні поєднання вапняків, доломітів і фосфоритів з місцевих покладів агроруд і гною. Уперше залежно від їх дії для даних умов установлено особливості росту та розвитку лучних рослин, формування та трансформації природних і сіяних лучних травостїв, їх продуктивність, якість корму, агрофізичні й агрохімічні показники родючості грунту. Розроблено заходи управління формуванням сінокісних травостоїв, їх продуктивністю, якістю корму та показниками родючості грунту шляхом створення оптимальних умов для лучних рослин на базі роздільного та поєднаного застосування в оптимальних дозах хімічних меліорантів і фосфоритів з місцевих родовищ та гною, що дає змогу ефективніше використати біокліматичні ресурси регіону та одержати від їх внесення на 20 - 140 % вищу врожайність у порівнянні з неудобрюваними травостоями.

  Скачати повний текст

Наведено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з метою вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь і поліпшення якості трав'яних кормів. На темно-сірих опідзолених грунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за умов внесення одного глауконіту як джерела макро- та мікроелементів за дози 5 т/га забезпечив одержання 7,03 - 9,8 т/га сухої маси, у разі застосування еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів і вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,4 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6 %) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксувальними та фосформобілізувальними бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8 % проти фосфорних і калійних добрив. Виявлено, що додаткове внесення суміші мікроелементів і вапняку зумовлює зростання врожаю сухої маси на 5,4 %, а застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої, що дало змогу в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га мінеральних добрив за двократного використання та від 32,9 до 139,6 кг/га - за трикратного. У разі інокуляції насіннєвого матеріалу комплексним біологічним добривом вапнування грунту та внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник дорівнює 96,1 кг/га. Зазначено, що хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин. Доцільність застосування розроблених заходів створення та використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст