Одержано нові дані про кількість сполук ртуті в компонентах біосфери (грунті, воді та кормах) усіх районів Автономної Республіки Крим. Встановлено концентрацію загальної ртуті в крові та вовні овець, а також інтенсивність та основні шляхи її виведення з організму залежно від віку тварин. Визначено величину й особливості нагромадження ртуті в організмі овець та її вміст в органах і тканинах та вперше розраховано коефіцієнт біотрансформації ртуті з кормів і води до організму тварини за період вирощування. Запропоновано й експериментально підтверджено можливість використання пектиновмісного препарату з виноградних вичавок. У комплексі з аскорбіновою кислотою вивчено його вплив на виведення сполук ртуті з організму, білковий обмін, гематологічні та біохімічні показники крові овець.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологічні способи стимуляції статевої охоти та багатоплідності у овець породи прекос та їх помісей (1/2 та 3/4 за саффолком) у парувальний сезон й анестральний період із використанням лапароскопічного методу. Вивчено характер біохімічних і гістоморфологічних змін у репродуктивних органах під впливом стимулювальних препаратів. На базі застосування гонадоліберину з біологічно активними речовинами (БАР) створено новий спосіб індукції багатоплідності у вівцематок місцевих прекосів та їх помісей із спеціалізованою м'ясною породою овець саффолк у парувальний сезон. Розроблено метод стимулювання статевої охоти в овець різних генотипів у анестральний період на базі використання окремих біологічно активних компонентів з гонадотропіном сироватки жеребних кобил. Досліджено вплив стимулювальних препаратів на характер фізіолого-біохімічних змін в організмі піддослідних тварин. Виявлено, що під дією ін'єкції аналога Гн-РГ і БАР у тканинах матки та яєчників овець досліджуваних генотипів посилюються метаболічні процеси, проявом яких є суттєве підвищення вмісту розчинних білків, фосфору нуклеїнових кислот, SH-груп, глікогену й активності трансаміназ (на 9,6 - 33,6 %).

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження вовнової продуктивності та показників жиропоту овець нового таврійського типу. Виявлено й узагальнено закономірності співвідносної мінливості комплексного рівня вовнової та м'ясної продуктивності овець. Обгрунтовано механізм формування особливостей жиропітності тварин залежно від статевого та вікового чинників та інтенсивності відбору. Встановлено зв'язок між кольором жиропоту та продуктивністю овець, характеристиками вовнового жиру і поту, захисними властивостями руна. Визначено оптимальні показники та параметри вовнового жиру та поту та їх співвідношення для подальшого удосконалення захисних властивостей вовни таврійських мериносів. Для поліпшення вовнової продуктивності обгрунтовано доцільність використання тварин з білим і світлим жиропотом. На підставі результатів виробничих і лабораторних досліджень вперше встановлено числові показники комплексної оцінки вовнової продуктивності овець племзаводу "Червоний чабан" залежно від кольору та загальних параметерів жиропоту.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємозв'язок метаболічного та тиреоїдного профілю крові овець української гірськокарпатської породи з ростом вовни, її структурною організацією та фізико-хімічними параметрами. З'ясовано вплив на ці показники таких факторів, як вік, фізіологічний стан організму, сезон і умови утримання. Встановлено зв'язок тиреоїдних гормонів у плазмі крові з річним ростом вовни, який у різні періоди року проявляється по-різному. Виявлено зміни у тиреоїдному статусі овець, пов'язані з фізіологічним станом організму. Встановлено корелятивний зв'язок між рівнем у крові окремих компонентів обміну речовин, особливо білкового та ліпідного, та інтенсивністю відростання вовни. Значну кореляцію спостережено між темпами відростання вовнових волокон і вмістом у крові загального білка, альбумінів, глобулінів і активністю аланінамінотрансферази.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та показано на практиці доцільність використання баранів-плідників асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною для підвищення генетичного потенціалу північнокавказької м'ясо-вовнової породи. Проведено комплексне оцінювання продуктивних якостей і біологічних особливостей чистопородних і помісних овець за асканійським кросбредом. У порівняльному аспекті охарактеризовано основні господарсько-корисні ознаки овець даних популяцій, а також взаємозв'язок між основними селекційними ознаками. Установлено, що використання у селекційному процесі баранів-плідників асканійського кросбредного типу, а також за різних варіантів схрещування з матками північнокавказької м'ясо-вовнової породи сприяє підвищенню у помісного молодняку живої маси, м'ясної, вовнової продуктивності в усі вікові періоди, що дозволяє збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

