Виявлено, що чинником продуктивної професійної соціалізації лікарів-терапевтів є підтримання позитивних (конструюючих) та попередження впливу негативних (деструктивних) стереотипів лікарсько-пацієнтської взаємодії. Вперше виокремлено рівні рефлексії стереотипів професійної діяльності лікарів-терапевтів: індивідуальний - суб'єктивне сприйняття стереотипу як наслідку індивідуальної професійної діяльності (стаж 1 - 2 роки); професійний - асоціювання стереотипу з узагальненими характеристиками усіх лікарів за умови ігнорування взаємозв'язку між власною терапевтичною діяльністю та професійними стереотипами (стаж більше 5-ти років). Доведено, що формування інтерактивного рівня рефлексії сприяє успішності соціалізації лікарів-терапевтів у галузі медичної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку нової науки - біоетики, що виникла як реакція на нівелювання цінності людського життя у результаті поглиблення загрози екологічної катастрофи, впливу нових біологічних і медичних технологій, обмеженого підходу щодо лікування хворих, кризи патерналістських стосунків "лікар - пацієнт". Розглянуто правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання системи охорони здоров'я в Україні на засадах біоетики, основу яких складає принцип визначення людського життя як найвищої фундаментальної і недоторканої цінності. Прослідковано вплив біоетики на діяльність органів державного управління охороною здоров'я, зокрема у сфері запобігання розповсюдженню алкоголізму, ВІЛ-інфекції, наркоманії та забезпечення ресоціалізації залежних осіб. Продемонстровано ефективність урахування принципів біоетики у галузі експериментування над людиною, трансплантації органів, у питаннях демографії, захисту прав людського ембріону, запропоновано впровадження поліативного лікування як альтернативи пропагованої на Заході евтаназії. Обгрунтовано доцільність вивчення та необхідність створення комітетів з біоетики при медичних закладах. Розроблено робочу навчальну програму та методику викладання біоетики, встановлено можливість впровадження основних принципів нової науки у діяльність органів державного управління у межах їх компетенції.

  Скачати повний текст

Наведено результати філософсько-методологічного аналізу біоетики як світоглядної концепції, кентаврового постнекласичного знання та нормативно-ціннісної системи, які зорієнтовані на гармонізацію відносин "людина - природа" та "суспільство - довкілля". Досліджено філософсько-методологічні проблеми біоетики, філософсько-світоглядні та соціокультурні передумови її формування, тенденції й етапи розвитку, описано структурну організацію. Розроблено концепцію глобальної біоетики, в якій інтегровано завдання медичної й екологічної етики у єдину мету збереження та розвитку життя з урахуванням етичних принципів. На підставі аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників становлення теорії та практики біоетики обгрунтовано такі концептуальні засади біоетики: життя як неметафізична сутність, самоцінність представників життя, їх право на життя, життя як співтовариство представників життя. Доведено, що світоглядною теорією біоетики є концепція постнекласичної раціональності, а її теоретико-методологічним підгрунтям - принципізм, механізми конкретизації та генералізації моралі. Обгрунтовано твердження, що аксіологічний вимір біоетики визначається цінностями Просвітництва, які трансформуються сучасним контекстом біоетики.

  Скачати повний текст