Вивчено захворюваність і смертність населення України від хвороб системи кровообігу, проаналізовано особливості показників для сільського населення у Вінницькій області. Визначено медико-соціальні чинники виникнення хвороб системи кровообігу у сільського населення, показники вірогідності захворювання на хвороби системи кровообігу (ХСК) - за допомогою прогностичних коефіцієнтів і таблиць, що допомагає формувати соціальні групи згідно факторів ризику ХСК у сільського населення. Відзначено, що виявлення груп ризику на захворювання ХСК дозволяє вчасно взяти їх на спеціальний облік і встановити постійне динамічне спостереження. Розглянуто питання удосконалення надання медичної допомоги сільським жителям з хворобами системи кровообігу на основі визначення потреби у медичній допомозі сільського населення з ХСК на первинному і вторинному рівнях надання та вартості лікування.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні вивчено з позиції системного підходу стан психічного здоров'я сільського населення та проведено ретроспективний аналіз рівня суїцидів. Досліджено рівень психологічного клімату в сільських сім'ях і психологічний статус сільської молоді, встановлено взаємозв'язки порушень психіки та поведінки з соціальними й економічними факторами та способом життя сільського населення. Виявлено рівень готовності сімейних лікарів в частині надання допомоги пацієнтам у разі критичних станів та обгрунтовано шляхи їх підготовки до вказаної діяльності. Запропоновано індикатори оцінювання діяльності лікарів загальної практики/сімейної медицини в частині збереження психічного здоров'я населення. Визначено роль і місце суспільних комунікацій в збереженні психічного здоров'я сільського населення. Обгрунтовано якісно нову функціонально-організаційну систему збереження психічного здоров'я сільського населення та визначено її ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему стосовно зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я у жінок фертильного віку (ФВ), мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом на базі розробленого комплексу організаційних, лікувальних і профілактичних заходів. Проведено клініко-епідеміологічні обстеження цих жінок і встановлено частоту захворювань щитовидної залози (ЩЗ) і порушень репродуктивного здоров'я, а саме: хронічних запальних захворювань статевих органів, порушення менструального циклу, безплідності та невиношування вагітності. Установлено особливості мікробіоценозу урогенітальних органів, психоемоційного стану. З'ясовано етіологічну роль соціально-економічних і екзогенних факторів, зокрема природного йододефіциту та сільськогосподарської праці, у виникненні порушень репродуктивного здоров'я. Проаналізовано їх частоту та структуру за наявності факторів ризику. Досліджено патогенез виникнення порушень репродуктивного здоров'я шляхом лабораторного аналізу, що дозволило розглядати цей процес як результат порушень гормонального гомеостазу, спричиненого захворюванням ЩЗ. На підставі аналізу клініко-параклінічних даних з урахуванням прогнозу факторів ризику порушень репродуктивного здоров'я розроблено математичні моделі й алгоритми їх прогнозування, а також впроваджено патогенетично обгрунтовані схеми лікування, що дозволило знизити частоту ускладнень репродуктивного здоров'я у 2,7 раза.

  Скачати повний текст