Дисертація присвячена питанням вивчення впливу мікробізму пташника, в залежності від його рівня, на організм курчат та епізоотичну ситуацію птахорадгоспів. Вивчено основний спектр факультативних анаеробів в повітрі птахівничих ферм і рівень контамінації їми органів дихання 1-60-денних курчат. З'ясовано вплив різноманітних факторів на динаміку бактеріальної забрудненості повітря птахарень. Встановлена реакція організму 1-60-денних курчат, що утримуються в умовах зростання мікробів в повітрі птахівничих приміщень та при обмеженні контамінації факультативними анаеробами повітря, що вдихається. Розроблено та впроваджено у технологію ветеринарного захисту птахівницьких господарств Сумської області науковообгрунтований режим санації повітря птахарень з метою профілактики бактеріозів.

  Скачати повний текст

Викладено результати експериментальних досліджень щодо порівняльних випробувань типових і запропонованих режимів роботи систем освітлення і вентиляції пташників для ремонтного молодняка і курей-несучок. Встановлено, що використання переривчастих режимів освітлення з різними рівнями освітленості по періодах доби, узгоджених з рівнями освітленості режимів роботи систем вентиляції пташників, нових джерел світла і приладів для регулювання рівнів освітленості забезпечує зниження витрат електроенергії на освітлення на 25,1...65,7% і на вентиляцію - на 13,8...29,1% при зменшенні витрат ламп розжарювання у 2,1...6,6 раза і підвищенні яйценесучості у розрахунку на початкову несучку на 0,1...7,3% та збереженості молодняка на 0,6...1,9%.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу абіотичних факторів (температури, вологості, швидкості руху, бактеріальної забрудненості повітря, способів утримання, санітарних розривів) на показники природної резистентності організму м'ясних каченят, динаміку їх живої маси тіла, збереженість, морфологічні та біохімічні показники крові. Вивчено особливості формування мікроклімату та розподіл повітря у пташниках, призначених для вирощування 1 500 - 3 000 каченят. Визначено аеростази, для яких характерна висока мікробна забрудненість, вміст шкідливих газів, слабка рухомість повітря. Установлено, що залежно від місткості приміщень зону аеростазів становить 30 - 50 % площі підлоги. Молодняк, який вирощується у цих зонах, має низьку резистентність, продуктивність і збереженість. Вивчено ефективність вирощування каченят на глибокій підстилці та сітчатих підлогах. Обгрунтовано доцільність принципу "все зайнято - все порожньо" та профілактичної перерви у використанні пташників після дезінфекції. З'ясовано вплив бактерициду на мікрофлору повітря у приміщеннях, зокрема, на санітарно-показникову групу бактерій кишкової палички. Доведено можливість використання рибав і гідротривіту для посилення природної резистентності організму, інтенсивності росту та збереженості каченят.

  Скачати повний текст