Описано механізми антиоксидантного захисту (АОЗ) у свійських гусеподібних за різного антропогенного навантаження. Обгрунтовано новий підхід до вирішення наукової проблеми оцінки стану проантиоксидантної рівноваги (ПАОР) організму птиці (ОП). Встановлено, що антиоксидантний статус (АОС) визначається кількістю ендогенних антиоксидантів та ефективністю їх взаємодії. Доведено на двох породах гусей (італійській, горьківській) і мускусних качках, що періоди фізіологічно зумовленої напруги в ОП характеризуються зниженням збалансованості компонентів системи АОЗ на всіх рівнях її організації; за активністю окремих компонентів та їх узгодженістю, найбільша напруга системи АОЗ у гусей спостерігається під час формування ювенального та контурного пір'я, зокрема, застосування технологічних засобів, які додатково навантажують систему АОЗ у зазначені терміни, недоцільне. Визначено, що загальний рівень узгодженості показників ПАОР тканин печінки гусенят обернено пропорційний їх Е-вітамінній забезпеченості; за низької активності тканинних актиоксидантів підвищення збалансованості компонентів системи АОЗ - механізм її додаткової активізації; формування адаптивної відповіді на дію стрес-факторів супроводжується підвищенням компонентів неферментативної складової даної системи. Обгрунтовано доцільність застосування антиоксидантних препаратів під час вирощування Е-гіповітамінозних гусенят за комплексною технологією. Проведено порівняльний аналіз механізмів впливу антиоксидантів різної природи: синтетичного (дистинол), комплексного (стибіл з диметилсульфоксидом) і біогенного (стибіл). Доведено, що застосовані антиоксиданти активізують систему АОЗ, механізми їх впливу відрізняються: синтетичні препарати підвищують АОС на основі активізації ендогенних препаратів, біогенний препарат стибіл - підвищує ефективність функціонування компонентів системи АОЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено морфофункціональні характеристики селезінки та лімфатичних вузлів свійських гусей і качок у віці настання статевої зрілості. Установлено, що селезінка має плоску трикутну форму. На ній чітко виражені основа, верхівка, дорсальна та вентральна поверхні, кранальний і каудальний краї. Абсолютна та відносна маса селезінки та її лінійні проміри залежать від маси тіла та його розмірів. Сполучнотканинна строма селезінки представлена капсулою і трабукулами. Між ними розташована пульпа. До складу білої пульпи, крім лімфоїдних вузликів, входять періартеріальні та періеліпсоїдні лімфоїдні піхви. Клітинний склад білої пульпи представлений ретикулоцитами, лімфобластами (імунобластами), лімфоцитами, плазмоцитами та макрофагами, а червоної - ще й еритроцитами, гранулоцитами та мієлоцитами. На підставі наявності останніх і молодих форм гранулоцитів (паличкоядерних) зроблено висновок щодо можливості утворення цих клітин у селезінці. У гусей і качок реєстровано тільки парні грудо-шийні лімфатичні вузли, поперекові лімфовузли не виявлено. Лімфовузли гусей і качок утворені сполучнотканинною стромою, паренхімою та синусом. Сполучнотканинна строма представлена капсулою та трабекулами. Кіркова речовина представлена дифузною лімфоїдною тканиною та вторинними лімфоїдним вузликами, а мозкова - тільки дифузною лімфоїдною тканиною. У лімфовузлах є тільки центральний синус. Клітинний склад паренхіми грудо-шийних лімфатичних вузлів представлений ретикулоцитами, лімфоцитами, лімфобластами (імунобластами), макрофагами, моноцитами, плазмоцитами, тучними та міоїдними клітинами.

