Проаналізовано сучасний стан проблеми розробки автоматизованих систем підтримки прийняття рішень у медицині, розглянуто основні методи під час розробки систем у рамках рішення задач діагностування. Доведено, що існуючі методи не вирішують задачу діагностування у випадку захворювань з багаторівневою структурою діагнозів. Запропоновано перспективну методику прийняття рішень за умов неповної інформації. Викладено теоретичні положення методики та розроблених математичних моделей процесу діагностики і призначення лікарських засобів. Наведено визначення класичної множини, що допомагає задавати множину діагнозів відповідно до множини симптомів, а також визначення еталонного вектора ознак і вирішальної комбінації ознак як основне в моделі процесу ідентифікації діагнозу. Розглянуто задачу ідентифікації діагнозу, початкову вирішальну комбінацію ознак і умови погодженості класифікації діагнозів із системою еталонних векторів ознак. На основі результатів математичної моделі діагностики розроблено математичну модель призначення лікарських засобів залежно від поставленого діагнозу і соціального статусу хворого, алгоритми процесу діагностики та призначення лікарських засобів. Описано структуру системи підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування і моніторингу хворих тиреотоксичним серцем, її основні модулі та задачі їх функціонування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Побудовано модель ультразвукових зображень, яка відрізняється від існуючих тим, що параметри, від яких залежить якість зображення, можуть контрольовано змінюватися. Одержано аналітичний вираз для нового показника ефективності виділення контурів та меж тестових зображень, в якому вибір коефіцієнтів визначається особливостями розв'язуваних задач. Створено локально-адаптивний метод виділення контурів розмитих ультразвукових зображень на підставі використання апріорних даних про форму та розміри об'єкта дослідження. Розроблено новий різновид сплайн-інтерполяції, яка є необхідною для реалізації методу. Одержано новий аналітичний вираз, що характеризує точність виділення контуру у разі локально-адаптивної обробки зображення. Запропоновано інтегральну ознаку та показник значущості діагностичних ознак, що дає змогу сформувати простір ознак і кількісно оцінити вірогідність діагностики серцево-судинних захворювань. Розроблено новий спосіб виділення діагностичних ознак, що базується на візуалізації фазової траєкторії переміщення особливих точок серцевих структур у разі комп'ютерної обробки ультразвукових зображень у кардіоциклі, який розширює простір ознак цих захворювань.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню ультраструктурних закономірностей ремоделювання міокарда людини, з'ясуванню патогенезу та морфогенезу ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби та цукрового діабету. Виявлено, що атеросклероз поширюється на периваскулярний інтерстицій артеріол серця. З'ясовано, що кристали холестерину утворюються внутрішньоклітинно, всередині вторинних лізосом макрофагів. Розроблено макрофагальну гіпотезу патогенезу атеросклерозу та тромбогенну концепцію патогенезу варіантної стенокардії. Виявлено, що одним із механізмів некрозу кардіоміоцитів в зоні інфаркту є вихід їх ядер в інтерстицій через розриви в сарколемі, внаслідок перескорочення міофібрил. Встановлено, що лімфатичні капіляри виводять із зони інфаркту цитотоксично діючі ліпіди, обмежуючи ділянку некрозу. Гіпертонічна хвороба та цукровий діабет призводять до ураження кровоносних та лімфатичних капілярів міокарда і ремоделювання строми серця, що є причиною ішемії та дистрофії кардіоміоцитів.

  Скачати повний текст