Проведено ретроспективний аналіз 25-річної динаміки ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) у жінок. Визначено вплив основних факторів на їх смертність. Установлено рівні чинників, що збільшують ризик смерті, та їх оптимальні значення. Вивчено розповсюдженість психоемоційних порушень, зокрема тривожно-депресивних станів, серед жінок та їх взаємозв'язок з традиційними факторами ризику ССЗ. Установлено несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності факторів ризику, а саме: дисліпопротеідемії, куріння, недостатної фізичної активності; підвищення середньопопуляційних значень холестерину (ХС), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА) і зниження рівнів холестерин протеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ). Найбільшмий внесок у рівень смертності має артеріальна гіпертензія. Серед ліпідних показників найбільший вплив на загальну та спричинену серцево-судинними захворюваннями смертність здійснює гіпертригліцеридемії.

  Скачати повний текст

Вивчено поширеність порушень ритму серця та провідності, зокрема фібриляції-тріпотіння передсердь (ФП/ТП). У порівняльному аспекті проаналізовано поширеність порушень серцевого ритму та провідності в сільській і міській популяціях, визначено статево-вікові особливості. Вивчено довготривалу динаміку поширеності порушень ритму серця та провідності серед населення України. Виявлен погіршення епідеміологічної ситуації, а саме: збільшення у 1,5 раза розповсюдженості порушень ритму серця та провідності у міській популяції та у шість разів - ФП/ТП, в сільській популяції - дворазове зростання поширеності таких порушень і триразове - ФП/ТП. Візначено негативні тенденції щодо профілю ризику хворих з ФП/ТП, а саме: зменшення віку пацієнтів з цими порушеннями серцевого ритму, зростання поширеності серед них АГ, ожиріння, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії та недостатньої фізичної активності, збільшення рівня їх асоціативності. Встановлено, що для пацієнтів з цими порушеннями ритму серця більш характерні ремоделювання лівого шлуночка у вигляді ексцентричної гіпертрофії. Виявлено, що під час лікування пацієнтів з різними формами ФП/ТП за амбулаторних умов переважає тактика утримання синусового ритму (СР), однак у більшої частини хворих (60,6 %) за умов медикаментозного відновлення СР використовується препарат прокаїнамід, не рекомендований до застосування за амбулаторних умов. Установлено недостатність застосування засобів антикоагулянтної терапії з метою профілактики тромбоемболічних ускладнень.

  Скачати повний текст

Вивчено, обгрунтовано та сформульовано концепцію національних пріоритетів профілактики як одного з основних напрямків зменшення випадків смертності в Україні. На підставі комплексного аналізу динаміки епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) і результатів тривалого проспективного спостереження за чоловіками та жінками віком 40 - 59-ти років вивчено популяційні закономірності профілю ризику ССЗ, підтверджено вірогідність концепції ролі факторів ризику у розвитку передчасної смерті у чоловіків. Установлено прогностичне значення традиційних чинників у жінок, визначено їх пріоритетність для загальної та серцево-судиної смертності. Виявлено гендерні особливості впливу на тривалість життя. Побудовано модель прогнозу смерті від ССЗ, яка, завдяки високому рівню вірогідності, економічності та доступності, може використовуватися у практичній охороні здоров'я для визначення індивідуального ризику, а за умов проведення масових обстежень населення - для виділення контингентів, що вимагають першочергових лікувально-профілактичних втручань. З використанням результатів проведених досліджень і виявлених змін у поширеності та середньопопуляційних значень ФР показано доцільність і необхідність одночасного застосування стратегії високого ризику та популяційної стратегії у політиці поліпшення здоров'я та зниження смертності населення України.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості динаміки та структури смертності у 1990-х рр. і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівнів смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу (ХСК) до 2007 р. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК даного населення, в тому числі, від окремих нозологічних форм. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику передчасної смерті від ХСК, а також вивчення поведінки населення за умов зміни способу життя залежно від одержаних знань. Проаналізовано інфраструктуру та кадровий потенціал кардіологічної служби України на відповідність епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Вивчення особливостей структури та динаміки смертності населення працездатного віку від ХСК стало об'єктивним підгрунтям для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень під час розробки заходів щодо зменшення передчасної смертності.

  Скачати повний текст