Скачати повний текст

З метою поліпшення ефективності ультразвукової оцінки морфофункціональної перебудови міокарда у хворих з хронічною клапанною патологією серця розроблено комплекс показників, що дають можливість передбачати зворотність міокардіальних змін та оптимізувати вибір строків проведення хірургічної корекції вад. Проаналізовано результати ехокардіографічного обстеження 553-х хворих на клапанні вади серця на різних стадіях хвороби, до та після хірургічного лікування, з використанням сучасних методів діагностичного зображення. Розроблено критерії діагностики та оцінки зворотності міокардіальних змін внаслідок хронічного перевантаження на підставі вивчення динаміки ультрасонографічних показників з урахуванням поздовжньої кінетики шлуночків та їх діастолічної функції. Проведено доплерівське дослідження адаптаційнх змін коронарного кровоплину та виявлено його особливості для різних вад серця. Розроблено альтернативні методи неінвазивної ультразвукової діагностики легеневої гіпертензії. Здійснено порівняльне вивчення різних методик ехокардіографічного зображення, з урахуванням одержаних результатів оптимізовано процес розпізнавання морфологічних змін для окремих нозологічних одниць, які викликають розлади функціонування нативних і протезованих клапанів і призводять до клапанної кардіоміопатії.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості показників центральної та регіонарної гемодинаміки, рівень мелатоніну крові, функціональну морфологію слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони та стан захисного слизового бар'єру у хворих на дуоденальну виразку за умов пролапсу мітрального клапана (ПМК). На підставі результатів дослідження з'ясовано, що у студентів, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) за умов ПМК виявлено більш важкий перебіг захворювання, який супроводжувався порушеннями центральної та регіонарної гемодинаміки, зниженням вмісту мукополісахаридів у СО гастродуоденальнї зони, змінами функціональної морфології, порушенням рівня мелатоніну крові. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки рівня мелатоніна крові та показників гемодинаміки за змістом глікозаміногліканів, нейтральних мукополісахаридів у СО гастродуоденальної зони. Показано, що одним з механізмів, що призводить до порушення центральної та регіонарної гемодинаміки за дуоденальної виразки є порушення рівня секреції мелатоніну. Обгрунтовано застосування у хворих на дуоденальну виразку комплексної терапії за використання препарата мелатоніну "Мелаксен", що сприяє більш значному відновленню показників центральної та регіонарної гемодинаміки.

  Скачати повний текст

Представлено комплекс заходів стосовно удосконалення діагностики та хірургічного лікування транспозиції магістральних артерій (ТМА), що базуються на застосуванні комплексної ЕхоКГ. Перевагою даного методу є його точність у порівнянні з агресивними методами, безпека практичності та можливість багатокритеріального повторення. Детально розроблено програму ехокардіографічного обстеження у разі ТМА. Уперше проведено комплексну оцінку ЕхоКГ-показників функціонального стану серця у ранньому та віддаленому післяопераційних періодах після радикальної анатомічної корекції вади. Проаналізовано функцію лівого та правого шлуночків серця, стан клапанів серця та магістральних артерій, а також співвідношення їх діаметрів у доопераційному періоді, у найближчі та віддалені строки. Оцінено анатомію відходження коронарних артерій. Досліджено зростання та розвиток магістральних артерій і співвідношення їх діаметрів, зростання та розвиток даних артерій у місцях анастомозів і розвиток гирл коронарних артерій у віддаленому періоді після анатомічної корекції ТМА. Показано негативний вплив пізніх термінів виконання цієї корекції на перебіг раннього післопераційного періоду і нівеляцію виявлених негативних наслідків у віддаленому періоді після операції. Уперше досліджено фізичний розвиток дітей, що перенесли анатомічну корекцію ТМА, у порівнянні з популяцію здорових ровесників з застосуванням методу "центилі".

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм, згідно з яким виділено загальні морфологічні ознаки, характерні для набутих вад будь-якого генезу, а також спеціальні, притаманні вадам, що розвинулись на фоні ревматизму, інфекційного ендокардиту, природженої патології клапанів і дегенеративних змін сполучнотканинних структур. Встановлено, що пошкодження ендотеліального шару, жирова дегенерація та жирова трансформація є обов'язковими умовами формування набутих вад серця запального та незапального генезу. Виявлено пласти гладких м'язових клітин за набутих вад, які сформувались внаслідок малих форм природженої дисплазії.

  Скачати повний текст