Вивчено особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця, а також стану системи L-аргінін - оксид азоту у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію (АГ), обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) і хронічним гломерулонефритом. Досліджено питання підвищення ефективності лікувальних заходів за прогресуючих нефропатій. Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту, що передбачає визначення концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окиснених форм NO - нітритів і нітратів та депонованої форми NO - нітрозотіолу. Установлено, що застосування інгібіторів ангітензинперетворювального ферменту (АПФ) й антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін - оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. З'ясовано, що інгібітори АПФ мають найбільш ефективний вплив у хворих на ХП і асенціальну АГ, в яких виявлено зменшення індексу маси міокарда ЛШ та відносної частки концентричної гіпертрофії ЛШ через 3 місяці. Показано, що у системі L-аргінін - оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується у разі збільшення тривалості лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено інформаційну технологію обробки неоднорідних медичних даних на базі одновимірних і двовимірних моделей сплайн-розподілів і сумішей розподілів для підтримки прийняття рішень під час діагностування хворих на артеріальну гіпертензію з урахуванням їх психологічного стану. Запропоновано та досліджено модель розподілу неоднорідних медичних даних у вигляді двовимірного сплайн-нормального розподілу з однією та двома прямими склеювання, яка може бути застосована у задачі класифікації. Удосконалено метод визначення норм медичних показників за рахунок одновимірних моделей сплайн-розподілів і сумішей розподілів. Запропоновано метод визначення імовірностей перебування двох медичних показників у межах їх нормативних величин за умов проведення параметричного та непараметричного оцінювання функції щільності розподілу імовірностей показників.

  Скачати повний текст

З використанням різних методів, а також на підставі аналізу даних стосовно ефективності антигіпертензивної терапії (АГТ) за рівнем артегріального тиску (АТ) удосконалено технологію оцінки результатів лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), базуючись на на використанні нових критеріїв. За результатами проведеного дослідження показано, що амбулаторне добове моніторування артеріального тиску (АДМАТ) є більш об'єктивним методом оцінки ефективності АГТ у порівнянні з офісним вимірюванням, незалежно від цільового рівня офісного АТ, і єдиним з методів, що застосовується в клінічній практиці на сучасному етапі, яким можна підтвердити адекватність АГТ за рівнем АТ протягом доби. Визначено чутливість і специфічність даного вимірювання АТ у разі контролю ефективності АГТ з використанням бази даних багатоцентрового дослідження. Показано доцільність використання більш "жорсткого" критерію ефективності АГТ за рівнем офісного АТ - 130/85 мм рт. ст. у хворих на м'яку та помірну АГ. Обгрунтовано доцільність використання стандартизованої проби з динамічним фізичними навантаженням як додаткового і важливого критерію ефективності АГТ. Висвітлено значення кожного з цих методів контролю (офісного вимірювання АТ, АДМАТ, рівня АТ за умов велоергометрії) для оцінки якості АГТ.

  Скачати повний текст

Визначено характер та механізм розвитку гемодинамічних порушень у випадку гіпертонічної хвороби (ГХ) у робітників шкідливих професій машинобудування. Доведено вплив шкідливих факторів виробництва на структуру гемодинаміки та морфофункціональні зміни міокарда. Виявлено більшу поширеність гіпокінетичного типу циркуляції зі зниженням інотропної функції серця, енергетичних витрат міокарда і більш високим значенням ЗПСО. Спостережено підвищення рівня постнавантаження, розвиток гіпертензії опору, збільшення маси міокарда лівого шлуночка, зміну його геометрії та значне поширення гіпертрофії. З'ясовано, що у групі робітників вібро-шумових професій, хворих на ГХ, переважають концентричні варіанти ремоделювання. Доведено вплив професійного стажу, віку та ступеня АГ на гіпертонічну перебудову серця. Встановлено, що кардіогемодинамічні зміни супроводжуються збільшенням концентрації у плазмі крові ендотеліну-1, оксиду азоту, показників системи перекисного окиснення ліпідів та зниженням показників антиоксидантного захисту. Зафіксовано взаємозалежність ступеня виразності ендотеліальної дисфункції та рівня підвищення АТ і характеру гіпертонічної перебудови серця. Показано позитивний вплив комбінованої гіпотензивної терапії з використанням даларгіну на клінічні прояви захворювання, гемодинамічні та метаболічні зміни та поліпшення психологічного профілю особистості.

