Наведено теоретичне узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного узагальнення та результати вивчення особливостей перебігу епізоотичного процесу сказу тварин на Одещині, Миколаївщині та Херсонщині, які характеризують поширення, епізоотичну ситуацію, структуру захворюваності, джерела збудника інфекції, сезонні та періодичні прояви хвороби, епізоотологічне районування територій і наукове обгрунтування комплексу профілактичних заходів стосовно сказу тварин у південному регіоні України. На підставі результатів проведених досліджень установлено, що на Одещині (1970 - 2005 рр.) сказ тварин було реєстровано у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Любашевський, Котовський, Б.-Дністровський, В.-Михайлівський, Фрунзівський, Красноокнянський, Кодимський, Ананівський і Савранський. У структурі захворюваності тварин на сказ такі випадки щодо лисиць становлять 40,89 %, котів - 22,15 %, собак - 13,93 % та великої рогатої худоби (ВРХ) - 13,63 %, інших видів тварин - 9,4 %. Всього 20 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності тварин (січень - березень і листопад - грудень) і періодичність у 2 - 3 роки. У Миколаївщині (1987 - 2005 рр.) сказ тварин виявлено у всіх адміністративних районах. Найбільш неблагополучними щодо сказу тварин районами є: Доманівський, Новобузький, Новоодеський, Баштанський, Єланецький та Вознесенський. У структурі захворювання тварин сказ котів становить 36,22 %, лисиць - 31,58 %, ВРХ - 15,48 %, собак - 12,07 %, інші види тварин - 4,6 %. Всього 11 видів. Сезонні підйоми захворюваності тварин наявні у періодах - березень - квітень і жовтень - грудень, періодичність прояву сказу не характерна. На Херсонщині (1965 - 2005 рр.) сказ тварин реєструвався у всіх адмністративних районах. Найбільш неблагополучними районами є: Каховський, Новотроїцький, Іванівський та Чаплинський. У структурі захворюваності тварин на сказ лисиці займають 36,03 %, ВРХ - 22,93 %, коти - 21,03 %, собаки - 13,62 %. Інші види тварин - 6,4 %. Всього 10 видів. Для сказу характерні сезонні підйоми захворюваності (січень і серпень - листопад) і періодичність у 2 - 3 роки. За показниками неблагополуччя території Одещини, Миколаївщини та Херсонщини з метою проведення науково-обгрунтованих профілактичних заходів поділено на 4 групи. В результаті проведеної пероральної імунізації диких м'ясоїдних на Одещині загальна кількість неблагополучних щодо сказу пунктів у 2005 р. у порівнянні з 2003 р. знизилась утричі, а в шести північних районах - у 5,2 раза.

  Скачати повний текст

Вперше отримано зразки трансфер-фактора (ТФ) антирабічного із селезінок і лімфатичних вузлів одно- і триразово вакцинованих свиней антирабічною вакциною КоКАВ та вивчено їх імунобіологічну активність щодо індукції активного клітинного імунітету у ксеногенних реципієнтів проти вірусу сказу. Проведено комплексне дослідження впливу ТФ на фактори клітинного імунітету та індукцію антигеноспецифічної гіперчутливості сповільненого типу щодо збудника сказу у інтактних реципієнтів, а також протективної активності зразків ТФ за експериментальної рабічної інфекції. Запропоновано схему сенсибілізації свиней-донорів для отримання антигеноспецифічних зразків ТФ. Встановлено, що одноразова та триразова імунізація забезпечують індукцію ТФ антирабічного в організмі донорів. Вперше отримано зразки ТФ активного імунітету проти вірусу сказу. Встановлено, що більш активними є зразки, отримані із селезінок триразово вакцинованих свиней. Доведено можливість індукції активного клітинного імунітету до збудника сказу у ксеногенних реципієнтів за допомогою ТФ антирабічного, а також визначено протективну активність отриманих зразків ТФ антирабічного у разі сказу тварин. Встановлено, що внутрішньом'язове введення ТФ до та після зараження вірулентним штамом вірусу сказу призводить до виживання 50 - 83.3 % заражених мишей. На підставі виявленої антигеноспецифічності, імуномодулюючої та протективної активності трансфер-фактора, зроблено висновок про перспективність використання даного препарату у системі боротьби зі сказом.

  Скачати повний текст

Проаналізовано епізоотичну ситуацію сказу тварин в Україні, розкрито методичні аспекти застосування клітинних систем у промисловій технології виготовлення живої й інактивованої антирабічних культуральних вакцин. Наведено теоретичне й експериментальне обгрунтування основних технологічних процесів вибору та культивування виробничих штамів вірусу сказу, конструювання та розробки технології промислового виготовлення та застосування даних біопрепаратів і корекції поствакцинального імунітету. Визначено ефективні захисні середовища, що зберігають антигенні властивості вакцинного вірусу сказу у разі пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин і під час сублімаційного висушування інактивованого біопрепарату. Запропоновано засіб для корекції імунітету за умов щеплення тваринам з імунодефіцитним станом вакцини інактивованої антирабічної культуральної з штаму Щелково-51. Розроблено нормативну документацію на засоби специфічної профілактики сказу, затверджену Державним департаментом ветеринарної медицини України.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні одержано високоспецифічну діагностичну антирабічну сироватку крові кролів за розробленою методикою гіперімунізації, суть якої полягає у п'ятикратному введенні антирабічної вакцини КоКАВ на 1-, 3-, 7-, 14- та 30-ту добу з додаванням ад'юванту ISA-25 на 1- та 14-ту добу імунізації. Запропоновано методику концентрування вірусу сказу поліетилніміном. Розроблено діагностичну тест-систему на основі непрямого варіанта ІФА з застосуванням кон'югату на основі рекомбінантного білка A Staphylococcus aureus, яка дозволяє виявляти антирабічні антитіла у сироватці крові різних видів тварин та визначати їх рівень у МО.

  Скачати повний текст