  Скачати повний текст

Висвітлено онтогенетичні особливості синтезу та розпаду білків в органах і тканинах гусей, роль амінокислот, глюкози та жирних кислот у регуляції даних процесів на різних етапах росту птиці. Проаналізовано вплив різного вмісту протеїну та жиру в раціоні гусей на їх ріст і обмін білків в організмі. Виявлено різке зниження інтенсивності синтезу білків у досліджуваних органах і тканинах гусей після вилуплення, підвищення її до 10 - 30-денного віку і зниження з 30- до 60-денного віку; різке підвищення активності кислих і нейтральних протеаз після вилуплення та зниження її з 30- до 60-денного віку; підвищення активності аланінамінотрансферази після вилуплення і активності аспартатамінотрансферази з 30- до 60-денного віку, а також значно більше використання фенілаланіну в синтезі білків в органах і тканинах ембріонів, ніж у дорослих гусей; більше використання вуглецевого скелета амінокислоти в синтезі ліпідів, ніж в енергетичних процесах. Розкрито зв'язок між вмістом протеїну та жиру в раціоні гусей у перші місяці життя, інтенсивністю синтезу та розпаду білків у скелетних м'язах та інтенсивністю їх росту.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод глибинної обробки гусячих яєць біологічно активними речовинами. Встановлено, що використання аскорбінової кислоти, введеної за допомогою диметилсульфоксиду в яйце, покращує ембріональний розвиток, виводимість яєць, вивід, збереженість, ріст, екстер'єр, м'ясну продуктивність та інтер'єрні показники молодняку гусей. Виявлено, що використання запропонованого способу передінкубаційної обробки яєць у порівнянні з баричним, термічним та ін'єкційним дозволяє значно зменшити витрати електроенергії та біологічно активних речовин, підвищити виводимість яєць та збереженість молодняку під час вирощування до 120-добового віку.

  Скачати повний текст

Розроблено технологічний прийом підвищення пір'яно-пухової продуктивності гусей шляхом використання йодо- та селеновмісних препаратів. Доведено, що застосування йодовмісних препаратів впливає на функціональний стан щитовидної залози та на кількість первинних і вторинних фолікул у розрахунку на одиницю площі тіла ембріонів. Вперше встановлено взаємозв'язок кількості та якості пір'яно-пухової сировини за прижиттєвого підскубування з функціональним розвитком щитовидної залози, густиною фолікул у ембіронів, батьки яких одержували разом з кормами або шляхом дифузії через пори інкубаційних яєць препарати йоду і селену. Обгрунтовано доцільність використання препаратів йоду та селену в комплексі з вітаміном E для підвищення життєздатності молодняку, економічної ефективності ведення галузі гусівництва.

  Скачати повний текст

Вивчено продуктивні та репродуктивні якості генофонду гусей півдня України. Проаналізовано вплив на їх рівень спадкових і паратипових факторів. Доведено ефективність використання математичних моделей опису та прогнозування кривих росту та несучості. Встановлено зв'язки параметрів моделей з господарсько корисними ознаками гусей. Оцінено рівень перо-пухової продуктивності за умов прижиттєвого обскубування гусей, їх оптимальні строки та кратність, досліджено процеси регенерації пір'я та пуху в зв'язку з середовищними та генотиповими факторами. Виявлено інтер'єрні особливості порід та поєднань гусей для розробки критеріїв раннього прогнозу продуктивності. Розраховано еколого-генетичні параметри чистопородних і помісних гусей для відбору компонентів систем схрещування.

  Скачати повний текст

Удосконалено методи використання вітчизняного та зарубіжного генофонду птиці м'ясного типу (курей, качок, гусей). Теоретично обгрунтовано способи підвищення їх продуктивності та відтворювальних ознак й адаптивної здатності за чистопородного розведення, схрещування та гібридизації. Визначено генетичний потенціал продуктивних і відтворювальних якостей птиці основного та резервного генофонду, який використовується в Україні. Розроблено й апробовано нові прийоми селекційної роботи, що передбачають комплексну оцінку генотипів птиці за основними господарсько корисними ознаками, моделювання та прогнозування їх продуктивності, підвищення ефективності гетерозисної селекції, моніторинг селекційних змін у популяціях з використанням сучасних досягнень популяційної генетики, індексної селекції, інтер'єрних тестів, біохімічного поліморфізму, інформаційних технологій. Зроблено висновок, що нові методи та прийоми селекційно-генетичної роботи дозволяють підвищити основні продуктивні та відтворювальні якості птиці м'ясного типу, забезпечити збереження та раціональне використання її кращого світового й вітчизняного генофонду.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності росту та розвитку двопородного гібриду гусей, одержаних внаслідок схрещування рейнських із кубанськими різних класів, розподілу за живою масою на початку онтогенезу та в період досягнення статевої зрілості. Виявлено вплив маси та індексу форми яєць на їх інкубаційні якості, співвідношення статі, збереженість молодняку. Проаналізовано вплив морфологічних показників на м'ясну, перо-пухову, яєчну продуктивність, що дає змогу сформувати групи особин різного напрямку використання.

  Скачати повний текст