Проведено комплексний аналіз генетичної структури поголів'я української чорно-рябої молочної худоби. Встановлено кореляційні зв'язки між генотипами досліджених локусів кількісних ознак (QTL) і показниками молочної продуктивності тварин. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання показників молочної продуктивності в господарстві. Здійснено порівняльний аналіз інформативності двох типів молекулярно-генетичних маркерів. Запропоновано систему генетичної паспортизації порід великої рогатої худоби (ВРХ) з використанням обох типів ДНК-маркерів. Вперше в Україні оптимізовано та запропоновано до використання для проведення протилейкозних заходів діагностичну тест-систему на базі методу полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

  Скачати повний текст

Викладено результати досліджень по впливу підлог і стін різних конструкцій і застосування сучасних санітарно-гігієнічних засобів на підвищення морфофункціонального статусу молочної залози та якості молока у корів, здоров'я нетелів та подальшу продуктивність і маститостійкість первісток. Експериментально доведено та теоретично обгрунтовано доцільність застосування масажу вимені нетелів і первісток, що дозволяє у значній мірі компенсувати негативний вплив несприятливих умов утримання. Застосування безприв'язно-боксового утримання нетелів з організацією масажу вимені сприяє більш повному розвитку морфологічних, морфометричних ознак вимені, що підвищує продуктивність і якість молока у тварин та зменшує захворюваність їх маститом на 31,5%.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень продуктивних, відтворних і адаптивних якостей корів, вирощування ремонтних телиць, тривалості продуктивного використання, частоти захворювань корів на мастит, все це є складовими ефективності формування стад молочної худоби вітчизняної та зарубіжної селекції. Установлено ефективну тривалість продуктивного використання корів даних стад, виявлено залежність темпів покращання стада від системи вирощування ремонтного молодняку. Одержано нові дані щодо їх захворюваності на мастит. Зазначено, що результати досліджень дають змогу проаналізувати економічну доцільність сформованого або планового стада молочної худоби, вибрати модель його формування, виходячи з рівня кормозабезпечення, продуктивних і відтворних показників корів, віку вибуття їх із стада.

  Скачати повний текст

Досліджено молочну продуктивність корів чорно-рябої породи, якісного складу молока, здоров'я тварин і новонародженого молодняка у разі застосування біосинтетичного соматотропіну великої рогатої худоби (БСТ). Проаналізовано вплив БСТ на ріст і розвиток нетелів у період 5 - 8 міс. тільності, а також молочну продуктивність, стан здоров'я та приплід первісток за перші 100 днів лактації. Встановлено, що введення БСТ великої рогатої худоби у дозі 500 мг/гол./14 днів коровам III-ї лактації та старше підвищує молочну продуктивність, а також сприяє зростанню вмісту жиру і білка; знижує концентрацію лактози у молоці, забезпечує вищий приріст живої маси, кращий ріст і розвиток, формування залозистої тканини вим'я у нетелів; не виявляє негативного впливу на здоров'я тварин, за умов продуктивності корів 12 - 15 кг/добу й оптимального рівня годівлі. У телят від первісток, яким на 5 - 8 міс. тільності вводили БСТ, на першому місяці життя відмічено зменшення середньодобових приростів і вмісту лейкоцитів, а також зниження концентрації gamma-глобулінів у крові.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано принципи та системні рішення створення енергоощадної й екологічно безпечної технології виробництва молока. Розроблено нові об'ємно-планувальні та технологічні рішення приміщень, побудованих з легкозбірних конструкцій, для утримання корів, ремонтного молодняку та родильного відділення, що дало можливість оптимізувати параметри мікроклімату. Експериментально встановлено позитивний вплив даних приміщень на поведінку й адаптаційну здатність корів вітчизняної та зарубіжної селекції. Розширено теоретичні положення щодо адаптаційної здатності корів за умов інтенсивної технології виробництва молока. Розроблено склад раціонів, рецепти комбікормів і структуру вологих кормових сумішей для організації однотипної годівлі високопродуктивних корів впродовж року, вивчено їх продуктивну дію. Набуло подальшого розвитку положення про доцільність використання доїльної установки типу "Паралель" на молочних фермах з поголів'ям 1 000 корів і більше. Встановлено високу ефективність використання біогазової установки для переробки відходів виробництва молочних ферм. Досліджено вихід біогазу, його склад та якість органічних добрив, визначено ступінь їх знезаражування за показниками бактеріального обсіменіння, схожості насіння бур'янів і ступеня розкладу органічної речовини. З'ясовано витрати енергії на виконання окремих технологічних операцій і розраховано енергетичний баланс біотехнологічного комплексу з виробництва молока.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної науково-практичної проблеми підвищення активності рефлексу молоковіддачі та фізіологічної функції молочних залоз лактуючих корів. Встановлено постійність рефлексу молоковіддачі у тварин незалежно від способу виведення секрету з молочних залоз і тривалості "холостого" режиму доїння. Доведено, що у процесі експлуатації корови адаптуються до "холостого" режиму доїння, тому рефлекс молоковіддачі виявляється на високому рівні, проте гальмівне безумовно-рефлекторне подразнення рецепторного апарату вимені спрямоване на зменшення його функціональної активності від одного доїння до іншого та фізіологічної активності в онтогенезі лактації. Розкрито динамічність функціональної активності молочних залоз навіть за стереотипних умов процесу машинного видоювання. З'ясовано, що відповідно до внутрішнього стану організму у корів виявляється декілька форм гальмування рефлексу молоковіддачі, яке відбувається на рівні вимені, що не призводить до зменшення удою. Доведено, що технофізіологічний "холостий" режим доїння менш продуктивних молочних залоз відбувається перед періодом власне доїння та додоювання, а також в кінці його. Встановлено, що за даного режиму тривалість гальмівних подразнень визначається рівнем продуктивності та функціональною активністю вимені, тоді як технологічний "холостий" режим залежить від технологічної дисципліни та спрямований на всі залози, хоч корови можуть виявляти продуктивність більше 5 800 кг 4 % молока за лактацію. Розроблено технологічні прийоми цілеспрямованої безумовно-рефлекторної стимуляції рецепторного апарату лакточутливих органів корів, які сприяють формуванню активного рефлексу молоковіддачі та високої фізіологічної функції молочних залоз (мануальний і пневматичний масаж вимені, пневмомеханічний масаж дійок нетелей на ранній стадії лактогенезу, умовно-рефлекторна адаптація нетелей до технології експлуатації корів, інтерорецепторний масаж вимені первісток у період між видоюваннями, екстерорецепторний масаж зовнішніх статевих органів корів під час видоювання, дворежимне видоювання лактуючих корів). Встановлено, що лактуючі корови легко адаптуються до різноінтенсивного стимуляційного подразнення механорецепторів і виведення молока з передніх і задніх молочних залоз, що забезпечує підвищення їх фізіологічних і функціональних властивостей.

