Досліджено морфофункціональні характеристики селезінки та лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Установлено, що селезінка має плоску трикутну форму. На ній чітко виражені основа, верхівка, дорсальна та вентральна поверхні, кранальний і каудальний краї. Абсолютна та відносна маса селезінки та її лінійні проміри залежать від маси тіла та його розмірів. Сполучнотканинна строма селезінки представлена капсулою і трабукулами. Між ними розташована пульпа. До складу білої пульпи, крім лімфоїдних вузликів, входять періартеріальні та періеліпсоїдні лімфоїдні піхви. Клітинний склад білої пульпи представлений ретикулоцитами, лімфобластами (імунобластами), лімфоцитами, плазмоцитами та макрофагами, а червоної - ще й еритроцитами, гранулоцитами та мієлоцитами. На підставі наявності останніх і молодих форм гранулоцитів (паличкоядерних) зроблено висновок щодо можливості утворення цих клітин у селезінці. У гусей і качок реєстровано тільки парні грудо-шийні лімфатичні вузли, поперекові лімфовузли не виявлено. Лімфовузли гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та синусом. Сполучнотканинна строма представлена капсулою та трабекулами. Кіркова речовина представлена дифузною лімфоїдною тканиною та вторинними лімфоїдним вузликами, а мозкова - тільки дифузною лімфоїдною тканиною. У лімфовузлах є тільки центральний синус. Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів представлений ретикулоцитами, лімфоцитами, лімфобластами (імунобластами), макрофагами, моноцитами, плазмоцитами, тучними та міоїдними клітинами.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані стосовно особливостей енергетичного та протеїнового живлення каченят-бройлерів, впливу різних рівнів енергії, протеїну та лізину на ріст, перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі, збереженість поголів'я, вміст основних поживних речовин та амінокислот у м'ясі та печінці, морфологічний і біохімічний склад крові.

  Скачати повний текст

У качок віком від однієї до 270-ти діб установлено наявність клоакальної сумки. У птиці віком 300 діб вона є у 25 % особин, а в 330-добової - відсутня. Форма клоакальної сумки качок віком від однієї до 150-ти діб є видовжено-овальною, а у старших - спицеподібною. Визначено, що ріст клоакальної сумки качок закінчується у їх 60-добовому віці. У слизовій оболонці клоакальної сумки качок віком від однієї до 180-ти діб виявлено структурно-функціональні одиниці, які показують, що цей орган виконує функції центрального та периферичного органів імуногенезу. Формування клоакальної сумки як центрального органа імуногенезу не завершується з вилупленням качок. Її структурно-функціональні одиниці (лімфоїдні вузлики першої групи) утворюються до 30-добового віку птиці, а максимального розвитку досягають у віці 60 - 90 діб. У складі паренхіми клоакальної сумки качок виявлено клітини, які створюють мікрооточення для розвитку лімфоцитів, а також клітини B-лімфоцитопоезу, гранулоцити, макрофаги та плазмоцити. Ознаки інволюції клоакальної сумки виявлено у качок віком старше 60-ти діб. Відзначено, що структурно-функціональні одиниці паренхіми клоакальної сумки не виявляються у качок віком старше 210-ти діб, що свідчить про припинення функціонування цього органа ще до його повної інволюції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень впливу абіотичних факторів (температури, вологості, швидкості руху, бактеріальної забрудненості повітря, способів утримання, санітарних розривів) на показники природної резистентності організму м'ясних каченят, динаміку їх живої маси тіла, збереженість, морфологічні та біохімічні показники крові. Вивчено особливості формування мікроклімату та розподіл повітря у пташниках, призначених для вирощування 1 500 - 3 000 каченят. Визначено аеростази, для яких характерна висока мікробна забрудненість, вміст шкідливих газів, слабка рухомість повітря. Установлено, що залежно від місткості приміщень зону аеростазів становить 30 - 50 % площі підлоги. Молодняк, який вирощується у цих зонах, має низьку резистентність, продуктивність і збереженість. Вивчено ефективність вирощування каченят на глибокій підстилці та сітчатих підлогах. Обгрунтовано доцільність принципу "все зайнято - все порожньо" та профілактичної перерви у використанні пташників після дезінфекції. З'ясовано вплив бактерициду на мікрофлору повітря у приміщеннях, зокрема, на санітарно-показникову групу бактерій кишкової палички. Доведено можливість використання рибав і гідротривіту для посилення природної резистентності організму, інтенсивності росту та збереженості каченят.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи використання вітчизняного та зарубіжного генофонду птиці м'ясного типу (курей, качок, гусей). Теоретично обгрунтовано способи підвищення їх продуктивності та відтворювальних ознак й адаптивної здатності за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації. Визначено генетичний потенціал продуктивних і відтворювальних якостей птиці основного та резервного генофонду, який використовується в Україні. Розроблено й апробовано нові прийоми селекційної роботи, що передбачають комплексну оцінку генотипів птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності, підвищення ефективності гетерозисної селекції, моніторинг селекційних змін у популяціях з використанням сучасних досягнень популяційної генетики, індексної селекції, інтер'єрних тестів, біохімічного поліморфізму, інформаційних технологій. Зроблено висновок, що нові методи та прийоми селекційно-генетичної роботи дозволяють підвищити основні продуктивні та відтворювальні якості птиці м'ясного типу, забезпечити збереження та раціональне використання її кращого світового й вітчизняного генофонду.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне оцінювання продуктивних і м'ясних якостей каченят кросу "Темп" за умов фермерського господарства за різних систем утримання. Встановлено оптимальну щільність посадки під час вирощування каченят на глибокій підстилці та в клітках. Обгрунтовано доцільність формування рівновагових угрупувань каченят за вирощування на основі їх розподілу у добовому віці за масою інкубаційних яєць, з яких вони виведені. Виявлено вплив класів розподілу на м'ясну продуктивність каченят. Вперше встановлено позитивний вплив пробіотика байкал ЕМ 1 на м'ясну продуктивність та якість м'яса каченят.

  Скачати повний текст