Вперше проведено порівняльну комплексну агроекологічну оцінку ефективності застосування традиційного хімічного протруйника вітавакс 200ФФ та окремого і сумісного використання комплексного біологічного препарату (КБП) і полімінерального добрива (ПМД) на розвиток і поширення кореневих гнилей у посівах ячменю. Науково обгрунтовано й експериментально підтверджено, що роздільна та сумісна предпосівна обробка насіння КБП і ПМД поліпшує поживний режим й активізує біологічні процеси у грунті. Встановлено доцільність доповнення базової технології вирощування ячменю ярого з застосуванням КБП та ПМД з метою покращення фітосанітарного стану посівів, підвищення урожайності та поліпшення якості зерна. Показано, що використання цих маловитратних заходів підвищення продуктивності ячменю супроводжується достовірним зростанням показників енергетичної та економічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено поширення, шкодочинність і розвиток збудників борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей залежно від екологічних факторів за умов Полісся. Удосконалено систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від хвороб. Визначено найбільш поширені збудники плямистостей листя і кореневих гнилей ячменю ярого за умов Полісся. Установлено залежність розвитку цих хвороб від рівня гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Досліджено розвиток борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей за цих умов, залежно від елементів систем удобрення й обробітків грунту. Виявлено найбільш стійкі сорти ячменю ярого до цих хвороб. Установлено найбільш ефективні протруйники насіння (Сумі 8 ФЛО, к.с., 1,7 л/т і Росток, к.е., 1 л/т), фунгіциди для обробки посівів (Рекс Т, к.с., 1 л/га та Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га) у суміші з біопрепаратом (мікосан Н, 3 % в.р.к., 4 л/т та мікосан В, 3 % в.р.к., 5 л/га) проти борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Доведено можливість зменшення доз фунгіцидів за рахунок включення в систему захисту біопрепаратів. Удосконалено традиційну та розроблено агроекологічно доцільну систему захисту насіннєвих посівів ячменю ярого від борошнистої роси, плямистостей листя та кореневих гнилей. Показано її біологічну ефективність проти цих хвороб та досліджено вплив на окремі групи грунтової біоти, підвищення врожаю зерна, покращання його якості. Обгрунтовано енергетичну й економічну доцільність її застосування.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості системи захисту ярого ячменю від шведських мух на основі концепції системи триотрофу (рослина - комаха-фітофаг - ентомофаг). Проаналізовано питання взаємовідносин, які еволюційно склалися між шкідниками та кормовими рослинами, а також визначено видовий склад злакових мух (6 видів) і кількісні показники шкідливості шведських мух в агроценозах ярого ячменю. Визначено вплив шведських мух на накопичення фізіолого-біохімічних метаболітів в рослинах ячменю та встановлено їх морфологічну роль в регулюванні архітектоніки агроценозу. Наведено результати дослідження впливу агротехнічного методу захисту (попередники, сівозміна, добрива тощо) на стійкість рослин ярого ячменю до шведських мух. Визначено видовий склад ентомофагів шведських мух (7 видів, які належать до 4-х родин) з домінуванням видів Rhoptromeris heptoma Htg. та Trichomalus posticus Wesm. Обгрунтовано та реалізовано у виробництві функціональну схему раціональної взаємодії різних методів в системі захисту ярого ячменю від шведських мух.

  Скачати повний текст

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів та лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Установлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиновидна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Установлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиновидної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано систему захисних заходів ярого ячменю від темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей з урахуванням біологічних особливостей збудників хвороб. Уперше за умов західного Лісостепу України вивчено розвиток плямистостей листя на ярому ячмені. Досліджено видовий склад збудників зазначених плямистостей листя, їх шкодочинність, вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Установлено, що коефіцієнт шкодочинності на природному фоні за максимального ураження (90 %) темно-бурою плямистістю становив 0,38 %, сітчастою - 0,52 %, смугастою - 0,66 %. Виявлено, що за 90 % розвитку плямистостей листя ячменю відбулося зменшення кількості зерен на 5,1 - 6,1 штук. У порівнянні зі здоровими рослинами за цього маса зерна в колосі знижувалась на 0,15 - 0,17 г., маса 1 000 зерен - на 3 - 3,7 г. Досліджено роль попередників, добрив, строків сівби та норм висіву насінння в обмеженні розвитку плямистостей листя. Проведено оцінку стійкості сортів ярого ячменю до ураження збудниками Bipolaris sorokiтiana Shoem, Drechslera graminea ito, Drechslera teres ito. Серед досліджуваних сортів, стійких до зазначених захворювань не виявлено. Установлено ефективність дії застосування протруйників і фунгіцидів проти плямистостей листя.

  Скачати повний текст

Вивчено розвиток та видовий склад кореневих гнилей ярого ячменю після застосування гербіцидів. Вперше в умовах України вивчена мікрофлора ризосфери ярого ячменю та динаміка її чисельності, уточнений видовий склад мікофлори грунту після застосування гербіцидів. Визначено біологічну ефективність нових гербіцидів проти дводольних бур'янів у посівах ярого ячменю, що дало можливість зареєструвати їх і внести в "Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад хвороб листя ярого ячменю. Вперше у зоні Полісся України вивчено розповсюдженість та розвиток комплексу плямистостей. Встановлено шкідливість збудників Bipolaris sorokiniana та Drechstera teres. Відмічено, що розвиток хвороб впливає на довжину колоса, кількість зерен у колосі, зниження маси 1 000 зерен. Виявлено, що шкідливість за 90 % ураження темно-бурою плямистістю становить 19,1 %, сітчастою - 21,3 %. Показано вплив гідротермічного коефіцієнта на поширення та розвиток темно-бурої та сітчастої плямистостей. Встановлено зв'язок між строком появи симптомів хвороб, середньою температурою повітря в квітні та сумою опадів на цей місяць. Розроблено модель строку появи сітчастої та темно-бурої плямистостей. Проведено гістологічні дослідження проникнення збудників Bipolais sorokiniana та Drichslera teres в тканини рослин ярого ячменю. На підставі вивчення біологічних особливостей збудників Bipolaris sorokiniana та Drechstera teres виявлено вплив окремих елементів технології та нових фунгіцидів на розвиток хвороб. Досліджено більше 20 районованих сортів ярого ячменю, сортів з груповою стійкістю проти збудників плямистостей листя не виявлено. Визначено ефективність дії нових протруйників та фунгіцидів проти плямистостей листя ярого ячменю, які зареєстровано та внесено до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

  Скачати повний текст