  Скачати повний текст

Уперше у порівняльному аспекті за критерієм інтенсивності формування визначено інтер'єрні показники сироватки крові за активністю ферментів переамінування, лужної фосфатази (ЛФ), концентрацією загального білку, глобулінів і альбумінів у овець асканійської тонкорунної породи, таврійського типу та помісних тварин. Відзначено, що тварин, які мають вищу активність біохімічних показників доцільно використовувати для виробництва баранини завдяки високим темпам росту овець, під час досягнення ними 8-місячного віку мають більший забійний вихід. Зазначено, що тварин повільноформувального типу доцільно використовувати для виробництва вовни.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему покращання сокільської породи овець. Розглянуто відтворювальні здатності та продуктивність овець різних відтінків смушку. Проаналізовано кореляційні зв'язки ознаки відтінку з показниками продуктивності. Досліджено вплив пігментації на відтворювальні здатності, вовняну продуктивність, ріст та розвиток тварин. Визначено особливості росту та розвитку тварин з різними відтінками та описано математичні моделі росту. Запропоновано проводити підбір батьківських пар з урахуванням оптимальних параметрів відтінку, що забезпечує одержання бажаного типу.

  Скачати повний текст

Наведено експериментальні дані, які характеризують участь молочної залози лактуючих кіз в обміні аміаку, сечовини, аміноазоту та білків сироватки крові, а також роль адреналіну та карбахоліну в регуляції біосинтезу білків молока й обміну азотистих речовин між кров'ю і молочною залозою на фоні вимкнення Н-холінореактивної системи бензогексонієм. Встановлено, що молочна залоза лактуючих кіз на фоні 24 - 28-годинного голодування періодично поглинає з крові а виділяє у кров азотисті речовини, використовуючи їх для біосинтезу білків молока і тканин молочної залози. Під дією адреналіну зменшується інтенсивність поглинання азотистих метаболітів із крові молочною залозою та утворення білків молока, тоді як карбахолін посилює використання азотистих речовин, які притікають з кров'ю тканинами молочної залози для біосинтезу молочних білків. За даних умов адреналін діє безпосередньо через адренорецептори тканин або через центральні структури вегетативної нервової системи, тоді як карбахолін діє тільки через холінорецептори тканин організму без вмикання центральних Н-холінореактивних систем.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження відтворювальних якостей овець асканійської тонкорунної породи за різних методів розведення - чистопородному та схрещуванні з плідниками австралійсьского мериноса, таврійський тип та 1/2 частки крові за австралійським мериносом. Виявлено, що на рівень відтворювальних якостей суттєво впливають генотипові фактори, вік вівцематок, жива маса ягнят та тип народження. Встановлено, що для підвищення відтворювальних якостей доцільно використовувати плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи та маток оптимального віку. Досліджено еколого-генетичні параметри відтворювальних якостей овець та встановлено їх зв'язок зі збереженістю молодняку різних генотипів, визначено демографічні показники та особливості дії штучного відбору для одинаків та двоїн.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні гігієнічні, фізіолого-біохімічні, імунологічні та зоотехнічні дослідження та наведено дані щодо адаптаційної здатності овець імпортованої породи олібс канадської селекції у разі чистопородного та помісного варіантів з асканійською породою до еколого-господарських умов степової зони України. За результатами дослідження обгрунтовано доцільність використання баранів-плідників породи олібс у селекційному процесі щодо вдосконалення продуктивних показників популяції овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи у господарствах степової зони України з високим рівнем природної резистентності організму на фоні притаманних цьому регіону еколого-господарських умов. За показниками природної резистентності, імунобіологічної реактивності, імунобіологічної реактивності, легеневого дихання, газоенергетичного обміну та теплостійкості доведено позитивну пристосувальну можливість чистопородного за олібсом і помісного молодняку, одержаного від схрещування маток місцевого дніпропетровського типу з баранами-плідниками імпортованої породи олібс, до еколого-господарських умов степової зони України - майбутнього ареалу їх розведення. Одержано нові дані про забійні показники баранців різного походження й особливості росту та розвитку молодняку різних генотипів.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему пошуку нових технологічних рішень для забезпечення собівартості та підвищення конкурентоспроможності галузі вівчарства. Визначено вміст валової енергії в продукції вівчарства залежно від віку, статі, генотипу. Одержано дані ефективності конверсії енергії корму в продукцію вівцями різних напрямів продуктивності. Обгрунтовано річні норми заготівлі кормів та їх структуру за різного рівня продуктивності овець з урахуванням енергетичних витрат на вирощування кормових культур і виробництво кормів. Визначено енергетичну та економічну ефективність виробництва продукції вівчарства залежно від рівня продуктивності овець за умов стійлово-пасовищної та пасовищно-стійлової систем утримання.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано можливість використання асканійських кросбредних баранів на вівцях дніпропетровского типу з метою підвищення генетичного потенціалу популяції овець. Вивчено корелятивні зв'язки основних селекціонованих ознак овець даного типу та нащадків асканійських кросбредів з типом завитка вовни під час народження. Установлено, що за показниками вовнової продуктивності кращими були ярки та баранчики з середнім та крупним завитками. Визначено варіанти підбору баранів до маток для одержання нащадків з однотипною вовною бажаного типу.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально обгрунтовано використання баранів м'ясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи за умов степової зони України. Проведено комплексні наукові дослідження та вивчено фенотипові ознаки, біологічні особливості чистопородного молодняку дніпропетровського типу та помісей першого покоління за олбісом. Надано порівняльну оцінку основним господарсько-корисним ознакам овець, визначено динаміку гістологічної будови шкіри та гематологічних показників, а також взаємозв'язок основних селекційних ознак в популяції дослідних тварин.

