Виявлено та вивчено антидепресивні ефекти негативних модуляторів NMDA-глутаматних рецепторів, що належать до різних класів неконкурентних антагоністів N-метил-D-аспартату. З'ясовано, що тієнопіримідинові похідні монокарбонових амінокислот за умов in vitro демонструють властивості антагоністів NMDA. Антидепресантну активність виявлено у тієнопіримідинових похідних проліну (ТСВ 24.15, ТСВ 24.85) та гліцину (ТСВ 31.54), встановлено їх здатність знижувати сумарний час іммобілізації та індекс депресивності у тесті Порсолта, а також протидіяти ефектам резерпіну на моделі резерпінової депресії. Доведено, що антидепресивні ефекти сполук серії ТСВ пов'язані з їх здатністю блокувати гліцин-зв'язуючі сайти NMDA-рецепторів глутамату. Такі ж ефекти виявлено у блокатора відкритих кальцієвих каналів мемантину, проте як позитивні, так і негативні модулятори поліамін-зв'язуючих сайтів не сприячиняли антидепресивних ефектів ні в тесті Порсолта, ні в моделі резерпінової депресії. Встановлено, що антидепресивні ефекти негативних модуляторів гліцин-зв'язуючих сайтів (ТСВ 31.54 і ТСВ 24.85) та блокаторів кальцієвих каналів (мемантин) не залежать від функціонального стану моноамінергічної та ГАМК-ергічної систем. Зроблено висновок про імовірність їх впливу на прискорення початку клінічних ефектів та меншу терапевтичну резистентність у порівнянні з сучасними антидепресантами.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне вивчення впливу інгібіторів ренін-ангітензинової системи за умов гострого емоційного стресу (конфлікту аферентних подразнень) на функціональні та структурні параметри лабораторних тварин. Показано, що одноразове внутрішньошлункове введення каптоприлу (5 мг/кг), еналаприлу (5 мг/кг), лозартану (5 мг/кг) на другий день моделювання емоційного стресу за 1 - 2 год. до закінчення стресування забезпечує виражений антистресовий ефект стосовно центральної нервової системи, серцево-судинної системи, гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, вегетативної регуляції та окиснювального метаболізму. Обгрунтовано можливість застосування досліджених препаратів у разі захворювань серцево-судинної системи стресового генезу. Визначено, що за умов комбінованого призначення вивчених препаратів і застосуванням антигіпертензивних засобів: центрально діючого клофеліну, бета-адреноблокатору анаприліну, блокатору кальцієвих каналів верапамілом і міотропним спазмолітиком дибазолом - можна не тільки потенціювати антигіпертензивний ефект, але одержати захист від їх загальнотоксичної дії.

  Скачати повний текст

З метою пошуку нових потенційних нейротропних і протисудомних засобів у ряду похідних 1,2,3-триазолу було розроблено препаративні методи та здійснено синтез нових похідних 1-R-5-аміно-1,2,3-триазол(1Н)-4-карбонових кислот і 1-R-1,2,3-триазол(1Н)-4,5-дикарбонових кислот. Вивчено хімічні перетворення синтезованих 1-R-5-аміно-1,2,3-триазол(1Н)-4-карбонових кислот, а саме, поведінкук за умов перегрупування Димрота та в реакціях ацилювання. На підставі результатів комп'ютерного прогнозу за допомогою програми PASS виявлено ряд речовин з високою вірогідністю прояву протисудомної активності. Вивчено протисудомні властивості одержаних речовин на коразоловій та аудіогенній моделях судом.

  Скачати повний текст

Наведено результати виявлення кломіпраміну та меліпраміну за допомогою осадових і кольорових реакцій, методів УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії та хромато-мас-спектрометрії, високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) і хроматографії в тонких шарах сорбенту (ТШХ). Розроблено методики спектрофотометричного, екстракційно-фотоколориметричного та ВЕРХ визначення кількісного вмісту досліджуваних препаратів, придатних для хіміко-токсикологічного аналізу. Вивчено умови екстракції кломіпраміну та меліпраміну з водних розчинів в залежності від органічного розчинника, pH середовища, наявності електролітів. Порівняно ефективність загальних методів ізолювання кломіпраміну та меліпраміну. Розроблено ефективний і експресний метод ізолювання кломіпраміну, меліпраміну та їх метаболітів з біологічного матеріалу 20 % розчином сульфатної кислоти, а також методики виділення препаратів з біологічних рідин організму (крові, сечі). Запропоновано методики очищення витяжок від домішок методами ТШХ і гель-хроматографії. Вивчено розподіл кломіпраміну та меліпраміну в органах отруєних тварин і терміни їх зберігання в біологічному матеріалі. Запропоновано схему хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на наявність кломіпраміну, меліпраміну та їх метаболітів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичні хіміко-токсикологічні дослідження міансерину та тіанептину. Запропоновано осадові та кольорові реакції для виявлення міансерину та тіанептину, виділених із біологічного матеріалу. Розроблено умови ідентифікації досліджуваних препаратів у витяжках методами ТШХ, УФ- та ПМР-спектроскопії, ВЕРХ, хромато-мас-спектрометрії та флуориметрії. Надано нові методики кількісного визначення міансерину та тіанептину придатні для хіміко-токсикологічного, фармацевтичного та криміналістичного аналізу методами УФ-спектрофотометрії, екстракційної фотометрії, ВЕРХ, флуориметрії. Вивчено умови екстракції міансерину та тіанептину з водних розчинів. Проведено порівняльне вивчення загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання органічних речовин основного та кислого характеру стосовно міансерину та тіанептину. Досліджено терміни зберігання міансерину та тіанептину в біологічному матеріалі за його гниття. Вдосконалено схему хіміко-токсикологічного дослідження біологічного матеріалу на вміст у ньому міансерину та тіанептину.

  Скачати повний текст