  Скачати повний текст

Встановлено, що існують основні типи перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ) і нейроциркуляторної дистонії (НД) гіпертензивного типу: несприятливі у прогностичному плані - висока варіабельність артеріального тиску, порушений його добовий профіль ("over-dippers", "night-peakers", "non-dippers") і сприятливі у прогностичному плані - нормальні варіабельність артеріального тиску протягом усіх періодів доби та добовий профіль артеріального тиску. Запропоновано алгоритм діагностичного пошуку у випадку ГХ І стадії та НД гіпертензивного типу. Розроблено протоколи обстеження призовників і військовослужбовців, хворих на НД гіпертензивного типу та ГХ, а також запропоновано експертні критерії визначення придатності до військової служби на основі даних добового моніторингу артеріального тиску з урахуванням показників гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних і психоемоційних навантажень.

  Скачати повний текст

Доведено важливу роль моніторингу артеріального тиску в оптимізації діагностики й ефективності вибору диференційованих схем гіпотензивної фармакотерапії у хворих на есенціальну гіпертензію різної статі, різним ступенем тяжкості захворювання, гемодинамічним типом кровообігу. Виявлено високу відтворюваність добового моніторингу артеріального тиску протягом кількох діб. Встановлено, що існують основні типи перебігу есенціальної гіпертензії: несприятливі у прогностичному плані - висока варіабельність артеріального тиску, порушений добовий ритм (профіль) артеріального тиску ("гіпер-діпери", "найт-пікери", "нон-діпери"); сприятливі у прогностичному плані - нормальна варіабельність артеріального тиску протягом усіх періодів доби, нормальний добовий ритм (профіль) артеріального тиску. Розроблено математичну модель середньоденного та середньонічного артеріального тиску за допомогою основних показників гемодинамічного забезпечення дозованих фізичних навантажень та структурно-функціонального стану міокарда. Запропоновано схеми диференційованої гіпотензивної фармакотерапії з урахуванням основних показників добового профілю артеріального тиску.

  Скачати повний текст

Наведено нове розв'язання задачі, пов'язаної з оптимізацією діагностики артеріальної гіпертензії (АГ) й інтерпретації змін показників внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з синдромом обструктивного апное-гіпопное сну (СОАГС) та у разі його сполучення з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) на основі комплексного вивчення показників артеріального тиску (АТ) та ехокардіографічних показників. Визначено зв'язки між станом серцево-судинної системи, порушеннями дихання уві сні та показниками функції зовнішнього дихання. Проведено аналіз клінічного й інструментального обстеження 104-х хворих (50-ти хворих з СОАГС і 54-х хворих з сполученою патологією СОАГС та ХОЗЛ - перехресним синдромом (ПС)) та 10-ти практично здорових осіб. Встановлено, що у пацієнтів з СОАГС частіше виявляється АГ, концентрична гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ), діастолічна дисфункція ЛШ і систолічна легенева гіпертензія у порівнянні з групою контролю, зокрема, у хворих з ПС, АГ та легенева гіпертензія виявлялися достовірно частіше, ніж у здорових осіб та пацієнтів з СОАГС.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми особливостей впливу тривалої антигіпертензивної терапії препаратами першої лінії на асоційовані з артеріальною гіпертензією (АГ) порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) та ліпідного обміну у жінок в постменопаузі. Визначено особливості порушень МЩКТ у хворих на есенціальну АГ на різних стадіях і ступенях АГ залежно від тривалості АГ, віку та статі, а також незалежні предиктори зниження МЩКТ у пацієнток з есенціальною АГ у постменопаузі.

  Скачати повний текст

Під час обстеження хворих на гіпертонічну хворобу за допомогою магнітно-резонансної томографії у разі прогресування ступеня артеріальної гіпертензії виявлено прогресуючу дилатацію порожнини правого шлуночка і гіпертрофію його міокарда, що значно підвищує ризик розвитку ускладнень. Встановлено, що наявність легеневої гіпертензії у даних хворих якісно змінює переднавантаження правого шлуночка і призводить до зниження підвищеного венозного тонусу. Виявлено динаміку змін внутрішньоміокардіального напруження правого шлуночка у всіх категорій хворих на гіпертонічну хворобу поряд з відсутністю змін інотропізму його міокарда, оціненого за допомогою кінцево-систолічних кривих "об'єм - тиск". За допомогою факторного аналізу виявлено найбільш суттєві детермінанти розвитку змін структурно-функціонального стану правого шлуночка у зазначених хворих.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню структурних змін міокарда, процесів ремоделювання, внутрішньосерцевої гемодинаміки та соматометричних особливостей у хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій. Побудовані математичні моделі і отримані соматометричні належні ехокардіографічні показники більш точні та інформативні, ніж нормативні здорових людей. Вираженість процесів ремоделювання серця залежить від стадії гіпертонічної хвороби.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст