Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальний некроз і почорніння деревини винограду, виділено та ідентифіковано збудники даних хвороб, методи діагностики. Проведено фітосанітарне обстеження промислових виноградників різних областей півдня України на ураженість бактеріальним некрозом винограду за період з 1995 по 2005 рр., а також почорнінням деревини. Встановлено, що на території Одещини знайдено рослини, уражені бактеріальним некрозом і почорнінням деревини. Виявлено та ідентифіковано збудник бактеріального некрозу. Доведено, що найбільш ураженим збудником даного некрозу є сорти винограду "Ранній Магарача", "Сухолиманський білий", "Мускат таїровський" і "Молдова". Досліджено стійкий сорт до збудника бактеріального некрозу - підщепний сорт "Ріпаріа х Рупестріс" 101-14. Отримано високоспецифічну антисироватку до збудника бактеріального некрозу винограду з титром 1:4096, за допомогою якої можна проводити масове тестування винограду на відсутність збудника бактеріального некрозу. Виявлено та ідентифіковано за допомогою полімеразної ланцюгової реакції аналізу та електронної мікроскопії фітоплазма, збудник почорніння деревини. Відзначено, що переносником даної хвороби є цикада Hyalesthes obsoletus.

  Скачати повний текст

Виявлено місця резервації збудника бактеріального опіку плодових, визначено метеорологічні умови, що призводять до розвитку захворювання, здійснено прогнозування виникнення його симптомів і розроблено засоби контролю. Підтверджено наявність збудника бактеріального опіку плодових на території України. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні та серологічні властивості виділених ізолятів. Виявлено селективний вплив однорічних пагонів та багаторічних гілок на агресивність популяцій E. amylovora. Запропоновано модель короткочасного прогнозування розвитку бактеріального опіку плодових, яка дає змогу заздалегідь передбачити спалахи захворювання. Розроблено шкалу взаємодії максимальних і мінімальних добових температур для визначення рівня навантаження інфекційного навантаження, а також асортимент бактерицидів для контролю захворювання. Доведено доцільність використання стрептоміцину для знезараження прищепного матеріалу з метою обмеження розповсюдження патогену.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання поширення збудника бактеріального раку (БР) на виноградниках Півдня України, оптимізації методики діагностики захворювання. Уперше в країні запропоновано метод полімеразної ланцюгової реакції для діагностики збудника БР, виявлено зараженість пухлинотвірними штамами (ПШ) Agrobacterium садивного матеріалу, імпортованого з країн ЄЕС, і виробничих засаджень деяких сортів винограду, що широко культувуються на півдні української держави. Встановлено зараженість агробактеріями грунту виноградників деяких регіонів країни. Показано, що в південних чорноземних грунтах збудник БР може зберігатися протягом двох років, вже не виявлятися через 6 місяців після викорчовування уражених кущів. Доведено, що в одних й тих самих місцях відбору проб грунту дослідної ділянки ПШ Agrobacterium можуть бути присутні і не виявлятися в різні сезони відбору проб.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано систему заходів захисту сої від бактеріальних хвороб в зоні Лісостепу України. Описано симптоми бактеріальних хвороб: сім'ядольного бактеріозу, кутастої плямистості, пустульного бактеріозу. Уточнено видовий склад збудників бактеріозів сої, їх поширення та шкідливість. Визначено вплив умов вирощування на розвиток хвороб та якість насіннєвого матеріалу (територіальний фактор, натрадиційні попередники, удобрення, строки сівби) та виявлено такі, що обмежують їх розвиток. Проведено оцінювання стійкості сортів сої до найпоширеніших бактеріальних хвороб і виділено сорти з генетично закріпленою стійкістю до кутастої плямистості та пустульного бактеріозу. Випробувано ряд фунгіцидів і біологічних препаратів захисно-стимулювальної дії проти збудників бактеріозів сої. Установлено високу ефективність застосування препаратів мікосан-H та агростимулін проти збудників бактеріальних хвороб.

  Скачати повний текст

Досліджено бактеріальні хвороби томату та їх збудники у відкритому та закритому грунті в Україні. Встановлено, що серед бактеріальних хвороб у відкритому грунті домінує чорна бактеріальна плямистість, а у закритому - бактеріальний рак томату та бактеріальне в'янення, яке у теплицях України виявлено вперше. З'ясовано, що виділені з уражених тканин фітопатогенні бактерії за патогенними, морфологічними, фізіологічними, біохімічними властивостями та профілем жирних кислот (ЖК) у клітинах ідентичні з колекційними. Уперше доведено надійність спектра клітинних ЖК для ідентифікації X. campestris pv. vesicatoria, C. michiganensis subep. michiganensis, R. solanacearum. Відзначено стабільність складу ЖК за різних умов культивування, зафіксовано зміну лише співвідношення між ними. Встановлено толерантне взаємовідношення між патогенами in vitro. Виявлено, що патогени чутливі до епіфітних та ендофітних сапротрофів, зокрема, представників роду Bacillus, серед яких виділено перспективні штами для подальшого вивчення їх як пробіотиків. Розширено спектр дії дозволених пестицидів відносно фітопатогенних бактерій. Показано ефективність використання для обмеження росту патогенів досить широко застосованих у рослинництві фунгіцидів (Ефатол, Пенкоцеб, Ридоміл Голд, Чемпіон, Ацидан і Татту), а також біофунгіциду Мікосан В, гербіциду Ураган форте.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше за умов Полісся України визначено ареал кільцевої гнилі бульб картоплі. Виділено штами Corynebacterium sepedonicum Sp. et. K. 12лП, 38лП, 42 л, 55, 68 різного ступеня патогенності. Встановлено, що до збудника кільцевої гнилі є стійкими такі сорти картоплі: Адретта, Бородянська рожева, Гібрид 1015, Гібрид 38, Зов, Древлянка, Либідь, Невська, Ольвія Поліська рожева, Полонина, Посвіт, Провенто, Ракурс, Студентська, Українська рожева, Форум, Явір. Доведено, що бульби з ознакою кільцевої гнилі більш вразливі до хвороб грибкового походження, зокрема, парші звичайної та парші порошистої. Встановлено, що мікроелементи Bo, Cu, Zn та озеленення бульб знижують ураження картоплі кільцевою гниллю.

  Скачати повний текст

Досліджено поширення та розвиток кореневих гнилей озимої пшениці у Поліссі України, визначено екологічно безпечні заходи та засоби для обмеження ураженості рослин кореневими гнилями та підвищення урожайності культури. Вивчено вплив попередників та мінеральних добрив на розвиток кореневих гнилей та урожайність озимої пшениці. Встановлено біологічну та економічну ефективність застосування мікробних препаратів як засобів захисту рослин від збудників кореневих гнилей. Виділено новий штам бактерії-антагоніста Bacillus subtilis 23 з високою антагоністичною активністю щодо збудників кореневих гнилей озимої пшениці, а саме: Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoem., Gaeumannomyces graminis (Sacc.) Arx. et Oliver (syn.Ophiobolus graminis Sacc.), Fusarium oxysporum (Schlesht.) Snyd et Hans, F. culmorum (W.G.Sm.) Sacc, F.avenaceum (Fr.) Sacc., F. heterosporum Nees, F. sporotrichiella Bilai,F. oxysporum var. orthoceras (App. et Wr.) Bilai, F. solan (Mart.) App. et Wr., Pseudocercosporella herpotrichoides (Fron.) Deighton (syn. Cerposporella herpotrichoides Fron.). Встановлено, що обробка насіння мікробними препаратами сприяє зменшенню розвитку кореневих гнилей, підвищенню урожаю та якості продукції.

  Скачати повний текст

Проведено фітопатологічну експертизу партій бульб картоплі на території Полісся України та встановлено, що найбільшого розповсюдження мокра бактеріальна гниль набула у Волинській області (11,7 %), а найменшого - у Київській (7,3 %). Виділено сильнопатогенні ізоляти збудника мокрої бактеріальної гнилі: Р110, Р111, Р115, Р116. Визначено, що відносини патогенних грибів і фітопатогенних бактерій носять адитивний характер. Серед препаратів хімічного та біологічного походження у системі заходів захисту картоплі від мокрої бактеріальної гнилі відзначено високу ефективність дії пестициду Лікар рослин, яка становила 44,7 - 53,5 % залежно від досліджуваного сорту. У сприйнятливого до мокрої гнилі сорту Тетерів біопрепарат спорофіт знижував ступінь ураження бактеріозом майже вдвічі у порівнянні з контролем, а обприскування вегетуючих рослин цим препаратом дозволило збільшити урожайність на 30,2 % до контролю.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та розроблено науково-методичні основи системи санітарного контролю у виробництві сертифікованого садивного матеріалу винограду. На виробничих виноградниках і маточних насадженнях виноградних розсадників України досліджено розповсюдження найбільш шкідливих вірусних і фітоплазмових хвороб, бактеріального раку винограду та грибних хвороб багаторічної деревини винограду. Розроблено, оптимізовано та впроваджено в практику санітарного контролю молекулярно-біологічні методи діагностування латентного ураження збудниками вірусних хвороб і бактеріального раку. Візуально та з використанням лабораторних методів оцінено санітарний стан понад 50-ти перспективних клонів вітчизняної селекції 37-ми прищепних і підщепних сортів на етапах випробування, а також кущів базових і сертифікованих маточників, закладених цими клонами на площі понад 150 га. Економічна ефективність на 2 грн. капітальних вкладень на вирощування садивного матеріалу категорії "сертифікований" становить 135 грн. у порівнянні з 53 грн. для виробництва саджанців категорії "стандартні". Розроблено ДСТУ 4390:2005, який регламентує для виробництва садивного матеріалу категорії "вихідний клоновий", "базовий", "сертифікований".

  Скачати повний текст

Висвітлено історію бактеріологічної фітопатології від часу її зародження в кінці XIX ст. у Північній Америці до утвердження як самостійного наукового напряму на початку XX ст. на території Європи. Проведено перше в українській історіографії комплексне дослідження, присвячене розвитку вчення про бактеріози рослин в Україні. Ідентифіковано колектив вітчизняних дослідників, що працював у цій галузі, як наукову школу. Введено до наукового обігу нові та призабуті факти й імена, розширено та скориговано відомості про вчених, що зробили свій внесок у розробку досліджуваної проблеми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено взаємовідносини між фітопатогенними та сапрофітними бактеріями (епіфітними й ендофітними) in vitro та in vivo. Встановлено закономірності розповсюдження основних збудників захворювань зернових культур на прикладі пшениці та вівса. Відзначено, що екологічними нішами сапрофітного виживання фітопатогенів є поверхня рослин-хазяїна й імунних рослин, взаємовідносини між сапрофітами та патогенами складні та багатовекторні. Зазначено, що сапрофітні бактерії пшениці мають більшу конкурентоспроможність у порівнянні з фітопатогенними бактеріями. Вони послаблюють прояв симптомів захворювання та перебіг інфекційного процесу, спричиненого фітопатогенними бактеріями, а фітопатогени індукують у P. agglomerans утворення сигнальних молекул - ацилгомосеринлактону. З використанням молекулярно-генетичних методів за допомогою gusA-гена доведено здатність епіфітних ізолятів на рівні з ендофітними колонізувати внутрішні тканини рослин. Установлено гетерогенність природних і колекційних популяцій P. syringae за певними біологічними властивостями. Однак, умови існування бактерій в різних екологічних нішах не впливають на жирнокислотний склад їх ліпідів. Виявлено пристосованість окремих серогруп до умов існування. Встановлено структури O-полісахаридного (O-ПС) ланцюга штамів P. syringae pv. coronafaciens 9030 і P. syringae pv. atrofaciens 8281, які є гетерогенними та містять три типи O-ланцюгів, в яких основний ланцюг є залишками L-рамнози, а боковим замісником є 3-ацетамідо-3,6-дидезокси-D-галактоза. Ліпополісахариди P. syringae pv. coronafaciens 9030 і P. syringaepv. atrofaciens мають антимутагенні (у тесті Еймса) та протипухлинні властивості щодо A. tumefaciens. Прояв реакції надчутливості у листках тютюну залежить від віку P. syringae, часу ін'єкції протягом доби та солей важких металів. ЛПС P. syringae не беруть участь у реакції надчутливості.

  Скачати повний текст