  Скачати повний текст

Досліджено питання використання протеїново-мінеральної домішки з гіпергалинної аквакультури Сиваша (ПМДА) у складі комбікормів для ярок. На підставі результатів досліджень стосовно асканійських тонкорунних ярок виявлено, що використання ПМДА замість 20 і 25 % за масою пшениці підвищувало коефіцієнт перетравності органічної речовини раціону, поліпшувало обмін азоту та мінеральних елементів. Внаслідок цього зросли середньодобові прирости живої маси ярок, настриги вовни у митому волокні, збільшився діаметр вовнового волокна, покращилися його структура та якісні показники, співвідношення жир - піт, pH водної витяжки поту та її екстинція набули більш оптимальних значень. Запропоновано включати до складу комбікормів для ярок 20 % за масою протеїново-мінеральну домішку з гіпергалинної аквакультури.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу хелатної сполуки хрому з метіоніном на білковий, ліпідний, мінеральний обмін в організмі овець, хімічний склад молока та вовни та її фізичні показники. Показано, що згодовування менших доз хрому (400 мкг / гол / добу) призводить до зменшення у крові загальних ліпідів, фосфоліпідів, холестеролу, beta-ліпопротеїдів, глюкози, а вміст триацилгліцеронів за цього зростає. Виявлено, що більші дози (600 мкг / гол / добу) сприяють збільшенню концентрації у крові загальних ліпідів за рахунок фосфоліпідів і триацилгліцеролів за одночасного зменшення beta-ліпопротеїдів, глюкози та пентоз. Відзначено, що посилення обмінних процесів в організмі овець під дією хрому позитивно позначилось на кількісних і якісних показниках молока та вовни, що свідчить про його анаболічну дію стосовно перерозподілу пластичних і енергетичних субстратів на процеси молоко- та вовноутворення.