  Скачати повний текст

Підтверджено асиметричність розвитку окремих часток молочної залози у великої рогатої худоби. Встановлено позитивний вплив використання бугаїв голштинської породи для парування з коровами симентальської та чорно-рябої, а англерських - з коровами червоної степової на параметри технологічних ознак розвитку вим'я у потомства. Проведено оцінку та встановлено оптимальні показники розвитку молочної залози у корів сучасних порід та їх породних поєднань, що покладено в основу удосконалення існуючих і створення нових автоматизованих доїльних установок та роботів-автоматів. Експериментально підтверджено позитивний вплив на параметри технологічних ознак розвитку вим'я застосування дворазового машинного доїння. Вперше визначено параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів породи пінцгау. Розроблено методику оцінки технологічності вим'я молочних корів, яка значно прискорює процес відбору тварин, придатних до експлуатації за сучасних технологічних умов. Вивчено оптико-спектральні характеристики компонентів молока, що покладено в основу теоретичних і практичних підходів щодо вирішення проблеми визначення його якості в процесі доїння корів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У роботі викладені результати досліджень продуктивності, складу і технологічних властивостей молока чистопорідних корів лебединської і швіцької порід, а також помісних тварин цих порід. Молоко корів бурих порід оцінювалося з точки зору придатності для виробництва вершкового масла та твердого сичужного сиру. Встановлено, що в племзаводі "Михайлівка" Лебединського району Сумської області повновікові корови за лактацію на 1 голову мали такий надій (натурального та в перерахунку на базисну жирність) молока (кг): лебединські - 2804 (3126). швіцькі - 4051 (4873), напівкровні - 3660 (4220) і трьома чвертями корів швіців - 3401 (3851). Показана ефективність використання корів швіцької породи і помісей лебединської та швіцької порід в умовах Сумської області України для одержання цільного молока, вершкового масла та твердого сичужного сиру вищої якості. Сири з молока корів всіх груп в досліді мали практично однаковий склад за вмістом жиру, білка, жирних кислот і амінокислот.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну оцінку впливу основних генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру в молоці корів та кількість одержаного молочного жиру. Виділено та проаналізовано основні фактори та оцінено ступінь впливу кожного з них на досліджені продуктивні показники. Для практичного використання розроблено моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Установлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання покращених червоної датської і ангерської порід (ЧДіАП) на поголів'ї тварин вітчизняної червоної степової худоби (ЧСХ). Проведено оцінку тварин різних порід і умовної кровності за селекційно-генетичними параметрами та визначено зв'язки між селекційними ознаками. Доведено доцільність використання бичків ЧДіАП для підвищення генетичного потенціалу ЧСХ. Встановлено перспективні поєднання спадковості ЧС і покращених ЧДіАП, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності та покращують технологічні ознаки молочної худоби.

  Скачати повний текст

Вперше у племінних господарствах з різною технологією виробництва молока вивчено фактори формування високопродуктивних стад української чорно-рябої молочної породи. Одержано нові дані про вплив генотипових і паратипових факторів на молочну продуктивність, відтворну здатність і тривалість продуктивного використання корів, ступінь реалізації генетичного потенціалу корів за надоєм і вклад чотирьох категорій племінних тварин у генетичний прогрес за надоєм. Доведено вплив інтенсивності вирощування ремонтного молодняку на їх подальшу молочну продуктивність і доцільність формування стада за рахунок корів-первісток власної репродукції. Встановлено зв'язок цитогепетичних порушень у каріотипі корів з рівнем продуктивності та відтворною здатністю корів. Визначено економічну ефективність формування високопродуктивних стад української чорно-рябої молочної породи у племінних господарствах.

  Скачати повний текст