Проведено мікробіологічне дослідження нових антисептичних препаратів: "Декаметоксин", "Офтадек", "Ціделон", "Норфлоксацин", "Аурісан", "Отосан", "Ріносепт". Експериментально обгрунтовано доцільність їх застосування у поєднанні з гентаміцином. Наведено результати вивчення чутливості бактерій до антибіотиків,а також швидкості формування резистентності госпітальних ізолятів стафілококу та ешерихій до лікарських антисептичних препаратів. Визначено вплив концентрацій водневих іонів і різного мікробного навантаження на властивості лікарських антимікробних препаратів. Експериментально встановлено вплив антисептичних препаратів на адгезивну здатність стафілококів, а також на гістологічну структуру тканин органа зору, печінки, серця, нирок тварин. Показано перспективність застосування декаметоксину, офтадеку, ціделону, норфлоксацину, аурісану, отосану, ріносепту для лікування та профілактики гнійно-запальних захворювань.

  Скачати повний текст

Для декаметоксин-, мірамістин- та етонійселективного електродів синтезовано нові елекродоактивні речовини та встановлено їх склад. З використанням синтезованих електродоактивних речовин розроблено різні мембранні композиції для іоноселективних електродів. Як компонент мембранної композиції замість активованого вугілля вперше використано препарат колоїдного срібла - "Коларгол". З'ясовано, що його використання призводить до зниження дрейфу потенціалу та зменшення часу встановлення рівноважного потенціалу електродів. За результатами досліджень виявлено оптимальний склад мембранних композицій для розроблених наноселективних електродів, здійснено дослідження найважливіших валідаційних характеристик для розроблених методів потенціометричного аналізу, згідно з якими проведено аналіз деяких лікарських форм з похибкою, що не перевищує вимог нормативно-аналітичної документації. На основі мембранних композицій розроблено твердоконстантні декаметоксинселективний, мірамістинселективний й етонійселективний електроди.

  Скачати повний текст

Вперше на штамах мікроорганізмів з природною і набутою стійкістю до антимікробних препаратів визначено ступінь впливу декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину та визначено їх антимікробні властивості залежно від різних негативних умов. Виявлено залежність досліджуваних препаратів від мікробного навантаження, вмісту білків, різного pH поживного середовища. Наведено дані про вплив антимікробних засобів на адгезивну здатність збудників бактеріальних інфекцій. Експериментально вивчено особливості формування резистентності мікроорганізмів за дії антисептиків і фторхінолонів. Вивчено вплив поєднаного застосування декаметоксину в комбінації з ципрофлоксацином в організмі тварин з гострою стафілококовою інфекцією. Доведено синергійну дію суббактеріостатичних доз декаметоксину та ципрофлоксацину.

  Скачати повний текст

Розроблено новий антимікробний лікарський препарат "Антифунгін". Наведено дані щодо антимікробної активності антифунгіну (АНФ), хлорнітрофенолу (НФ), нової синтетичної сполуки нітрону N - арилхінолілазометину (НАХ-4), декаметоксину (ДК), декаміну (ДМ), мірамістину (МР), одержані внаслідок проведених мікробіологічного, фізико-хімічного, фармацевтичного, фізіологічного досліджень на 152-х музейних, свіжевиділених штамах мікроорганізмів. Установлено протимікробний спектр нових антисептичних лікарських засобів. Вивчено особливості формування резистентності до антисептиків у стафілококів, кандид. Формування стійкості у мікроорганізмів до АНФ, ДМ, НАХ-4, ДК, НФ розглянуто як їх універсальний захисний механізм. З'ясовано, що антибіотикорезистентні штами стафілокока зберігають високу чутливість до АНФ та інших антисептиків. За результатами дослідження фізико-хімічної стабільності, протимікробної активності 5-ти серій АНФ показано, що препарат протягом тривалого часу добре зберігає специфічну дію стосовно стафілокока. У дослідах на тваринах не виявлено шкірно-подразнювальну, токсичну дію на організм АНФ, НФ, ДМ. За тривалих дослідів не виявлено змін вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарної формули периферичної крові, а також патоморфологічних змін шкіри, внутрішніх паренхіматозних органів. Відзначено, що застосування АНФ у 480-ти хворих забезпечило одужання пацієнтів з висівкоподібним лишаєм, епідермофітією, мікроспорією, кандидамікозом, стрептостафілодерміями.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та розроблено оптимальний склад, а також раціональну технологію виготовлення комбінованої мазі гексафен, що містить антисептики гексаметиленетрамін, фенілсаліцилат і репарант тіотриазолін, та використовується для лікування ран у другій та третій фазах ранового процесу внаслідок реалізації антисептичних властивостей цих речовин залежно від pH рани. Розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у препараті. Установлено оптимальні умови зберігання та підібрано раціональну упаковку мазі, що забезпечує стабільність препарату потягом двох років. На підставі результатів експериментальних досліджень доведено високу специфічну фармакологічну та мікробіологічну активність мазі для лікування ран у другій і третій фазах ранового процесу.

  Скачати повний текст

За результатами наукових досліджень обгрунтовано комплексний підхід до створення м'яких лікарських форм для лікування ран, ранового процесу та інфекційних дерматитів, ускладнених грибковою мікрофлорою. Теоретично й експериментально обгрунтовано оптимальний склад мазей: димексерому - ксероформу - 5,0, димексиду - 5,0, поліетиленоксидної основи (ПЕО) - до 100,0 та екседиму - еконазолу - 1,0, ксероформу - 5,0, димексиду - 5,0 та ПЕО-основи - до 100,0. За результатами комплексних біофармацевтичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних і біологічних досліджень розроблено оптимальну технологію та методики стандартизації мазей з ксероформом. Вивчено стабільність мазей під час зберігання. За результатами фармакологічного моніторингу доведено специфічну активність і нешкідливість препаратів. Розроблено нормативно-технічну документацію.

  Скачати повний текст