  Скачати повний текст

Теоретично доведено доцільність і встановлено ефективність схрещування м'ясних баранів породи олібс з м'ясо-вовновими матками дніпропетровської селекції у типі корідель з метою підвищення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності популяції овець місцевої селекції. Досліджено фенотипові ознаки та морфобіологічні особливості помісей I покоління. Вперше виявлено можливість раннього прогнозування продуктивності потомства м'ясної породи олібс залежно від строку ембріогенезу, оцінено його відгодівельні, м'ясні та забійні якості, експериментально визначено скоростиглість та економічну ефективність реалізації на м'ясо у 8-місячному віці. Вивчено кореляційні зв'язки основних селекційних ознак м'ясної та вовнової продуктивності напівкровного за олібсами потомства та чистопородного молодняка. З'ясовано, що помісному молодняку властиві крупноплідність, вищі, ніж у чистопородних тварин, а також збереженість, інтенсивність масового та лінійного росту, менші витрати корму на приріст живої маси, що сприяє збільшенню виробництва м'яса-баранини та ягнятини, підвищенню рентабельності галузі.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексних генетико-популяційних і морфо-фізіологічних досліджень науково обгрунтовано та доведено можливість акліматизації та успішного розведення за умов степової зони овець породи новозеландський корідель. Удосконалено моделі визначення пристосувальних механізмів їх організму у разі взаємодії факторів генотип-середовище. Встановлено закономірності динаміки генетичної структури популяції у разі зміни поколінь на підставі показників розвитку основних екогенетичних ознак продуктивності овець, їх вікової мінливості, повторюваності, успадковуваності та характеру кореляційних зв'язків. Визначено вплив пластичності та стабільності ознак на рівень продуктивності овець у процесі зміни поколінь. Розвинуто теоретичні аспекти щодо пристосування овець до змінних умов середовища. Розроблено методи інтродукції та селекції чистопородних овець породи новозеландський корідель шляхом застосування стабілізувального добору. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність використання овець даної породи у системі породоутворення та покращання тонкорунних і напівтонкорунних овець, що забезпечило створення дніпропетровського типу асканійської та м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано систему селекції овець породи прекос за чистопородного розведення та схрещування з використанням кращого світового генофонду овець тонкорунних і напівтонкорунних порід (австралійський меринос, полварс, австралійський корідель), що забезпечує підвищення виробництва продукції та поліпшення її якості. Підтверджено вплив факторів повноцінності та рівня годівлі, технології утримання на формування та ступінь реалізації потенціалу продуктивності вівцями породи прекос, полварс і помісей різних генотипів. Встановлено адаптованість овець різних генерацій у процесі чистопородного розведення та схрещування. Запропоновано методи селекції, що забезпечують гармонізацію взаємодії "генотип - середовище". Розроблено нові методи оцінювання та диференційованого застосування селекції за показниками оброслості овець, оцінки ступеня та зменшення пожовтіння вовни, поліпшення інтенсивності росту овець різних генотипів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи комплексного вирішення актуальної для України проблеми формування конкурентоспроможного виробництва продукції вівчарства за ринкових умов. Розроблено ефективні технологічні рішення та біотехнологічні способи відтворення овець і вирощування здорового молодняку. Удосконалено технології машинного доїння овець та переробки молока, а також стрижки, первинної та поглибленої обробки вовни. Обгрунтовано систему селекційно-технологічних рішень та організаційно-економічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання генетичного потенціалу овець асканійської селекції щодо м'ясної, молочної та вовнової продуктивності. Запропоновано нові технічні засоби для штучного осіменіння овець, способи їх фіксації за ембріотрансплантації методом лапароскопії. Експериментально доведено профілактичну дію сольово-мінеральної суміші проти пілобезоарної хвороби, шлунково-кишкових гельмінтозів, показано її позитивний вплив на підвищення резистентності молодняка. Удосконалено існуючі технології машинного доїння овець і переробки молока, розроблено нові технічні рішення та засоби для швидкісної стрижки овець. Теоретично обгрунтовано й апробовано новий спосіб первинної обробки вовни на основі застосування фізичних принципів і явищ (пружних коливань, електромагнітних полів, НВЧ-енергії) та екстрагування вовнового жиру з промивної води. Доведено високу економічну ефективність поглибленої переробки вовни (мериносової, кросбредної, грубої та ярки) в трикотажне хутро. Показано доцільність створення мережі високотехнологічних модулів вівцеферм спеціалізованих напрямів продуктивності (м'ясного, молочного та багатоплідного) для всіх природно-економічних зон України. Запропоновано використання створеної асканійської м'ясо-вовнової породи овець як поліпшуючий генетичний матеріал для формування нового перспективного напряму продуктивності у вівчарстві.

  Скачати повний текст

Вперше на поголів'ї гірськокарпатських овець з вовною природного забарвлення встановлено прямий зв'язок меланогенезу з активністю ключового ферменту даного процесу - тирозиназою та з'ясовано вплив на нього паратипових факторів. У процесі росту вовни досліджено локалізацію й активність основного ферменту - тирозинази у шкірі та в її вовнотвірних структурах - волосяних фолікулах. Одержано нові дані про стимулювальний вплив мінеральних елементів, зокрема міді, сірки, та йоду, а також амінокислоти тирозину на активність тирозинази та перебіг меланогенезу у шкірі. Встановлено вплив полонинного літування овець на активність тирозинази у шкірі, вміст меланіну та деяких інших компонентів у вовні, її фізичні параметри. Доведено, що меланогенез у шкірі є доволі лабільним процесом, про що свідчить висока мінливість активності в ній тирозинази, яка може зазнавати помітних змін за відносно короткий проміжок часу, що пов'язано з нерівномірним надходженням у волосяні фолікули основного субстрату - тирозину. Уточнено уявлення про механізми впливу різноманітних факторів (субстратних, зовнішнього середовища) на перебіг меланоутворення в гірськокарпатських овець з кольоровою вовною, що дає можливість більш предметно науково обгрунтувати заходи з їх розведення і утримання.

  Скачати повний текст